Вирок № 58058941, 02.06.2016, Близнюківський районний суд Харківської області

612/317/16-к

1-кп/612/42/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Ваховського Я.В., потерпілого ОСОБА_1, з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Близнюки Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та такого, що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України,-

в с т а н о в и в:

24.02.2016 року, близько 12.30 години, ОСОБА_2, попередньо домовившись з малолітньою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з метою викрадення чужого майна, прийшли до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. В подальшому ОСОБА_2 разом з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, та що на території вище зазначеного домоволодіння відсутні господарі, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли в будинок. Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_2 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, спільно таємно викрали ДВД - програвач марки «ВВК» модель «938S», який належав ОСОБА_1, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи Харківського науково- дослідного інституту судових експертиз ім. Зас. проф. ОСОБА_3 № 2765 від 23.03.2016 - 300 грн. 00 коп. Після чого, з місця скоєння злочину зникли та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 24.02.2016 року близько 12.30 години ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, маючи прямий умисел на втягнення малолітнього у злочинну діяльність, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом умовлянь втягнув останнього в спільне таємне викрадення ДВД - програвача марки «ВВК» модель «938S», який належав ОСОБА_1 з його домоволодіння, яке розташоване за адресою : АДРЕСА_2.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2, вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчинених ним діянь, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких стороною обвинувачення йому пред'явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.

Прокурор, потерпілий не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, та винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.

Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначених кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2, які виразилися у таємному викраденні ДВД - програвача марки «ВВК» модель «938S», який належав ОСОБА_1 з проникненням в будинок потерпілого, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, а дії обвинуваченого ОСОБА_2, які виразилися у втягненні малолітнього ОСОБА_4 в злочинну діяльність, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 304 КК України - втягнення малолітньої особи в злочинну діяльність.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_2 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом'якшують його покарання.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 по епізоду вчинення крадіжки з проникненням у житло є вчинення злочину з використанням малолітнього.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_2, відноситься до тяжких злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра, нарколога Близнюківської ЦРЛ не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, не працює.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 304 КК України та ч.3 ст. 185 КК України.

Призначаючи остаточне покарання ОСОБА_2, суд керується правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, передбаченими ч.ч.1, 2 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, дійшовши висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_2 остаточного покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 304 КК України.

При цьому, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки діянь, тяжкість злочинів, дані про особу обвинуваченого, згідно яких він має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність судимостей, наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, наявність обставини, що обтяжує покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На період іспитового строку суд покладає обов'язки на ОСОБА_2, передбачені ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_2 суд не вбачає.

Цивільний позов не пред'являвся. Арешт на майно не накладався.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи за цим кримінальним провадженням.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п.п. 3,4 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

-за ч. 2 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.ч.1,2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2) повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

3) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Сягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2765 від 23.03.2016 в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. (код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 1) ДВД - програвач марки «ВВК» модель «938S», який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 - повернути останньому як власнику; 2) дві маски - «балаклава» чорного кольору, ніж побутового призначення (кухонний) з дерев'яною ручкою та блокнот для записів з написом «Notebook», які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_2 не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.П. Масло

02 червня 2016 року