Постанова № 58046633, 02.06.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

02.06.2016

Провадження 2-а/235/103/16

Справа 235/3272/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі:

головуючого - судді Філь О.Є.

при секретарі Ярмаченко В.В.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Красноармійського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 18.05.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Красноармійського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, зазначивши в о обґрунтування заявлених вимог, що з 10 жовтня 2013 року йому як працівнику прокуратури була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». На даний час він працює на посаді прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області. З 01.04.2015 року виплата пенсії за вислугу років йому була припинена відповідно до вимог Заону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII яким внесені зміни до статтіЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби,та деяких інших осіб». Відповідно достатті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII(далі - Закон № 2262) в редакції Закону № 213, яка набрала чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та 2 груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихзаконами України "Про статус народного депутата України", «Про державну службу», "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цьогоЗакону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цьогоЗакону поновлюється. Оскільки до 01.06.2015 року Верховною Радою України не було прийнятозаконущодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначалися відповідно до ряду законів, в тому числі «Про прокуратуру». Таким чином, з 01.06.2015 року відпали підстави для припинення виплати йому пенсії за вислугою років, оскільки він з зазначеної дати не є особою, яка має право на призначення пенсії у порядку спеціального закону. В зв'язку з цим, відповідач повинен був відновити йому виплату раніше призначеної пенсії, виплата якої була припинена з 01.04.2015 року. Дії відповідача у невідновлені виплати раніше призначеної йому пенсії грубо порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення, передбаченест. 46 Конституції України. Виходячи із змісту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року, вважає, що його права на соціальний захист порушені відповідачем, починаючи з 1 червня 2015 року. Просив суд визнати неправомірними дії Красноармійського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати йому пенсії з 1 червня 2015 року та зобовязати відновити з 1 червня 2015 року виплату пенсії призначеної відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» судові витрати стягнути з Державного бюджету.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що позивач дійсно перебуває на обліку Красноармійського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та йому було призначеної пенсію за вислугу років відповідно статті 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» з 02.08.2013 року. З 01.04.2015 р. Управлінням було припинено виплату пенсії позивачу на підставі абз. абз. 1, 2 ч. 15 ст. 50-1 Закону 1789. З 15.07.2015 року втратив чинність Закон 1789 та набрав законної сили Закон 1697, ч. 15 ст. 86 якого також передбачала припинення виплати пенсії особам в період їх роботи на посадах, що дають право на призначенням пенсії за Законом України «Про прокуратуру». Такі обставини мали місце до 01.01.2016 року. З 01.01.2016 року набув законної сили п. 29 Закону 911, за яким ч. 15 ст. 85 Закону 1697 була викладена у новій редакції, за якою особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом 1697, призначені пенсії не виплачуються. З огляду на зазначені обставини представник відповідача вважає, що припинення виплати пенсії позивачеві з 01.04.2015 року, в тому числі з 01.06.2015 року, відповідає вимогам чинного законодавства, а отже заявлені позовні вимоги є необґрунтованими. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом, а саме припинення виплати пенсії позивачеві відбулося з 01.04.2015 року, позивач вважає, що такі дії є неправомірними з 01.06.2015 року, таким чином строк звернення до суду сплинув 01.01.2016 року.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебуває на обліку в Красноармійському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як одержувач пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 02.08.2013 року (а.с. 4, 8).

Позивач працює на посаді прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області, що також не заперечується сторонам (а.с. 4).

З 1 квітня 2015 року ОСОБА_2 обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII призупинило виплату пенсії позивачу ОСОБА_3

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

10 травня 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Красноармійського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з приводу відновлення йому виплати призначеної пенсії з 01.06.2015 року (а.с.7).

17.05.2016 року ним була отримана відповідь про розгляд його письмового звернення та відсутність підстав для відновлення виплати призначеної пенсії за вислугу років (а.с. 8)

Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

02.03.2015 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213 -VIII від 02.03.2015р., який набрав чинності з 01.04.2015року.

Вказаним Законом (пп.2 п.12 розділу 1) внесені зміни в ст. 47 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", згідно яких:

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

- у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників

бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України "Про статус народного депутата України", «Про державну службу» "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

- у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Крім того, згідно п.2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цимЗаконом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених ЗУ «Про прокуратуру», у зв'язку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу з 1 квітня 2015 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно дозаконів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів", «Про статус народного депутата України", «Про Кабінет Міністрів України", «Про судову експертизу", «Про Національний банк України", «Про службу в органах місцевого самоврядування", «Про дипломатичну службу", Податкового таМитного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213законщодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цимЗакономне призначаються.

На даний час особам, які підпадають під дію Закону України «Про прокуратуру», пенсія призначається відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про прокуратуру», у зв'язку з чим відпали передбачені ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону. З 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

За таких обставин, необхідно зобов'язати відповідача ОСОБА_2 обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити з 1 червня 2015 року виплату позивачу ОСОБА_3 пенсії за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Керуючись ст. ст. 19,21,46,64,68,126,130 Конституції України, ст. ст. 46, 47, ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про прокуратуру», Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015р., ст.ст.2,9,11,86,159,160,162,163,186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Красноармійського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Красноармійського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати ОСОБА_3 пенсії з 1 червня 2015 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити ОСОБА_3 виплату раніше призначеної пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 01 червня 2015 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: