Рішення № 58049296, 25.05.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №318/2043/15 Головуючий у 1 інстанції: Капустинський М.В.

Провадження № 22-ц/778/2011/16 Суддя-доповідач: Спас О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Бєлки В.Ю.,

Полякова О.З.,

при секретарі Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4

на заочне рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2015 року

у справі за позовом Кам'янсько-Дніпровського міського Комунального підприємства «Карат» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року Кам'янсько-Дніпровське міське Комунальне підприємство «Карат» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3. про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В позові зазначало, що ОСОБА_3 зареєстрований та мешкає в квартирі АДРЕСА_1. Згідно рішення Виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровької міської ради Запорізької області дев'ятої сесії двадцять четвертого скликання № 3 «Про передачу майна» з додатком № 1 «Перелік об'єктів житлового фонду, які підлягають передачі з балансу МКП «Будинкоуправління» на баланс МКП «Карат», яке є виконавцем житлово-комунальних послуг. Квартира АДРЕСА_1 знаходиться на балансі МКП «Карат». ОСОБА_3 не вносив плату за надання МКП «Карат» послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 8 126 грн. 86 коп., що підтверджується довідкою про заборгованість. На сьогоднішній день ОСОБА_3 не погасив заборгованість по сплаті комунальних послуг. Посилаючись на викладене, просило суд стягнути з ОСОБА_3. на користь МКП «Карат» заборгованість по сплаті комунальних послуг в сумі 5425,66грн.

Заочним рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3. на користь Комунального підприємства «Карат» заборгованість в сумі 8 126 грн. 86 коп. та судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп., а всього 8 370 грн. 46 коп.

Ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 02 березня 2016 року заяву ОСОБА_3. про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

МКП «Карат» подані заперечення на спростування доводів апеляційної скрги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_4, представника позивача Шипілову С.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів в його неупередженості, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини.

ОСОБА_3 зареєстрований та мешкає в квартирі АДРЕСА_1.

МКП «Карат» є виконавцем житлово-комунальних послуг з адресою відповідача.

Квартира АДРЕСА_1 знаходиться на балансі МКП «Карат».

ОСОБА_3 не вносив плату за надання МКП «Карат» послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, внаслідок чого виникла заборгованість.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. ст. 212-215 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості рішення суду, встановлення наявності обставин на підтвердження вимог і заперечень та належного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права.

Колегія суддів виходить з таких обставин та міркувань.

Спір виник у зв'язку з несплатою відповідачем житлово-комунальних послуг, наданих МКП «Карат».

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, оскільки такі висновки узгоджуються із вимогами закону та практикою Верховного Суду України (постанови від 10 жовтня 2012 року № 6-110цс12 та від 30 жовтня 2013 року № 6-59цс13).

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст. ст. 57-60, 131-132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215 ЦПК України визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведення розміру збитків, наявності доказів, що їх підтверджують).

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не дотримався вимог вказаних норм цивільного процесуального законодавства, що потягло ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню.

Зокрема, суд першої інстанції не дослідив і не дав оцінки тим обставинам, що позовна заява містить ціну позову 8126,86грн. проте, позивач без пояснення причин, просить стягнути з відповідача 5425,66грн.

Сума 5425,66грн. є сформульованими позивачем позовними вимогами і межі цих позовних вимог складають вказану у прохальній частині позовної заяви суму 5425,66грн.

Не дано судом першої інстанції оцінки тій обставини, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано довідку про наявність заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг у сумі 7908,99грн. (а.с.5), що є третьою сумою заборгованості, без пояснення причин розбіжностей.

Період, за який утворилась заборгованість позивачем не вказаний, що перешкодило суду першої інстанції належним чином виконати вимоги ч.1 ст.215 ЦПК України, в якому зазначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи (пропущення строку позовної давності тощо).

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20, ч. 1 ст. 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 32 цього Закону розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством; у платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить оплаті за надану послугу.

Жодних з необхідних за Законом вказаних відомостей до суду першої інстанції не надано.

Діючи у порядку ч.4 ст.10 ЦПК України під час апеляційного розгляду справи позивачу надано можливість надати розгорнутий розрахунок на підтвердження суми позовних вимог.

Представником позивача у судовому засіданні апеляційного суду 25.05.2016р. надано витяг з особового рахунку відповідача ОСОБА_3 за період 01.01.2005р. до 01.07.2015р. про заборгованість у сумі 7980,99грн.

Даний витяг досліджений апеляційним судом і визнаний таким, що не підтверджує позовні вимоги з таких підстав.

Згідно ст. ст. 57-59, 64 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, одержані з дотриманням встановленого законом порядку, а письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Витяг не має відомостей, передбачених ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не відображені складові сум заборгованості залежно від виду наданих послуг, не перелічені види наданих послуг, немає відомостей щодо тарифів для кожної з послуг, відсутні докази фактичного надання послуг.

Неспівпадіння меж позовних вимог, оскільки згідно позовної заяви з уточненням позивач вказує на розмір заборгованості 8126,86грн., проте просить стягнути 5425,66грн., не знайшло пояснень під час апеляційного розгляду справи, оскільки представник позивача вважає це опискою, з чим не може погодитися колегія суддів.

Згідно ст. ст. 11,303 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції. Позовні вимоги визначені у позовні заяві, де позивач просить стягнути з відповідача саме 5425,66грн.

Всупереч вимогам ст. ст. 10,60 ЦПК України, які зобов'язують позивача доводити свої вимоги переконливими, належними та припустимими доказами, останнім не надано доказів на підтвердження розміру та складових заборгованості відповідача, що унеможливлює не тільки перевірку правильності нарахування під час розгляду справи, а й встановлення дійсних правовідносин сторін та розміру заборгованості і дає підстави для висновку про недоведеність позовних вимог.

Суд не має можливості встановити під час вирішення спору обставини, що мають значення для справи, надати їм юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведення розміру, наявності доказів, що їх підтверджують).

Позивачем не виконано покладеного на нього ст.ст. 10,60 ЦПК України обов'язку довести свої вимоги переконливими, належними та допустимими доказами.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вбачає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.

Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не врахував, що обставини на підтвердження позову позивачем доведені не були.

Висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням вищевказаних норм процесуального і матеріального права, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення в справі про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 315, 316, 317 ЦПК України колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2015 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Кам'янсько-Дніпровського міського Комунального підприємства «Карат» до ОСОБА_3 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: