Постанова № 58060401, 31.07.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8274/15-а

№ провадження 2-а/646/76/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2015 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Чудновської І.І.

при секретарі Пашков Ю.Т.

прокурора Черкашина А.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розгляувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова адміністративну справу за адміністративним позовом прокуратури Червонозаводського району м. Харкова в інтересах ОСОБА_1С до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання бездіяльності противоправною та зобов`язання чинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Червонозаводського району м. Харкова в інтересах ОСОБА_1 в порядку ст. 60 КАС України звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо не зарахування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до трудового стажу періоду роботи в період Великої Вітчизняної війни з 15.09.1943 по 01.06.1945 у подвійному розмірі у подвійному розмірі відповідно до вимог ст. 59 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправною. Просить зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 період його роботи в колгоспі «Россия» (Середино-Будський район Сумської області) з 15.09.1943 по 01.06.1945 у подвійному розмірі, та провести виплату заборгованості ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 по перерахунку пенсії за період з 01.01.1992 року по дату постановлення рішення суду, виходячи із збільшення стажу роботи на період з 15.09.1943 по 01.06.1945.

У адміністративному позові прокуратура вказує на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (далі -Управління) та з 01.01.1992 отримує пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 01.01.2004 перераховану за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для призначення пенсії враховано період роботи з 1948 року по 1994 рік (44 роки 5 місяців 26 днів). При цьому, всупереч вимог діючого законодавства (зокрема ст. 59 Закону України «Про пенсійне забезпечення») до його трудового стажу Управлінням не враховано період роботи у роки Великої Вітчизняної війни з 15.09.1943 по 01.06.1945 з посиланням на відсутність документів, що підтверджують факт роботи у вказаний період, а також на приписи ст. 188 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпПУ), згідно з якою заборонялось приймати на роботу осіб, що не досягли чотирнадцятирічного віку.

У призначеному судовому засіданні прокурор підтримав адміністративний позов.

У призначеному судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов прокурора, та просив його задовольнити.

Відповідач вважає адміністративний позов безпідставним та необґрунтованим, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити. Щодо вимоги про зобов'язання Управління провести виплату заборгованості по перерахунку пенсії за період з 01.01.1992 року по дату постановлення рішення суду, просить залишати адміністративний позов без розгляду.

У запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на обліку у відділі з призначення пенсій з 01.01.1992 р. і отримує пенсію за віком з надбавкою учасника війни. Не працює. Страховий стаж ОСОБА_1 складає 44 роки 5 місяців 26 днів (стаж зараховано по дату звільнення 01.04.1994 р.), з заявою про перерахування пенсії з урахуванням стажу з 05.09.1943 р. по 01.06.1945 р. не звертався. При цьому, відповідач у запереченнях на адміністративний позов зазначає, що 16.03.1996 р. ОСОБА_1 звертався до виконавчого комітету Уралівської сільської Ради народних депутатів Середино-Будського району Сумської області з питання опитування свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо підтвердження факту його роботи в колгоспі «Росія» в період з 05.09.1943 р. по 01.06.1945 р. Інформацію про те, що він був членом колгоспу при проведенні опитування свідків він не повідомляв. Комісією по вирішенню питань щодо реалізації Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відділу соціального захисту населення Червонозаводської районної Ради народних депутатів м. Харкова прийнято рішення про те, що протоколу опитування свідків достатньо для встановлення факту роботи в період Великої Вітчизняної війни для встановлення ОСОБА_1 статусу учасника Великої Вітчизняної війни. При цьому Комісією не було прийнято рішення про зарахування зазначеного періоду роботи до стажу (в вищевказаний період роботи ОСОБА_1 не виповнилось 14 років).

Суд заслухавши прокурора, позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи, встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на обліку у відділі з призначення пенсій з 01.01.1992 р. отримує пенсію за віком з надбавкою учасника війни. Не працює. Страховий стаж ОСОБА_1 складає 44 роки 5 місяців 26 днів (стаж зараховано по дату звільнення 01.04.1994 р.)

22.10.1993 року Верховною Радою України прийнято Закон № 3551-ХІІ "Про статус та соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

"Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються пенсіонерам, які отримують пенсії в органах Пенсійного фонду, органами праці та соціального захисту населення, іншим пенсіонерам - органами, в яких перебувають на обліку для призначення пенсії.

Статус учасника війни особам, які народилися до 31.12.1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією 1941- 1945 років встановлюють комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни, діяльність яких регламентується Типовим положенням про комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 30.05.1996 року № 79 (надалі - Типове положення).

Пунктом 8 Типового положення у разі відсутності документів та інших доказів у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, пожежами, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, визначеному в орієнтованому переліку поважних причин, що враховуються при відсутності необхідних документів заявника, факт роботи в період війни підтверджується показаннями не менше двох свідків. Показання свідків оформлюються протоколом опитування свідків, що складається комісією за відповідною формою.

Статус учасника війни особам, які навчались в період війни у вищих, середніх спеціальних та загальноосвітніх навчальних закладах, установлюються у разі наявності архівних документів про залучення під час навчання до роботи в народному господарстві, направлення на практичні роботи. Підставою для встановлення статусу учасника війни в цьому разі може бути наказ по навчальному закладу про залучення до роботи, а також документ, що підтверджує факт навчання студента або учня у цьому навчальному закладі, або показання свідків.

За заявою ОСОБА_1 від 29.03.1996 р. йому проведено перерахунок пенсії та встановлено надбавку учасника війни з 01.04.1996 року.

З матеріалів пенсійної справи встановлено, що 16.03.1996 р. ОСОБА_1 звертався до виконавчого комітету Уралівської сільської Ради народних депутатів Середино-Будського району Сумської області з питання опитування свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо підтвердження факту його роботи в колгоспі «Росія» в період з 05.09.1943 р. по 01.06.1945 р. Факт того, що він був членом колгоспу при проведенні опитування свідків встановлено не було.

Комісією по вирішенню питань щодо реалізації Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відділу соціального захисту населення Червонозаводської районної Ради народних депутатів м. Харкова прийнято рішення про те, що протоколу опитування свідків достатньо для встановлення факту роботи в період Великої Вітчизняної війни для встановлення ОСОБА_1 статусу учасника Великої Вітчизняної війни. Крім того, комісією не було прийнято рішення про зарахування зазначеного періоду роботи до стажу (в вищевказаний період роботи ОСОБА_1 не виповнилось 14 років).

За заявою ОСОБА_1 від 29.03.1996 р. йому проведено перерахунок пенсії та встановлено надбавку учасника війни з 01.04.1996 року.

Відповідно до норм чинного законодавства функції призначення та виплати пенсій органи Пенсійного фонду України Харківської області здійснюють з 01.03.2001 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1828 «Про забезпечення проведення експерименту з призначення та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України у Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Київській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій областях та м. Києві». До 01.03.2001 зазначені функції виконували органи праці та соціального захисту населення.

У відповідності до ч. І ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсій здійснюється органами Пенсійного Фонду

В ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості перерв. В цій статті міститься вичерпний перелік трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Згідно ч. І ст.59 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота у роки Великої Вітчизняної війни зараховується до стажу роботи незалежно від віку у подвійному розмірі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, (п.1).

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п. 2).

Відповідно до п.17 постанови КМУ "Про затвердження Порядку наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи в колгоспі до 1965 року у випадку, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що ОСОБА_1 з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу з 05.09.1943 р. по 01.06.1945 р. не звертався. 29.03.1996 року ОСОБА_1 звертався з заявою про проведення перерахунку пенсії щодо встановлення надбавки як учасника війни, за результатам розгляду якою, був проведений перерахунок пенсії та встановлено надбавку учасника війни з 01.04.1996 року.

Статтею 69 Кодексу Адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Статтею 70 Кодексу Адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 Кодексу Адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач 29.03.1996 року ОСОБА_1 звертався з заявою про проведення перерахунку пенсії щодо встановлення надбавки як учасника війни, за результатам розгляду заяви був проведений перерахунок пенсії та встановлено надбавку учасника війни з 01.04.1996 року. З заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу з 05.09.1943 р. по 01.06.1945 р. до трудового стажу позивач не звертався, документи, які підтверджують факт роботи у вказаний період відсутні, факту роботи на підставі членства в колгоспі з 05.09.1943 по 01.06.1945 року встановлено не було, за таких обставин адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись чт. 6,18,19,99,104-106,161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову прокуратури Червонозаводського району м. Харкова в інтересах ОСОБА_1 про визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо не зарахування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до трудового стажу періоду роботи в період Великої Вітчизняної війни з 15.09.1943 по 01.06.1945 у подвійному розмірі у подвійному розмірі відповідно до вимог ст. 59 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправною, про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 період його роботи в колгоспі «Росія» (Середино-Будський район Сумської області) з 15.09.1943 по 01.06.1945 у подвійному розмірі, та провести виплату заборгованості ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 по перерахунку пенсії за період з 01.01.1992 року по дату постановлення рішення суду, виходячи із збільшення стажу роботи на період з 15.09.1943 по 01.06.1945. відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги, з одночасним направленням копії скарги до апеляційного суду, протягом 10 днів після отримання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 31.07.2015 р.

Суддя І.І. Чудновська