Вирок № 58058494, 02.06.2016, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/173/16-к

номер провадження 1-кп/558/12/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року смт Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

одноособово суддя Мельник Д.В.

секретар судового засідання Хом'як О.О.,

за участю:

прокурор Тищенко В.О.

обвинувачений ОСОБА_1

потерпілий ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201518022000006 від 23.11.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Луцьк Волинської області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, вільно володіючого українською мовою, освіта повна загальна середня, працюючого лісорубом ПП «Лісівник», одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, невійськовозобов'язаного, відповідно до ст.89 Кримінального кодексу України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

22 листопада 2015 року о 22 годині ОСОБА_1, перебуваючи у будинку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, що розташований у АДРЕСА_2 на грунті раніше виниклих особистих неприязних відносин, вирішив умисно заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_2.

Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_1, з метою заподіяти тілесні ушкодження, підійшов до ОСОБА_2, який у цей момент лежав на ліжку в одній із кімнат житлового будинку та умисно наніс йому один удар в обличчя. Продовжуючи свої злочинні дії, поєднанні єдиним протиправним умислом, ОСОБА_1 взяв руками за кисті рук ОСОБА_2, стягнув його з ліжка на підлогу та наніс ще неменше трьох ударів в обличчя, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді саден і забійних ран на обличчі, відкритого перелому кісток носа, перелому верхньої щелепи по Ле-Фор 2, струс головного мозку.

Відповідно до висновку експерта (судово-медична експертиза) № 25 від 04.02.2016 року , ОСОБА_2 з 23 по 30 листопада 2015 року лікувався стаціонарно в нейрохірургічному відділенні Рівненської міської лікарні, де у нього виявлено зазначені вище тілесні ушкодження, які є результатом дії тупих предметів, могли виникнути від ударів руками, ногами, іншим тупим предметом, та відповідають строку 22 листопада 2015 року і згідно п.2.2.1.в. «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» ( наказ № 6 Міністерства охорони здоров'я від 17.01.1995) мають ознаки середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я, а саме - перелом верхньої щелепи. Струс головного мозку та відкритий перелом кісток носа є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, згідно п.2.3.1.а. тих же правил.

У відповідності до норм ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, з'ясувавши думку представника сторони обвинувачення та інших учасників кримінального провадження щодо тих доказів, які потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Вважаючи на те, що заперечень від учасників судового провадження, щодо обсягу та порядку дослідження доказів не поступало, суд ухвалив допитати обвинуваченого, потерпілого, дослідити документи по справі, щодо стягнення витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину та долучені до матеріалів кримінального провадження документи, що характеризують обвинуваченого як особу. Суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню і переконався у добровільності їх позиції. Обвинуваченому ОСОБА_1 та іншим учасникам судового провадження роз'яснено, що при відмові від дослідження доказів, які ніким не оспорюються, вони будуть позбавлені можливості оскаржити їх в апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним в скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся та показав, що проживає в селі Смордва Млинівського району Рівненської області. 22.11.2015 року він поїхав на престольне свято в село Береги Млинівського району. Під час святкування дружина його кума ОСОБА_6 сказала, що напередодні її вдарив чоловік на прізвище ОСОБА_2, який проживає в селі Вербень Демидівського району.

В подальшому ОСОБА_1, перебуваючи в нетверезому стані спільно із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поїхали в село Вербень, з метою покарати ОСОБА_2, який вдарив ОСОБА_6.

В селі Вербень Демидівського району в домогосподарстві ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1 спричинив йому тілесні ушкодження, нанісши удари рукою в обличчя і ногами в область тулуба та голови.

ОСОБА_1 щиро розкаюється у вчиненому діянні, просить його суворо не карати. Також, обвинувачений вказав, що намагався надати ОСОБА_2 кошти на лікування, але потерпілий відмовився від них. На даний момент шкоду ОСОБА_2 не відшкодував.

Також ОСОБА_1 вказав, що будь - якого фізичного чи психологічного тиску щодо нього під час досудового слідства зі сторони працівників поліції не застосовувалося. Обвинувачений пояснив, що він добровільно сприяв розкриттю злочину, брав участь у слідчих діях з метою встановлення обставин справи.

ОСОБА_1 повністю визнав позов, заявлений до нього прокурором в інтересах держави, про стягнення з обвинуваченого на користь управління охорони здоров'я виконавчого комітету Рівненської міської Ради Рівненської області витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 1 777 гривень 51 копійка.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що на даний момент він з обвинуваченим ОСОБА_1 знаходиться у нормальних відносинах. З його слів, 22.11.2015 року біля 10 години вечора він знаходився у своєму будинку в селі Вербень Демидівського району Рівненської області. В цей час в будинок зайшли невідомі йому люди, серед яких був і ОСОБА_1, стягнули його з ліжка та почали наносити удари в область голови та тулуба.

У зв'язку із спричиненими тілесними ушкодженнями, зі слів ОСОБА_2, він перебував на лікуванні.

На даний момент, ОСОБА_1 спричиненої шкоди ОСОБА_2 не відшкодував. Потерпілий підтвердив, що під час лікування, ОСОБА_1 намагався надати йому грошові кошти, але ОСОБА_2 відмовився їх прийняти.

На думку потерпілого ОСОБА_2, немає необхідності ізолювати ОСОБА_1 від суспільства за вчинення злочину, але обвинувачений має відшкодувати йому спричинену шкоду.

Допитавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши документи щодо витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування ОСОБА_2, як потерпілого від злочину, та документи, які характеризують обвинуваченого як особу, з'ясувавши інші питання, що вирішуються при ухваленні вироку, суд вважає доведеним у ході судового розгляду винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України, - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Згідно до письмової характеристики № 84 від 03.03.2016 року та письмових довідок № 85, № 231 від 03.03.2016 року, виданих виконуючим обов'язки голови Смордвівської сільської Ради Млинівського району, обвинувачений ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання в АДРЕСА_3 До виконавчого комітету сільської Ради заяв та скарг щодо ОСОБА_1 не надходило (а.с. 83-85).

Дослідивши в судовому засіданні письмову вимогу до управління інформаційно - аналітичного забезпечення ГУНП у Рівненській області від 01.03.2016 року та письмову інформацію старшого інспектора Млинівського районного сектору кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України у Рівненській області суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_1 у відповідності до ст. 89 КК України, вважається таким, що не має судимостей (а.с.86, 88).

Відповідно до письмової інформації лікарів Млинівської центральної районної лікарні Рівненської області, обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.183).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності з ч.1 ст.65 Кримінального кодексу України, суд враховує особу винного, ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_1, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обираючи покарання ОСОБА_1, суд бере до уваги обставини, передбачені ст.ст. 66, 67 Кримінального кодексу України, які пом'якшують і обтяжують його покарання.

Так обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд керується вимогами ч.ч.1,2 ст.65 Кримінального кодексу України про те, що особі, яка вчинила злочин, призначається покарання у межах, встановлених у санкції частини статті Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин і дане покарання має бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують його покарання, суд вважає, що ОСОБА_1, для виправлення та попередження нових злочинів, необхідно призначити покарання у межах санкції частини 1 статті 122 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі.

Також суд, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 та інші встановлені обставини справи, керуючись ст.75 Кримінального кодексу України, приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12015180220000006 за ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України, заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1, в тому числі запобіжні заходи, на стадії досудового розслідування не застосовувалися.

У відповідності до ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України, прокурором у кримінальному провадженні, пред'явлено позов в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь управління охорони здоров'я виконавчого комітету Рівненської міської Ради Рівненської області для зарахування на рахунок місцевого бюджету витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 на загальну суму 1 777 гривень 51 копійка.

Згідно до ч.1 ст.129 Кримінального процесуального кодексу України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Норми ч.1 статті 1206 Цивільного кодексу України зобов'язують особу, яка вчинила злочин, відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Затверджений постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року «Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», встановлює механізм визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць на утримання лікувального закладу, за виключенням витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт та придбання інвентаря та обладнання.

Норми ч.3 ст.1206 Цивільного кодексу України вказують на те, що якщо лікування потерпілого від злочину проводилося закладом охорони здоров'я, що є у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1206 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 65, 66, 67, 75, 122 Кримінального кодексу України, ст.ст. 128, 129, 349, 358, 368, 369-376 Кримінального процесуального кодексу України, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 1(одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ст.75, п.п.3,4 ст.76 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

-повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління охорони здоров'я виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області для зарахування на рахунок місцевого бюджету 1 777 ( одна тисяча сімсот сімдесят сім ) гривень 51 (п'ятдесят одна) копійка витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (р/р 31418544700002 в ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, отримувач УК у місті Рівному 24060300, код 38012714).

Вирок може бути оскаржено до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Суддя Д.В.Мельник