Ухвала суду № 58055884, 01.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/51/16-ц Головуючий у І інстанції Болобан В. Г.Провадження № 22-ц/780/2163/16 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 58 01.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

01 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Мережко М.В.,

Суддів - Суханової Є.М., Мельника Я.С.

Секретар - Бобко О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Суперфіна Бориса Михайловича , 3 я особа Товариство з обмеженою відповідальністю « Кей-Колект» про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,-

В с т а н о в и л а :

У січні 2016 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом .

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 липня 2015 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Позивачем подана апеляційна скарга на ухвалу суду, в якій він просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права , та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ провадиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20 травня 2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів » відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства

Як видно з матеріалів справи , позивач звернувся із вимогами про визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства .

Разом з тим, як видно із ухвали Обухівського районного суду Київської області від 18 грудня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено у відкриття провадження за його позовом до приватного нотаріуса Суперфіна Б.М. про визнання його дій неправомірними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , поданого в порядку адміністративного судочинства. Ухвала набрала законної сили.( а.с. 169).

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Чинне законодавство України гарантує кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Це положення закріплює у вітчизняному законодавстві міжнародно - правовий стандарт, який міститься у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

До основних прав людини, що гарантуються Конституцією України та загальновизнаними міжнародними документами належить і право на доступ до правосуддя. Цей принцип визначає не тільки ступінь захищеності особи в державі, а і є важливим показником демократизму судочинства в цілому.

Доступ до правосуддя означає, що правова система надає кожній стороні - незалежно від рівня доходів, етнічної приналежності чи статі - справедливі слухання перед незалежним і нейтральним суддею, котрий забезпечує правову процедуру у відкритому і гласному судовому процесі, і що кожна людина, яка потребує послуг адвоката, отримує компетентні юридичні послуги.

У рішенні Європейського суду з прав людини ( справа « Буланов та Купчик проти України» 09 грудня 2010 року ) , суд прийшов до висновку про порушення п.1 ст. 6 Конвенції , яка передбачає ,що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом , який вирішить спір щодо його права та обов»язків цивільного характеру. У п. 36 рішення зазначено , що кожен має право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо

своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється

"право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки

право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення"

спору судом

Враховуючи , що в матеріалах справи відсутня інформація про недотримання заявником

процесуальних вимог, і наявну ухвалу про відмову у відкритті провадження в порядку адміністративного судочинства ,з посиланням ,що спір має розглядатися у цивільному провадженні, колегія суддів вважає , що має місце перешкоджання позивачу на

дійсну та ефективну реалізацію його права на доступ до суду.

За таких обставин , ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Керуючись: ст.ст.303,307, 311 , 313 -315, 317,319 ЦПК України колегія суддів,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити .

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 18 лютого 2016 року скасувати , справу передати для продовження розгляду

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді