Рішення № 58051386, 05.05.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

05.05.2016 Єдиний унікальний номер 205/7714/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2016 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Остапенко Н.Г.

при секретарі Боголіп Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» 10.09.2014 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 06 жовтня 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №0301/1008/64-182, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 17980,00 доларів США. На термін до 05 жовтня 2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленого кредитним договором.

28.11.2012 року ПАТ «Сведбанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відповідно до договору факторингу №15 свої права вимоги та зобов'язаннями відповідача по кредитному договору.

Позивач свої зобов'язання виконав, кредит надав, але відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту, внаслідок чого за ним станом на 10.08.2014 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі - 41191,66 доларів США, що за курсом НБУ та складає 519262,06 грн. ., яка складається з наступного:

- 17512,10 доларів США що за курсом НБУ складає - 220757,53 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту.

- 10173,06 доларів США що за курсом НБУ складає - 128241,59 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

- 13506,50 доларів США що за курсом НБУ складає - 170262,93 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

00,00 - заборгованість за нарахованою комісією.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором між ОСОБА_3 та ПАТ «Сведбанк» було укладено Договір поруки №0301/1008/64-182-Р-1 від 06 жовтня 2008 року поручителем за яким виступила ОСОБА_3.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором між ОСОБА_2 та ПАТ «Сведбанк» було укладено Договір поруки №0301/1008/64-182-Р-2 від 06 жовтня 2008 року поручителем за яким виступила ОСОБА_2.

Оскільки, відповідач добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажає, позивач змушений був звернутися до суду і просить стягнути з відповідачів солідарно на свою користь суму заборгованості в розмірі 41191,66 доларів США, що за курсом НБУ складає 519262,06 грн., та судові витрати .

В судове засідання представник позивача за довіреністю Габрусев В.М. не з'явився, про день місце та час проведення судового засідання сповіщений належним чином. Письмово просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися. Про день місце та час розгляду справи сповіщені належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомили, письмових заяв від них не надходило.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що 06 жовтня 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №0301/1008/64-182, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 17980,00 доларів США. На термін до 05 жовтня 2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленого кредитним договором.

28 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» було укладено Договір факторингу №15./а.с.17-20/

Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів, відбулася заміна кредитора, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором №0301/1008/64-182 від 06 жовтня 2008 року позичальником згідно якого є ОСОБА_1

З метою забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором між ОСОБА_2 та ПАТ «Сведбанк» було укладено Договір поруки №0301/1008/64-182-Р-2 від 06 жовтня 2008 року поручителем за яким виступила ОСОБА_2.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня наста ння основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст.251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст.251, ч.4 ст.559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.

Як видно із справи, боржник, а відтак і поручитель первинно взяли на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 05 жовтня 2015 року, в порядку, визначеному цим договором.

Отже, поряд з цим, сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі укладених договорів кредитної лінії.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності ч.4 ст.559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення ч.4 ст.559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення ч.4 ст.559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини ч.4 ст.559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Отже, виходячи з положень ч.4 ст.559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст.1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Зазначений правовий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-53цс14, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Із матеріалів справи вбачається, що боржник перестав виконувати свої зобов'язання за укладеним кредитним договором з 21.11.2008 року, а з позовом до суду банк з вимогами до поручителя звернувся 10.09.2014 року, тобто за межами строку, визначеного зазначеними положеннями ЦК України, що є підставою для задоволення позову.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов'язання виконав, кредит надав, разом з тим, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту та процентів за його користування, внаслідок чого за ним станом на 10.08.2014 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі -- 41191,66 доларів США, що за курсом НБУ та складає 519262,06 грн. ., яка складається з наступного:

- 17512,10 доларів США що за курсом НБУ складає - 220757,53 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту.

- 10173,06 доларів США що за курсом НБУ складає - 128241,59 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

- 13506,50 доларів США що за курсом НБУ складає - 170262,93 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

00,00 - заборгованість за нарахованою комісією.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають частковому задоволенню, внаслідок чого слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості в розмірі 41191,66 доларів США, що за курсом НБУ складає 519262,06 грн.

Крім того, згідно положень частини 1 статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову було оплачено судовий збір і його вимоги задоволені, з ОСОБА_1 також належить стягнути на користь позивача понесені судові витрати в сумі 3654,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530, 554, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 169, 209, 213-215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (код ЄДРПОУ 38004195) заборгованість за кредитним договором №0301/1008/64-182 від 06.10.2008 року у розмірі -- 41191,66 доларів США, що за курсом НБУ та складає 519262,06 грн. ., яка складається з наступного:

- 17512,10 доларів США що за курсом НБУ складає - 220757,53 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту.

- 10173,06 доларів США що за курсом НБУ складає - 128241,59 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

- 13506,50 доларів США що за курсом НБУ складає - 170262,93 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

00,00 - заборгованість за нарахованою комісією.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (код ЄДРПОУ 38004195) судові витрати у розмірі 3654,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.Г. Остапенко