Ухвала суду № 58052734, 02.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 214/5547/14-ц Головуючий у 1 інстанції

Провадження 22-ц/774/1038/К/16 Ковтун Н.Г.

Категорія 27 (І ) Доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Грищенко Н.М.,

суддів - Бондар Я.М.., Братіщевої Л.А.,

секретар - Чубіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі згідно із вимогами ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами, без участі осіб, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторінг») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними зобов'язаннями., яка утворилась через невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 25 травня 2006 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25 травня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк")та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ML-0AU/1688/2006, за умовами він отримав кредит 50 000 доларів США зі сплатою 11 % річних зі строком повернення кредиту до 25 травня 2016 року.

24 квітня 2009 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3 укладений Додатковий договір № 1 до Кредитного договру № ML-0AU/1688/2006, за умовами якого на період з 27 квітня 2009 року по 28 грудня 2009 року за користування кредитними коштами встановлена фіксована ставка 7, 00 %. А на період з 25 грудня 2009 року до повного виконання боргових зобов'язань за користування кредитними коштами встановлена фіксована ставка 11, 79 %.

18 березня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля, за умовами якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-0AU/1688/2006 від 25 травня 2006 року за всіма платежами, в тому числі за основним боргом, процентами та пенею.

У зв`язку з неналежним невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором станом на 10 березня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 4 046 407, 24 грн, яка включає: - заборгованість по кредиту у розмірі 34 992, 33 долари США, що в гривневому еквіваленті складає 801 220, 96 грн; - заборгованість по відсоткам у розмірі 3 012, 36 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 68 974,14 грн; - заборгованість по пені у розмірі 3 176 212, 14 грн., яку після уточнення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача та просить стягнути судові витрати.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за Кредитним договором № ML-0AU/1688/2006 від 25 травня 2006 року у розмірі що разом складає 1370195,10 грн., що включає залишок заборгованості за кредитом у розмірі 34992, 33 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 10 березня 2015 року складає 801220, 96 грн, заборгованість по відсоткам у розмірі 3012,36 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 10 березня 2015 року складає 68974,14 грн та пеню у розмірі 500000 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 3654 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, не встановлення обставин, які мають значення для вирішення спірного питання, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема вважає, що судом невірно визначено початок перебігу строку позовної давності, з урахуванням звернення банку про дострокове погашення кредиту, не застосовано наслідки пропуску строку позовної давності.

Позивачем невірно визначено період нарахування пені з 10.03.2014 р.-10.03.2015 р.,судом не враховано, що початок вимоги позивача по пені настав 18.03.2011 року, тому строк звернення до суду пропущено.

Судом не встановлено обсяг зобов'язань боржника, порядок погашення та порядок виконання зобов'язань, докази розміру заборгованості.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 травня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ЗАТ "ОТП Банк", в свою чергу правонаступником ЗАТ "ОТП Банк" є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ML-0AU/1688/2006, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 50 000 доларів США із встановленням для сплати фіксованої процентної ставки 11 % річних зі строком повернення кредиту до 25 травня 2016 року (а.с. 7 - 11).

24 квітня 2009 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3був укладений Додатковий договір № 1 до Кредитного договору № ML-0AU/1688/2006, за умовами якого на період з 27 квітня 2009 року по 28 грудня 2009 року за користування кредитними коштами встановлена фіксована ставка 7, 00 %. А на період з 25 грудня 2009 року до повного виконання боргових зобов"язань за користування кредитними коштами встановлена фіксована ставка 11, 79 % (а.с. 139 - 140).

Згідно розрахунків заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем станом на 30 травня 2014 року та уточненим на 10 березня 2015 року ОСОБА_3 здійснював погашення кредитної заборгованості по щомісячним платежам не у повному обсязі, у зв'язку із чим порушив умови кредитного договору. (а.с. 14,66)

У зв'язку з порушенням зобов'язань ПАТ «ОТП БАНК» направив на адресу ОСОБА_3 досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором на підставі п. 1.9. Кредитного договору від 17 серпня 2009 року протягом тридцяти днів шляхом сплати заборгованості (а.с. 72).

18 березня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля, за умовами якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-0AU/1688/2006 від 25 травня 2006 року за всіма платежами, в тому числі за основним боргом, процентами та пенею (а.с. 85 - 91).

Факт передання кредитного портфелю, зокрема кредитного договору № ML-0AU/1688/2006 від 25 травня 2006 року щодо боржника ОСОБА_3, підтверджується копією акта приймання передачі кредитного портфелю та копією витягу з додатку до договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 18 березня 2011 року (а.с. 92,93 ).

08 вересня 2011 року позивачем була направлена відповідачу досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором № ML-0AU/1688/2006 від 25 травня 2006 року, згідно якої ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вимагає на підставі п. 1.9 Кредитного договору дострокового виконання боргових зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги шляхом сплати наступних сум: - залишок заборгованості за кредитом - 34 992, 33 доларів США;- відсотки за користування кредитом - 5087, 84 доларів США (а.с. 18). Яка відповідачем залишена без виконання.

Вирішуючи спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, стягнув заборгованість та кредитним договором з урахуванням положень ч.3 ст.551 ЦК України зменшивши розмір пені з 3176212,14 грн. до 500000грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обов'язок відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором, у зв'язку із порушенням строків сплати періодичних платежів.

За загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57-60, 131-132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215 ЦПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру збитків, наявність доказів, що їх підтверджують).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_3 не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним в повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором.

Перевіривши обґрунтованість та правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором від 25 травня 2006 року наданого позивачем та проаналізувавши інші письмові докази наявні у матеріалах справи, графік погашення заборгованості, виписку руху коштів по кредитному рахунку (а.с. 94-106-128,141-148), колегія суддів погоджується із ним.

Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на початок перебігу позовної давності одночасно із направленням досудової вимоги про погашення заборгованості на підставі п.1.9 Кредитного Договору, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в порушення даного пункту договору боржником протягом встановленого 30-денного строку погашення зобов'язання не виконано, тому посилання на зміну умов Договору терміну його виконання є безпідставними.( а.с.72).

Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно з якою це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно із абзацу 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання кредитного договору. Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Для обчислення давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 06 листопада 2013 року в справі № 6-116цс13, за змістом ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Як убачається з п.п..2,4 Кредитного договору сторони обумовили термін його дії з 25.05.2006 року до 25.05.2016 р., зі сплатою кредиту та процентів щомісячно рівними частинами на протязі всього строку дії договору ( а.с.7).

Відповідно до додатку №1 до Кредитного договору сторонами визначено обсяг щомісячного платежу та дату його повернення ( а.с.108).

Тому, колегія суддів не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі представника відповідача що початок перебігу строку позовної давності до вимог кредитора розпочався із закінченням 30-денного терміну після звернення позивача із досудовою вимогою про сплату заборгованості 17 серпня 2009 року.

Оскільки строк позовної давності до кожного щомісячного платежу починається з дати його не виконання.

Колегія суддів, перевіривши виписки з рахунку за кредитним договором дійшла висновку, що боржником сплачувались щомісячні платежі, проте не в повному обсязі, останній платіж з погашення заборгованості за кредитом та відсотками здійснено у грудні 2011 року, з урахуванням дати звернення до суду за захистом порушених справ уперше у червні 2013 року, та вдруге у червні 2014 року, тому підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності за вимогами ТОВ «ОТП Факоінг Україна»- відсутні.

Згідно графіка погашення заборгованості за кредитним договором визначено обсяг щомісячних та загального обсягу зобов'язань боржника ОСОБА_3 за кредитним договором( а.с.108). Тому посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на не дослідження судом обсягу зобов'язання є безпідставними.

Колегія суддів вважає помилковим посилання представника відповідача про початок перебігу позовної давності за вимогами про стягнення пені з часу надіслання вимоги боржнику Банком про дострокове повернення кредитних коштів.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року, зобов'язання припиняються з підстав, передбачених договором або законом ( ч.1 ст.598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, визначені у ст.ст.599-601,604-609 ЦК України».

Тобто звернення кредитора із досудовою вимогою про повернення заборгованості за кредитним договором не може свідчити про припинення зобов'язання.

Колегія суддів, перевіривши правильність розрахунку пені, наведеного позивачем погоджується із ним, який визначено в межах річного строку з урахуванням загальної заборгованості за кредитом та відсотками.

Відповідно до ст.3 п.3.3. п.п.а,б Договору купівлі- продажу кредитного портфелю від 18 березня 2011 року покупець ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набув усі права вимоги за кредитним договором, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи , але не обмежуючись правами до боржників щодо сплати боргу, сплати поцентів,нарахованих на суму основного боргу, а також правами вимоги до Боржників щодо сплати штрафних санкцій. Права нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу за кредитним договором з дати набрання ним чинності. Тому посилання в апеляційній скарзі лише на право вимоги заборгованості, яка існувала на час укладання договору, не відповідає його умовам, тому колегія суддів їх до уваги не приймає ( а.с.86 на звороті).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2016 року відповідачу ОСОБА_6 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення. Відповідно п.п. 6 п.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 1 листопада 2011 року ( зі змінами внесеними Законом України №629-УІІІ від 16 липня 2015 року), судовий збір за розгляд апеляційної скарги на рішення суду складає 110% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У зв'язку із чим, з відповідача ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгяд справи в уді апеляційної інстанції у розмірі 4019,40 грн., виходячи з розрахунку 3654 х110.

Керуючись ст.ст.303,307, 308,ст. ст. 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 22 грудня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4019, 40 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Н.М. Грищенко

Судді: Я.М. Бондар

Л.А. Братіщева