Вирок № 58059904, 01.06.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5365/15-к

Номер провадження 1-кп/629/86/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Соколенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220380001848 та за № 12016220380000602 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Решетняк В.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, захисника - адвоката Остапенко С.Ю., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 на початку червня 2015 року близько 11-00 - 12-00 години знаходився в смт. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання повідомив односельчанину ОСОБА_4 завідомо неправдиві відомості про те, що він продає спортивний велосипед за 250 гривень, якого у нього насправді не було. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями ввів ОСОБА_4 в оману та викликав у останнього впевненість в необхідності передачі йому 250 гривень в рахунок оплати за придбання вказаного велосипеду, що ОСОБА_4 і зробив, а ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_1 в ніч з 06 липня 2015 року на 07 липня 2015 року разом з неповнолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також ОСОБА_7 знаходилися біля магазину «Гастрономчик» по вул. Гагаріна, 27-а в смт. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, де разом розпивали спиртні напої. Далі ОСОБА_1, діючи в результаті раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою наживи, повторно, будучи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли додому, а ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп'яніння, а зв'язку з чим не міг усвідомлювати події, які відбуваються, таємно викрав з кишені штанів ОСОБА_5 мобільний телефон моделі «FLY IO442 Quad», вартістю 712 гривень, в якому знаходилась карта пам'яті об'ємом 8 Гб, вартістю 40 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 752 гривні.

Крім цього, ОСОБА_1 27 лютого 2016 року близько 06-00 години перебував в смт. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області і о 06-30 годині, проходячи неподалік вул. Свердлова побачив ОСОБА_8, який лежав на дорозі, перебуваючи у той час в стані алкогольного сп'яніння. Намагаючись допомогти ОСОБА_8 піднятися, ОСОБА_1 встановив, що у нього в кишені штанів знаходиться мобільний телефон, після чого у нього виник умисел на таємне заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном. Тому, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно з правої кишені штанів ОСОБА_8, викрав мобільний телефон «Леново А369і», вартістю 1020 гривень. З місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочинів визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєних ним злочинах. Також пояснив, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, а саме на початку червня 2015 року близько 11-00 - 12-00 години знаходився в смт. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області та повідомив ОСОБА_4 завідомо неправдиві відомості про те, що він продає спортивний велосипед за 250 гривень, якого у нього насправді не було, тобто ввів ОСОБА_4 в оману, а отримавши кошти з місця скоєння злочину зник та отриманими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. Також, пояснив, що в ніч з 06 липня 2015 року на 07 липня 2015 року разом з неповнолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також ОСОБА_7 знаходилися біля магазину «Гастрономчик» по вул. Гагаріна, 27-а в смт. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, де разом розпивали спиртні напої. Далі він скориставшись тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли додому, а ОСОБА_5 перебував в стані алкогольного сп'яніння, а зв'язку з чим не міг усвідомлювати події, які відбуваються, таємно викрав з кишені штанів ОСОБА_5 мобільний телефон моделі «FLY IO442 Quad», вартістю 712 гривень, в якому знаходилась карта пам'яті об'ємом 8 Гб, вартістю 40 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд. Крім цього, 27 лютого 2016 року близько 06-00 години він перебував в смт. Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області і о 06-30 годині проходячи неподалік вул. Свердлова, побачив ОСОБА_8, який лежав на дорозі, перебуваючи у той час в стані алкогольного сп'яніння. Намагаючись допомогти ОСОБА_8 піднятися, він встановив, що у потерпілого в кишені штанів знаходиться мобільний телефон, після чого у нього виник умисел на таємне заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном. Тому, він таємно з правої кишені штанів ОСОБА_8, викрав мобільний телефон «Леново А369і», вартістю 1020 гривень та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). Також, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини невеликої та середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебував на обліку у лікаря психіатра з діагнозом «соціальний розлад поведінки». Знятий з обліку в 2014 році в зв'язку з покращенням, не одружений, має середню спеціальну освіту, не працює, за місцем реєстрації характеризується задовільно.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння та повторність злочинів.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій обвинувачення із застосуванням ст.ст. 70, 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування та судом не обирався.

Цивільні позови по справі відсутні.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України та піддати його покаранню:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 100 (сто) годин громадських робіт;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 3367 від 11.08.2015 року в розмірі 306 гривень 90 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова);

- судово-товарознавчої експертизи № 1555 від 21.03.2016 року в розмірі 351 гривні 84 копійки (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- корпус (з двох частин) та наклейку від мобільного телефону моделі «FLY IO442 Quad» з вказаними на ній ІМЕЙлами та серійним номером телефону, які відповідно до квитанції, знаходяться на зберіганні на складі зберігання речових доказів при Лозівському ВП ГУНП в Харківській області - знищити, як такі, що не представляють цінності;

- коробку з мобільного телефону «Леново А 369і», яка передана ОСОБА_8 згідно зберігальної розписки, залишити останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова