Рішення № 58058832, 30.05.2016, Апеляційний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2016 р. м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів: Максимчук З.М., Хилевича С.В.

Секретар судових засідань Мельник С.Ю.

З участю представника ПАТ КБ „Приватбанк",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 квітня 2016 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що відповідно до ст.ст. 525,526,599,611 ЦК України, змісту кредитного договору - наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке виконано боржником ОСОБА_2 в період 3-х років, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, оскільки за період фактичного погашення заборгованості ОСОБА_2 за судовим наказом від 26.01.2009 року за №2-н-28/09 проценти по кредитному договору нараховувались як і штрафні санкції за порушення строків погашення.

Вказує, що оскільки повне і належне виконання судового наказу №2-н-28/09 здійснено через 2,5 років після його винесення, заборгованість по процентам, пені та комісії за договором збільшилась, оскільки зобов'язання за договором не припинилися через видачу судового наказу.

Посилається на правову позицію Верховного суду України, відповідно до якої дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішенням суду і не виключає стягнення процентів, пені і збитків та інших штрафних санкцій, передбачених угодою до дня фактичного задоволення (повного розрахунку).

Вважає, що суд належним чином не дослідив, що предметом спору в цивільній справі з видачі судового наказу від 26.01.2009 року за №2-н-28/09 є стягнення з відповідача боргу за період з 27.12.2007 р. по 12.12.2008 р. в сумі 6127,52 грн. А предметом спору в даній справі є правовідносини з невиконання зобов'язань з повернення кредиту за період з 13.12.2008 р. по 30.06.2015 р. в розмірі 15277, 87 грн..

Вказує, що судом не враховано, що внесена відповідачем 03.04.2012 р. сума в розмірі 6127,52 грн. була направлена на погашення прострочених відсотків та неустойки по кредитному договору.

Просить оскаржуване рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку про її часткове задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було підписано анкету-заяву, яка разом з пам'яткою клієнта та «Умовами і Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає договір, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.10, 11-16).

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Свою згоду з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку ОСОБА_2. підтвердила у анкеті-заяві, власноручно підписавши її (а.с.10).

Відповідно до п.3.1 «Умов та правил надання банківських послуг» банк видає клієнту карту, її вид визначено в Пам'ятці клієнта (довідці про умови кредитування) і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно відповіді Відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції №1814 від 30.03.2016 року, на виконанні у відділі державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції 24.05.2011р. надійшов судовий наказ №2-н-28 Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26.01.2009 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» боргу в сумі 6173,16 грн.

По даному виконавчому документу державним виконавцем 24.05.2011 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам. Сума боргу ОСОБА_2 була сплачена в повному обсязі у звя'язку з чим 30.03.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 51, 54, 36).

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Отже, даний судовий наказ, як зазначив суд першої інстанції, був виданий про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ПАТ „Приватбанк" відповідно до умов укладеного договору від 27.12.2007 року. Оскільки в частині стягнення тіла кредиту вже є рішення суду, яке набрало законної сили та виконано боржником, то з часу набуття ним законної сили підлягають стягненню лише відсотки та пеня за прострочення сплати як тіла кредиту, так і відсотків.

Оскільки, з неналежним виконанням судового наказу, зобов"язання не припинило свою дію, відповідно до вимог ст. ст. 1048, 1050 ЦК України кредитор мав право на стягнення з позичальника процентів за період з 26 січня 2009 року по 30 березня 2012 року за користування коштами банку та сплатити банку грошову суду відповідно до ст. 625 ЦК.

Право на пред"явлення такого позову у банку виникло з 30 березня 2012 року, а до суду банк звернувся 06 серпня 2015 року.

Загальна позовна давність встановлюється законом у три роки.

Статтею 267 ч.ч. 3 і 4 ЦК передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стоторою у спорі , є підставою для відмови у позові.

До ухвалення рішення судом по суті, ОСОБА_2 подала суду заяву 15 квітня 2016 року про застосування строку позовної давності (а.с.53), проте суд першої інстанції її не вирішив.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги банку про стягнення з відповідача процентів та застосування відповідальності за невиконання зобов"язання передбаченої ст. 625 ЦК є обгрунтованими. Проте з позовом до суду кредитор звернувся з пропуском позовної давності, а тому, в позові слід відмовити з цих підстав.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» частково задовольнити.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 квітня 2016 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити за пропуском строку позовної давності.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання ним законної сили.

Головуючий І.М.Собіна

Судді: З.М. Максимчук

С.В. Хилевич