Ухвала суду № 58062701, 27.05.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2/760/3991/16

760/8262/16-ц

УХВАЛА

27 травня 2016 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить суд в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за позивачем право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, загальна площа квартири складає 29,1 кв.м., у тому числі житлова площа складає 17,1 кв.м.; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за відповідачем право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, загальна площа квартири складає 29,1 кв.м., у тому числі житлова площа складає 17,1 кв.м.; витребувати у Комунальному підприємстві «Батиївське» довідку форми 3 на квартиру АДРЕСА_2.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Визначена позивачем ціна позову становить 1 570 грн. 51 коп. виходячи з вартості встановленої договором купівлі-продажу квартири від 09.12.1999 року., який доданий ним до позовної заяви, і на підставі якого сплачено судовий збір.

Відповідно до п.п. 15-16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно зчастиною п'ятою статті 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

А тому, суд приходить до висновку, що дійсна ринкова вартість спірної квартири, на момент звернення позивача до суду (29.04.2016 року) не становить суму визначену в зазначеному договорі. На цій підставі, позивачу необхідно надати суду докази дійсної ринкової вартості даної нерухомості - квартири, станом на момент звернення до суду, і сплатити відповідний судовий збір.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" із відповідними змінами, за подачу до суду позовних заяв із вимогами майнового характеру слід сплатити судовий збір за ставками 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 551,20 грн. Відтак позивачу належить сплатити судовий збір на наступні реквізити

- за сплату судового збору: УДКСУ у Солом'янському районі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812

Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві

Код банку отримувача (МФО) 82 00 19

Рахунок отримувача 312 122 067 000 10

Код класифікації доходів бюджету 220 301 01

Призначення платежу Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02896762 (суду, де розглядається справа) та згідно ч.5 ст.119 ЦПК України надати суду оригінал відповідної квитанції.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Роз'яснити позивачеві, що зазначені в ухвалі недоліки ним можуть бути усунені протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з урахуванням виправлення зазначеним судом недоліків.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Кицюк