Рішення № 58056932, 22.12.2010, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 22.12.2010

ЄУ № 2-1539/2010

Провадження №2-1539/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі: головуючого судді В.В.Проньки

при секретарі О.Л.Котовій

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на її користь кошти у розмірі 500 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який потребує матеріальної допомоги у звязку з навчанням - до закінчення навчання до 31.07.2015 року.

Під час судового засідання, 22 грудня 2010 року позивач змінила розмір позовних вимог, надавши до суду письмову заяву, та просить суд стягнути з відповідача на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, який продовжує навчання кошти у розмірі 300 грн. щомісяця до закінчення сином навчання.

В судовому засіданні позивач наполягала на позовних вимогах, підтримала обставини, викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їх син ОСОБА_4 в даний час навчається на першому курсі Бєлгородської державної сільськогосподарської академії, форма навчання - денна. Вона (позивач) допомагає сину матеріально, але цих коштів недостатньо для навчання, проживання та повноцінного харчування сина, тому вона потребує матеріальної допомоги з боку відповідача на утримання сина, який продовжує навчання. Також позивач зазначила що їх син має проблеми зі здоровям, потребує лікування, а відповідач навмисно не працює, щоб не сплачувати аліменти. В судовому засіданні позивач пояснювала, що їй відомо про те, що відповідач неофіційно працює по найму у приватних підприємців та отримує дохід, тому він взмозі надавати матеріальну допомогу сину, у звязку з навчанням.

Відповідач з вимогами позивача не згоден, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгунтування своїх заперечень зазначив, що він не взмозі надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, який продовжує навчання, оскільки не має такої можливості, т.б.відповідних доходів. Він не працює, має на своєму утриманні двоє неповнолітніх дітей від другого шлюбу. Також відповідач зазначив, що має незадовільний стан здоровя, в звязку з цим не може знайти роботу в селі . Єдиним доходом його родини в даний час є орендна плата за дві земельні ділянки - його (відповідача) та його дружини., що становить 4109,28 грн. на рік. Тримає підсобне господарство для забезпечення потреб сімї у харчуванні, а не з метою збагачення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини .

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином позивача та відповідача, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії У-ЕД № 361045, виданим 16.04.1992 року Донцівською сільською радою Новопсковського району Луганської області.

Сторони по справі разом не проживають, шлюб між ними розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ЕД № 261756, виданим 31.10.1994 року Новопсковським відділом РАГС

Повнолітній син ОСОБА_2 в даний час навчається на першому курсі денного відділення Бєлгородської державної сільськогосподарської академії, що підтверджено довідкою № 16858 від 10.09.2010 року учбового закладу та не заперечується сторонами. Зі слів позивача син ОСОБА_5 отримує стипендію у навчальному закладі у розмірі приблизно до 300 грн.

Позивач допомагає сину матеріально, але цих коштів недостатньо для повноцінного утримання та навчання дитини, тому вона (позивач) потребує матеріальної допомоги з боку відповідача на утримання сина, який продовжує навчання.

Судом встановлено, що відповідач сплачував аліменти на користь позивача на утримання сина до досягнення ним повноліття, в даний час він не надає позивачу в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина, який продовжує навчання.

Відповідно до ч.І ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У чинність ч.2 ст.199 Сімейного Кодексу України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 15.05.2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів обовязок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обовязкової сукупності таких юридичних фактів : досягнення дочкою, сином віку, який перевищте 18 років але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у звЯзку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В судовому засіданні встановлено, та підтверджено письмовими доказами, що відповідач має на утриманні сімю у складі чотирьох осіб: дружина, яка не працює (а.с.22,23), двоє неповнолітніх дітей, які є учнями Донцівської ЗОШ 1-2 ст. (а.с.17, 30,31).. Відповідач в даний час не працює (а.с.21.24), відповідно до медичної документації має хронічні захворювання, потребує лікування (а.с.25). Доходом сімї в даний час є орендна плата за дві земельні ділянки, що складає 4109,28 грн. на рік.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд прийшов до висновку про відсутність одного з зазначених юридичних фактів складу ст. 199 Сімейного Кодексу України - спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання

Відповідно до ч.І ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи позивач не надала доказів, які б свідчили про те, що позивач в даний час працює, отримує заробітну плату та взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання сина, який продовжує навчання.

В звЯзку з чим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ч.З ст.81, ст. 88 ЦПК України суд стягує з позивача витрати повЯзані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,81,212-215 ЦПК України , ст. 199 СК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, повЯзані з інформаційно - технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у Новопсковському районному суді Луганської області у розмірі 120 грн. на рахунок управління Державного казначейства України для перерахування до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах, розрахунковий рахунок: 31210259700223 в УДК в Луганській області, код 24046685, МФО 804013.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів дня отримання копії цього рішення

Суддя: