Ухвала суду № 58049470, 31.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3075/15 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д.

Провадження № 22-ц/783/1060/16 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року колегія судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.

секретаря: Бадівської О.В.

за участю: представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_6 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», за участі третіх осіб - Національного банку України, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Дане рішення оскаржили ОСОБА_4 та ОСОБА_6 подавши апеляційну скаргу, у якій зазначають, що суд допустив порушення процесуальних та матеріальних норм закону, неповно з'ясував дійсні обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, не в повній мірі відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є не вичерпними. Вказують, що відсутність належного та достатнього аналізу, дослідження доказів (договорів, заяв, звернень тощо), судом не витребувано пояснень в банку щодо усунення порушень відповідача в частині не виконання платіжних переказів за заявами позивачів відповідно до умов діючого договорів банківського рахунку, що призвело до неповного з'ясування судом обставин справи. Також зазначають, що судом не взято до уваги п.6 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що обмеження, встановлене п. 1 ч.5 даної статті не поширюється на зобов'язання банку щодо: виплат коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Вважають, що в їхньому випадку заявлені ними вимоги про стягнення вкладів за договорами, строк яких закінчився. Звертають увагу, що кошти позивачів були розміщені ОСОБА_9 на вкладному рахунку у учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору банківського вкладу, тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ці кошти є вкладом. Тому, відповідно до ст.ст. 509-518 ЦК України після підписання договору відступлення права вимоги правова природа цих коштів не змінилась, вони залишились вкладом в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Оскільки вимоги позивачів є заборгованість за вкладом, то відповідно вищенаведеного закону ця заборгованість має бути відшкодована за рахунок коштів Фонду в межах гарантованої суми відшкодування.

Просять рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення вкладу.

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Національного банку України в судове засідання не з'явилися, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджєуться повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 244,246), про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

04 березня 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 подали суду заяву про відмову від позову, у якій на підставі ст. 306, 310 ЦПК України відмовляються від свого позову та просять закрити провадження у даній справі. У даній заяві вони вказують, що наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі їм відомі та просять розглянути дану заяву у їхній відсутності. (а.с. 217)

Заслухавши суддю-доповідача, представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, які підтримали подану заяву від 04.03.2016р. (а.с. 217), покликаючись на мотиви наведені в заяві, перевіривши заяву ОСОБА_4., ОСОБА_6 про відмову від позову, колегія суддів вважає, що дана заява підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Скориставшись принципом диспозитивності, закріпленим у даній нормі права, позивачі подали суду заяву про відмову від позову.

Частиною 1 ст. 304 ЦПК України передбачено, що справа розглядається апеляційним судом за правилами встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Згідно ст. 306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Згідно із ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 ЦПК України.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказана заява ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підлягає до задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2015 року скасуванню із закриттям провадження у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», за участі третіх осіб - Національного банку України, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення грошових коштів.

На підставі викладеного та керуючись п.3 ч.1 ст. 205, ст.ст. 304, 305, п.4 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 310, ст. ст. 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_4, ОСОБА_6 про відмову від позову задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 грудня 2015 року скасувати.

Прийняти відмову від позову та провадження у справі закрити.

Роз'яснити сторонам наслідки ч.3 ст. 206 ЦПК України, згідно якої, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Струс Л.Б.

Судді Шандра М.М.

Шумська Н.Л.