Ухвала суду № 58055810, 01.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/4111/16-к Головуючий у І інстанції Карабаза Н.Ф.Провадження № 11-сс/780/250/16 Доповідач у 2 інстанції Ященко І. Ю.Категорія 01.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

« 1 » червня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Ященко І.Ю.

суддів - Капічон О.М., Костенко І.В.,

при секретарі - Казьміної А.В.

з участю прокурора - Дем»янюк Н.М.

представника заявника - Бойко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Бойко О.М. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Розбудова» на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 17 травня 2016 року, якою клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Шубчика С.С. про накладення арешту на земельні ділянки задоволено частково, -

в с т а н о в и л а :

16.05.2016р. прокурор Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Шубчик С.С., звернувся до суду І інстанції з клопотанням у кримінальному провадженні № 12016110040000325 від 2.02.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, про накладення арешту на майно, а саме на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,5774га, кадастровий номер НОМЕР_2 та площею 2,7129га, кадастровий номер НОМЕР_1, які належать на праві комунальної власності Ірпінській міській раді та належать на праві оренди земельних ділянок ТОВ «Розбудова» (код ЄДРПОУ:32775698) на строк до 25.06.2018р. на підставі договору оренди земельної ділянки, виданого 18.06.2008р. між Ірпінською міською радою та ТОВ «Розбудова», угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, виданої 18.01.2012р. між Ірпінською міською радою та ТОВ «Розбудова» та угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, виданої 4.07.2013р. між Ірпінською міською радою та ТОВ «Розбудова».

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, прокурор послався на те, що майно зазначене в клопотанні, є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, а тому застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження необхідне з метою збереження речових доказів, оскільки на території вказаних земельних ділянок знаходяться дерева на стовбурі, вже спиляні дерева, які є речовими доказами і за відсутності заборони на користування та розпорядження вказаними земельними ділянками, зазначені дерева можуть бути знищені.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду від 17.05.2016р. клопотання прокурора задоволено частково, накладено заборону на вирубку зелених насаджень ТОВ «Розбудова» на земельних ділянках площею 0,5774га, кадастровий номер НОМЕР_2 та площею 2,7129га, кадастровий номерНОМЕР_1, розміщених за адресою АДРЕСА_1, в іншій частині у клопотанні відмовлено.

Задовольняючи частково клопотання, слідчий суддя послався на положення ст.ст.170,173 КПК України дійшовши висновку про необхідність накладення заборони на вирубку зелених насаджень ТОВ «Розбудова» на вказаних в клопотанні земельних ділянках з метою забезпечення кримінального провадження, відмовляючи в іншій частині клопотання послався на наявність ухвали Ірпінського міського суду від 2.03.2016р., згідно якого вже накладено арешт на зазначені в клопотанні прокурора земельні ділянки площею 0,5774га, кадастровий номер НОМЕР_2 та площею 2,7129га, кадастровий номер НОМЕР_1, які розміщені за адресою АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі адвокат Бойко О.М. в інтересах ТОВ «Розбудова», просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вказала на незаконність застосування заборони на вирубку зелених насаджень на земельних ділянках які належать ТОВ »Розбудова» на підставі договору оренди земельних ділянок; видалення аварійних та сухостійних дерев проводилося на підставі дозвільних документів; товариством «Розбудова» сплачена відновна вартість зелених насаджень, визначена згідно розрахунку відповідно до акту обстеження зелених насаджень; слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора, не перевірив та не встановив наявність належних підстав та достатніх доказів для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника заявника Бойко О.М., яка підтримавши апеляційну скаргу просила її задовольнити, думку прокурора Дем»янюк Н.М., яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового розгляду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 98 КПК України визнає речовими доказами матеріальні об»єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту майна та заборони вирубки зелених насаджень перевірялись судом першої інстанції, з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні даного клопотання.

З матеріалів провадження вбачається, що 2.02.2016р. за заявою ОСОБА_4 по факту незаконної порубки лісу невідомими особами на території земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконну порубку лісу, за №12016110040000325.

Також встановлено, що земельні ділянки площею 0,5774га, кадастровий номер НОМЕР_2 та площею 2,7129га, кадастровий номер НОМЕР_1, які розміщені за адресою АДРЕСА_1 належать Ірпінській міській раді та знаходяться у фактичному володінні ТОВ з обмеженою відповідальністю «Розбудова» в особі директора ОСОБА_5 на підставі договору оренди землі від 18.06.2008р. та угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.06.2008.

Згідно ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 2.03.2016р. на земельні ділянки площею 0,5774га, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,7129га, кадастровий номер НОМЕР_1, які розміщені за адресою АДРЕСА_1, накладений арешт та заборона відчуження даних земельних ділянок до скасування даного арешту у встановленому цим Кодексом порядку.

Враховуючи те, що на вказані в клопотанні прокурора земельні ділянки судом вже накладений арешт, який не скасований у передбаченому законом порядку, рішення слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про арешт земельних ділянок, є законним і обґрунтованим.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги представника заявника Бойко О.М. щодо відсутності підстав та потреби для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як заборона здійснення порубки зелених насаджень, колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Згідно з ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя, задовольняючи частково клопотання прокурора, наклав заборону на вирубку зелених насаджень ТОВ »Розбудова».

Дане рішення колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки вказана заборона має на меті забезпечення кримінального провадження та відповідає вимогам ч.11 ст.170 КПК України.

Крім того, представник заявника Бойко О.М. під час апеляційного розгляду повідомила, що на даний час роботи по вирубці зелених насаджень не ведуться, оскільки територія на земельних ділянках для реконструкції підготовлена.

Порушень норм кримінального процесуального законодавства які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення колегія суддів не встановила.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404,405, 407,422 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу адвоката Бойко О.М. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 17 травня 2016 року, якою клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури про арешт земельних ділянок задоволено частково, накладено заборону на вирубку зелених насаджень ТОВ «Розбудова»- залишити без зміни.

Судді