Постанова № 58055799, 25.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/365/16-п Головуючий у І інстанції Косенко А.В.Провадження № 33/780/264/16 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 138 25.05.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2016 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 24 березня 2016 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Макарівського районного суду Київської області від 24 березня 2016 року на

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Київ, працюючого водієм в ТОВ «Кулиничі», проживаючого по АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.01.2016 року, близько 06 години 00 хвилин на автодорозі Київ - Чернігів 66 км+650м, керуючи автомобілем марки «ГАЗ» державний номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки в темну пору доби, під час виникнення перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Ваз 21099» державний номерний знак НОМЕР_2 з причепом НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 12.1, 12.2, 12.3, 2.3 Б ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Макарівського районного суду Київської області від 24.03.2016 року щодо нього скасувати та провадження у справі закрити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції щодо нього винесена з порушенням КУпАП, оскільки суд, всупереч вимогам ст. 268 КпАП України не сповістив його про місце і час розгляду справи, що позбавило його можливості дати суду пояснення, подати докази та заявити клопотання. Крім цього, судом першої інстанції порушено вимоги ст.280 КУпАП та не встановлено ряд обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, суд не дав оцінку доказам, які містяться у справі, а саме його поясненням, в яких він вказував, що рухався в лівій смузі для руху, коли відчув удар. Автомобіля потерпілого він не бачив, так як у ньому була вимкнена аварійна світлова сигналізація. Під час зіткнення потерпілий ОСОБА_4 ніяких тілесних ушкоджень не отримав, а тому він не міг знаходитись біля капоту свого автомобіля. На причіпі також була відсутня будь - яка аварійна світлова сигналізація, що перешкодило йому завчасно помітити автомобіль потерпілого. Таким чином вважає, що саме потерпілим ОСОБА_4 порушено вимоги Правил дорожнього руху України. Також вказує, що інспекторами ДАІ не були опитані свідки, які знаходились в автомобілях в якості пасажирів та не зазначено в протоколі відомості про вказаних свідків. Крім того вказує, що копію постанови, в порушення вимог КУпАП, йому направлено не було та про існування постанови він дізнався випадково і отримав в суді лише 05.04.2016р. Також зазначає, що судом першої інстанції не були враховані обставини, що пом»якшують його відповідальність, а саме те, що він поживає з матір»ю пенсіонеркою, робота водієм є єдиним джерелом його доходу та засобом до існування.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник уточнили вимоги апеляційної скарги, а саме, просили закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_4 та його представник вимоги апеляційної скарги не визнали, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, свідків, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 було допущено порушення вимог п.п. 12.1, 12.2, 12.3, 2.3 Б ПДР України, а саме, що він не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки в темну пору доби, під час виникнення перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Ваз 21099» державний номерний знак НОМЕР_2 з причепом НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_2 вказаних вимог ПДР України та необхідності притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Вказані висновки є обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктами 12.2 та 12.3 ПДР України передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

В суді апеляційної інстанції з пояснень ОСОБА_2 встановлено, що 18.01.2016р. рано вранці він рухався на автомобілі «Газ» по автодорозі Київ - Чернігів в бік м. Чернігів. Здійснюючи обгін вантажного автомобіля він виїхав в ліву смугу руху. Однак, оскільки зустрічні автомобілі засліплювали його світлом фар він вирішив повернутись в праву смугу для руху і в цей час відчув удар. Коли він зупинився та вийшов з автомобіля, то побачив потерпілого та розбитий причіп на дорозі. Вважає, що саме водієм автомобіля «Ваз» ОСОБА_4 було порушено вимоги Правил дорожнього руху, оскільки він не включив аварійну світлову сигналізацію та не виставив знак аварійної зупинки.

З пояснень потерпілого ОСОБА_4 встановлено, що 18.01.2016р. він рухався на автомобілі «Ваз» по автодорозі Київ - Чернігів в бік м. Чернігів. Здійснюючи поворот на с. Озерне в нього заглох двигун, а тому він увімкнув аварійну світлову сигналізацію та вийшов з машини, щоб подивитись, що сталось і в цей час відчув удар. Після зіткнення його автомобіль від поштовху перетнув зустрічну смугу руху та зупинився на узбіччі, а причіп від автомобіля повністю розбитий залишився на смузі для розвороту в напрямку м. Чернігів. Стверджував, що аварійна сигналізація на його автомобілі була увімкнена, оскільки навіть після зіткнення на автомобілі продовжував мигати лівий показчик аварійної сигналізації, що підтверджується фотознімками з місця ДТП.

З показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що він знаходився в якості пасажира в автомобілі «Ваз» під керуванням ОСОБА_4 Коли вони здійснювали поворот на с. Озерне з автодороги Київ - Чернігів, в автомобілі заглох двигун. ОСОБА_4 увімкнув аварійну світлову сигналізацію та вийшов з автомобіля і в цей час сталося зіткнення. Після зіткнення автомобіль «Ваз» перетнув зустрічну смугу руху та зупинився на узбіччі в кюветі, а причіп від автомобіля залишився на місці зіткнення, оскільки був повністю розбитий.

Свідок ОСОБА_7 в суді вказував, що він знаходився в якості пасажира в автомобілі «ГАЗ» під керуванням ОСОБА_2 Він задрімав, а тому як саме сталося зіткнення він сказати не може. Коли вони вийшли з автомобіля, то побачили на лівій смузі руху, по якій вони рухались, розбитий причіп, а на узбіччі зустрічного руху автомобіль «Ваз». При цьому на автомобілі «Ваз» горіли габаритні вогні. Після зіткнення, до приїзду працівників ДАІ транспортні засоби не переміщались.

Із наданих потерпілим ОСОБА_4 фотознімків з місця ДТП вбачається, що на автомобілі «Ваз» горить світлова сигналізація, а причіп знаходиться на лівій смузі для руху.

Зі схеми ДТП вбачається, що зіткнення сталось на лівій смузі для руху в напрямку руху автомобілів ГАЗ та ВАЗ.

Із урахуванням наведеного приходжу до висновку про доведеність наявності в діях водія ОСОБА_2 порушень вимог п. п. 12.1, 12.2, 12.3, 2.3 Б ПДР України, що вказує на доведеність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи ОСОБА_2 про те, що саме потерпілим ОСОБА_4 порушено вимоги Правил дорожнього руху України, оскільки на його автомобілі та причіпі була вимкнена аварійна світлова сигналізація, що перешкодило йому завчасно помітити автомобіль потерпілого є безпідставними та спростовуються показами самого потерпілого ОСОБА_4, показами свідків та фотознімками з місця ДТП.

Посилання ОСОБА_2 на те, що під час зіткнення потерпілий ОСОБА_4 ніяких тілесних ушкоджень не отримав, а тому він не міг знаходитись біля капоту свого автомобіля та що інспекторами ДАІ не були опитані свідки, які знаходились в автомобілях в якості пасажирів та не зазначено в протоколі відомості про вказаних свідків, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 порушень вищенаведених вимог Правил дорожнього руху України та, відповідно складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому свідки ДТП були допитані судом апеляційної інстанції та їх показам дана відповідна оцінка. Підстав для повернення матеріалів справи до Козелецького ВП для усунення недоліків не вбачається.

Разом з тим, при вирішенні питання про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення суддя припустився помилки.

За змістом ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, визначаючи ОСОБА_2 вид та розмір стягнення за ст. 124 КУпАП, суддею не було повною мірою враховано особу порушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність. Зокрема, судом не враховано ту обставину, що ОСОБА_2 працював на посаді водія в ТОВ «Персонал Плюс» і вказана робота є єдиним джерелом його доходу та засобом до існування.

Враховуючи вказані обставини вважаю, що накладене на ОСОБА_2 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не буде сприяти досягненню вказаній у ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення у зв'язку зі своєю суворістю.

Сприяти досягненню цієї мети буде накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 124 КУпАП.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена справа була розглянута у відсутності ОСОБА_2, при цьому матеріали справи не містять будь - яких даних про те, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Розглянувши справу за відсутності правопорушника суддя допустив порушення гарантованих ст. 268 КУпАП прав ОСОБА_2, що є порушенням вимог закону.

Однак право порушника бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду, де дала пояснення по суті справи, а тому вважаю, що вказане порушення не може вплинути на законність оскаржуваної постанови суду 1-ї інстанції.

Враховуючи наведене, постанова судді Макарівського районного суду від 24 березня 2016 року підлягає зміні в частині накладеного адміністративного стягнення шляхом його пом'якшення до штрафу.

Керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Макарівського районного суду Київської області від 24 березня 2016 року щодо ОСОБА_2 змінити в частині накладеного на нього стягнення.

Накладене на ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП стягнення у виді позбавленя права керувати транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців пом'якшити, наклавши штраф у розмірі 340 гривень.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П.Свінціцька