Ухвала суду № 58049157, 31.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/5497/13 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 22-ц/783/1115/16 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 6

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: ОСОБА_2, представників ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2015 року у справі за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, треті особи ТзОВ «Стимул-Сихів», Львівська міська рада, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, про демонтаж самочинно збудованих об'єктів та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11 про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2015 року провадження по зустрічному позові ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 168 від 11 квітня 2013 р. про «Демонтаж самочинно збудованих об'єктів» - закрито. Роз'яснено право звернення з аналогічним вимогами в порядку адміністративного судочинства.

Дану ухвалу оскаржили ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_8 подавши апеляційну скаргу, у якій зазначають, що районним судом не взято до уваги те, що свій зустрічний позов вони заявили в порядку вимог ЦПК України виходячи з того, що їхні позовні вимоги виходили з спору про право, яке не визнається первісним позивачем, серед якого і Розпорядження, яке було прийнято первісним позивачем щодо невизнання за ними права власності на майно. Просять скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2015 року і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11 представники ТзОВ «Стримул-Сихів», Львівської міської ради, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області в судове засідання не з'явилися, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою (т.2 а.с. 267) та повідомленнями про вручення поштового відправлення (т.2 а.с. 270-278 ) про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2, представників ОСОБА_3, ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження по зустрічному позові ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_7 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради в частині вимог про скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської № 168 від 11 квітня 2013 р. про «Демонтаж самочинно збудованих об'єктів», суд першої інстанції виходив з того, що між Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради, яка є суб'єктом владних повноважень в розумінні п.1 ч.1 ст. 3 КАС України та ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_7 склалися правовідносини з приводу спірного розпорядження, а тому дана справа є публічно правовим спором і підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком районного суду, виходячи із наступного.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 16 ЦПК України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до п.1.ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України не встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС).

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що до компетенції адміністративного суду віднесено справи, у яких оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається із матеріалів справи, зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 поданий до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 168 від 11 квітня 2013 р. про «Демонтаж самочинно збудованих об'єктів».

Окрім того як встановлено колегією суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 після постановлення оскаржуваної ухвали про закриття провадження звернулися із зазначеним вимогами до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради в порядку адміністративного судочинства і 04.04.2015 р. Сихівським районним судом м. Львова прийнято постанову, якою скасовано Розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 168 від 11 квітня 2013р., тим самим апелянти погодилися з висновком районного суду щодо закриття провадження в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком районного суду, що позовні вимоги в частині скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської № 168 від 11 квітня 2013р. «Про демонтаж самочинно збудованих об'єктів».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, 313, п.4 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Л.Б. Струс

Судді М.М. Шандра

Н.Л. Шумська