Ухвала суду № 58050662, 02.06.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18878/15-ц

Провадження № 2-п/161/119/16

У Х В А Л А

02 червня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої -- судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судового засідання Стецюка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 01.03.2015 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 01 березня 2015 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 12.10.2012 року в розмірі 40156,17 грн. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, мотивуючи її тим, що при ухваленні рішення судом було не повно зясовано усі обставини справи, не враховано заперечення відповідача, зроблені висновки суду не відповідають реальним обставинам справи.

Просив скасувати заочне рішення в даній справі, зясувати повно обставини справи, враховуючи всі викладені ним в заяві пояснення та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Заявник в судове засідання не зявився, хоча був завчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в задоволенні заяви просив відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повідомлення направлялися відповідачу ОСОБА_1 за адресою його реєстрації: м. Луцьк, вул. Короленка, 4/2 з повідомленням про вручення, і були завчасно вручені відповідачу, що підтверджується поштовими повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції (а.с. 43,49).

Заяви про відкладення розгляду справи у звязку із неможливістю прибути в судове засідання відповідач не подавав, письмових заперечень на позовну заяву від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.

Неподання відповідачем доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Відповідачем, в обґрунтування заперечень по суті позовних вимог, не надано жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст. 232 ЦПК України, доводи представлені відповідачем у заяві не спростовують висновків суду встановлених у заочному рішенні.

На підставі викладеного суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 228, 231, 232 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 01 березня 2015 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій