Вирок № 58047690, 02.06.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

02.06.2016

Провадження №1-кп/331/49/2016

ЄУН 331/8493/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Шаповалової М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 1-кп/331/49/2016 з обвинувальним актом у відношенні обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 АРК, особи без громадянства, який має середню освіту, не одруженому, офіційно не працючого, офіційного місця реєстрації немає, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого:

- 22.02.2007 року Київським районним судом м. Сімферополя за ст. 190 ч.1 та ч.2 КК України до двох місяців арешту із застосуванням ст. 69 КК України;

- 20.03.2008 року Київським районним судом м. Сімферополя АРК за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 22.07.2011 року Залізничним районним судом м. Сімферополя АРК за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна, звільнений 04.02.2015 року ухвалою Вільнянського р/с Запорізької області від 27.01.2015 року за ст. 81 КК України умовно достроково, невідбутий термін складає 1 рік та 09 днів.

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за участю:

прокурора Ахметової Я.І.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2015 року, о 19.50 годин, ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, рухаючись з зупинки громадського транспорту «пл. Пушкіна» в м. Запоріжжі у напрямку Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, звернув увагу на раніше незнайому йому ОСОБА_4, яка також рухалась у попутному напрямку. У вказаний час ОСОБА_3 маючи умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи відкрито, з корисливих мотивів та повторно, підійшов до ОСОБА_4 зі спини впритул та зірвав з плеча сумку та, утримуючи її при собі, зник з місця злочину, внаслідок чого відкрито викрав майно ОСОБА_4, а саме: гаманець сірого кольору, вартістю 100 гривень; дезодорант «Рексона», вартістю 40 гривень; парфуми Lean Hак Кеnzо, об'ємом 8 мл, вартістю 170 гривень; флеш-карту, об'ємом 2Гб, вартістю 60 гривень; флеш-карту, об'ємом 4Гб, вартістю 100 гривень; монету номіналом 2 євро, що еквівалентно 50 гривням; монету номіналом 5 євро, що еквівалентно 125 гривням; монету номіналом 10 євро, що еквівалентно 250 гривням; сумку жіночу спортивну, вартістю 500 гривень; набір косметики загальною вартістю 250 гривень; робочий одяг, який для потерпілої матеріальної цінності не представляє; сувенірну купюра номіналом 200 гривень, яка для потерпілої матеріальної цінності не представляє. В результаті злочинних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1645 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою провину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що після звільнення з місць позбавлення волі не зміг виїхати з України до Криму, оскільки у нього не було паспорту громадянина України, після чого він залишився проживати у м. Запоріжжі та намагався зробити власні документи. 30.10.2015 року приблизно о 19 годині 50 хвилин він знаходився у районі РАЦСу у м. Запоріжжі та біля зупинки громадського транспорту побачив дівчину, яка йшла із сумкою на плечах. Заздалегідь ніякого плану на вчинення злочину він не мав, однак у той момент вирішив забрати у неї сумку. Тоді він підійшов до дівчини та різко зірвав сумку з плечей, після чого швидко побіг. Він чув, як дівчина кричала та кликала на допомогу перехожих. Через деякий час його спіймали, при цьому сумку він викинув, а усе цінне майно залишив собі. Під час досудового слідства він повністю відшкодував спричинену матеріальну шкоду. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати та врахувати стан його здоров»я, оскільки він хворіє на туберкульоз.

Потерпіла ОСОБА_4 у судове засідання не з»явилась, надавши до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність.

Крім того провина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується протоколом огляду місця події від 30.10.2015 року ділянки місцевості біля будинку № 5 по вул. Первомайській у м. Запоріжжі, де знаходився ОСОБА_3, у правій руці якого було виявлено та вилучено монету 2 евро, сувенірну грошову купюру, духі та флеш-накопичувач, та протоколом пред»явлення особи для впізнання від 31.10.2015 року, під час якого потерпіла за фотознімками впізнала особу під № 3 як особу, яка викрала у неї сумку на громадській зупинці.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі через повне визнання обставин скоєння злочину обвинуваченим.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, тому що він вчинив умисні дії, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинені повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за корисливі злочини, був звільнений від подальшого відбування покарання умовно-достроково та знову вчинив корисливий злочин, на обліках у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, не працює, власної родини немає, за місцем попереднього ув»язнення характеризується позитивно.

Обставинами, які помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України необхідно визнати щире каяття та добровільне відшкодування спричиненої шкоди. Інших додаткових фактичних обставин, які б значно помякшували покарання обвинуваченому сторони кримінального провадження суду не навели і судом таких обставин при дослідженні доказів не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та дані, які характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у мінімальному розмірі у межах санкції статті 186 ч.2 КК України, при цьому, враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив злочин в період умовно-дострокового строку звільнення від відбування покарання, остаточне покарання йому слід призначити за правилами ст. 71 КК України, що буде необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та відповідатиме цілям покарання.

Оскільки потерпіла ОСОБА_5»янова Л.Д. звернулась до суду із заявою про залишення цивільного позову без розгляду у зв»язку із повним відшкодуванням їй спричинений збитків, суд вважає, що підстав для задоволення позову немає, тому його необхідно залишити без задоволення.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 28.03.2011 року частково приєднати до призначеного покарання та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді чотирьох років та трьох місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 16 грудня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_3 до строку призначеного покарання строк попереднього увязнення із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі з 16 грудня 2015 року до 02 червня 2016 року включно у порядку, передбаченому ч.5 ст. 72 КК України.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Речові докази:

- флеш-карту, монету номіналом 2 евро, парфуми, сувенірну купюру повернути потерпілій ОСОБА_4 за належністю.

Цивільний позов Пал»янової Л.Д. про стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Жовтневому районному суді м. Запоріжжя.

Суддя: Ю.О. Пивоварова