Рішення № 58061690, 12.05.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12158/14-ц

Провадження № 2/752/466/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

12.05.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - третя київська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, -

в с т а н о в и в:

у липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її чоловік ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири № АДРЕСА_1.

Спадкоємцями померлого є позивач, яка перебувала ним у шлюбі з 21 січня 004 року, та донька померлого ОСОБА_2

Позивач зазначає, що влітку 2003 року у ОСОБА_4 стався інсульт, після якого права сторона була повністю паралізована. В подальшому ОСОБА_4 була встановлена 1 група інвалідності. Відповідач не доглядала за своїм батьком, оскільки постійно проживає в Німеччині. З 2003 року і до дня смерті позивач цілодобово доглядала, годувала, лікувала та підтримувала моральний дух ОСОБА_4, який протягом 6 останніх років життя був прикутий до ліжка.

ОСОБА_4 за час життя залишив заповіт на ім'я позивача, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В.

Оскільки відповідач є непрацездатною (має пенсійний вік), вона має право на обов'язкову частку у розмірі ? частини спадкового майна.

Оскільки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мав похилий вік та тяжку хворобу, у зв'язку з чим знаходився у безпорадному стані, а ОСОБА_3 ухилялася від надання йому допомоги, ОСОБА_1 просить усунути відповідачку від права на спадкування за законом після смерті батька останньої.

В судовому засіданні позивач та її представники підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася судом.

Третя особа - Третя київська державна нотаріальна контора в судове засідання не забезпечила явку свого представника, надіслали клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача, її представників, свідків, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується даними свідоцтва про смерть, виданого 07 травня 2009 року відділом реєстрації смерті у м. Києві. (а.с. 8)

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом.

21 травня 2009 року із заявою про прийняття спадщини за законом до Третьої київської державної нотаріальної контори звернулась донька померлого ОСОБА_3 як спадкоємиця першої черги відповідно до положень ст. 1261 ЦК України.

21 травня 2009 року Третьою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 444/09 року щодо майна померлого ОСОБА_4

02 липня 2009 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 11 лютого 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., до Третьої київської державної нотаріальної контори звернулась дружина померлого ОСОБА_1,яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 21 січня 2004 року.

Влітку 2003 року у ОСОБА_4 стався інсульт, внаслідок якого йому було завдано значної шкоди.

З 20 червня 2003 року по 03 липня 2003 року ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в Центральній міській клінічній лікарні м. Києва, про що зазначено в виписці з історії хвороби № 3216619.

У подальшому ОСОБА_4 отримував амбулаторну медичну допомогу.

Рішенням Подільської МСЕК м. Києва від 14 листопада 2003 року ОСОБА_4 була встановлена I група інвалідності безстроково, що зазначено в виписці із акту огляду МСЕК № 076002. При огляді спеціалістами Подільського МСЕК м. Києва 14.11.2003 р., який було проведено вдома, було встановлено, що ОСОБА_4 потребував постійного стороннього догляду та самостійно не рухається у ліжку, мова у нього була відсутня. В період весни 2005 р. - осені 2006 р. ОСОБА_4 періодично надавалася амбулаторна медична допомога невропатологом поліклініки та дільничним терапевтом. У період 2007 р. - початку 2008 р. він отримував амбулаторну медичну допомогу дільничним невропатологом, яка встановила, що він прикутий до ліжка та самостійно не рухається.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що у 2003 році ОСОБА_4 захворів, внаслідок чого потребував сторонньої допомоги. Разом з ним проживала ОСОБА_1 у квартирі № АДРЕСА_1. Позивач доглядала, купувала речі, ліки тощо, підтримувала психологічно, намагалася створити для нього всі умови для того, щоб убезпечити від всякого роду переживань, навантажень, тобто робила все, щоби створити гармонійні умови для видужання. В свою чергу, ОСОБА_3 допомоги, якої потребував померлий, у зазначений період часу не надавала та ніхто із свідків її не бачив.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Положеннями ч.5,6 ст.1224 ЦК України встановлено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Згідно керівних роз'яснень, які містяться у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р. №7 факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування. Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Виходячи зі змісту ст.1224 ЦК України, суд при вирішенні справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Таким чином, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч.5 ст.1224 ЦК Українимає значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приймає до уваги доводи позивача, що ухилення відповідача від надання допомоги ОСОБА_4 підтверджуються показами свідків та наданими позивачем письмовими доказами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги про усунення ОСОБА_3 від права на спадкування позивачем доведені, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 1224, 1241 та 1261 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 30, 60, 212, 213, 223-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути ОСОБА_3 від права на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Києва, іден. номер НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: