Ухвала суду № 58044060, 25.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Масенка Д.Є.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_1, яка діє в інтересах ТОВ «Стейт Оіл», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 квітня 2016 р.,

за участю прокурора - Марущака А.М.

представника власника майна - ОСОБА_1,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016000000000317 від 28.01.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Агакаряна Р.С., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Марущаком А.М., про арешт майна та накладено арешт із забороною відчужувати кошти з банківських рахунків, відкритих для ТОВ «Стейт Оіл» (код ЄДРПОУ 39436796) у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме рахунок під №260079277 (українська гривня), та ТОВ «Неймар» (код ЄДРПОУ 39834100) у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме рахунок під №2600016026 (українська гривня, долар США) в частині видаткових операцій, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати.

Зобов'язано банківську установу ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851) негайно надати слідчому інформацію про залишки коштів на рахунках на момент накладення арешту у вигляді довідки.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника майна ТОВ «Стейт Оіл» ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2016 року та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт грошових коштів, які знаходяться в безготівковому вигляді на рахунку №260079277, відкритому в ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), що належить ТОВ «Стейт Оіл» (код ЄДРПОУ 39436796).

В обгрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що службові особи ТОВ «Стейт Оіл» не є підозрюваними чи обвинуваченими в даному кримінальному провадженні, крім того взагалі не мають жодного процесуального статусу у провадженні №42016000000000317 від 28.01.2016 р., отже арешт слідчим суддею було накладено безпідставно та необґрунтовано.

Вказує, що суд поверхнево дослідив підстави та докази, якими обґрунтовано клопотання слідчого про накладення арешту на майно, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що ТОВ «Стейт Оіл» не мало жодних господарських відносин з підприємствами, які вказані в ухвалі суду та будь-яких грошових коштів ТОВ «Стейт Оіл» від зазначених товариств не отримувало.

Звертає увагу на те, що в порушення ст. 170 КПК України слідчим суддею не зазначено, які саме грошові кошти ТОВ «Стейт Оіл» підпадають під вичерпні, необхідні та достатні ознаки, визначені ст. 98 КПК України, не надано жодних доказів, що грошові кошти товариства набуті злочинним шляхом.

Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2016 р. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження автор апеляції вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без виклику представника ТОВ «Стейт Оіл», а про наявність ухвали товариство дізналось лише 10.05.2016 р.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, при цьому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність представників ТОВ «Стейт Оіл», а тому враховуючи, що ухвалу суду від 27.04.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні органу досудового розслідування в особі слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ні слідчий, ні слідчий суддя не дотрималися вказаних вимог закону.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, ГСУ Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016000000000317 від 28.01.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про грошових арешт коштів на банківських рахунках, ТОВ «Стейт Оіл» (код ЄДРПОУ 39436796) під №260079277 (українська гривня), та ТОВ «Неймар» (код ЄДРПОУ 39834100) під №2600016026 (українська гривня, долар США), відкритих у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), в частині видаткових операцій, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, посилаючись на те, що підприємства мають ознаки фіктивності та здійснюють операції для формування незаконного податкового кредиту для суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, що призводить до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва погодився із вказаними доводами слідчого та ухвалою від 27.04.2016 р. задовольнив частково клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку вказаних товариств.

Разом з тим, виходячи з встановлених органом досудового розслідування обставин кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до помилкового та передчасного висновку про необхідність арештувати грошові кошти, які розміщені на банківському рахунку під №260079277 (українська гривня), відкритого ТОВ «Стейт Оіл» (код ЄДРПОУ 39436796) у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки не дивлячись на те, що кримінальне провадження №42016000000000317 зареєстроване ще 28.01.2016 року повідомлення про підозру будь-кому із посадових осіб ТОВ «Стейт Оіл» не повідомлено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно у вказаному кримінальному провадженні службові особи вказаного товариства в статусі підозрюваного, обвинуваченого не перебували, у зв'язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно товариства.

Окрім цього, посилання слідчого судді на ч. 3 ст. 170 КПК України, як на підставу для накладення арешту на майно, не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та невмотивовано, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Взагалі, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Стейт Оіл» є цілком формальною, необґрунтованою, невмотивованою, винесеною без належного об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження.

Відповідно до п. п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому згідно до п. п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

Вказані обставини вплинули на те, що належним чином не було встановлено, як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні слідчого, правової підстави для накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на рахунку ТОВ «Стейт Оіл», який навіть відсутній в переліку підприємств, відповідно до яких внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також, визначаючи правову підставу для накладення арешту на майно, слідчий суддя, в постановленій ухвалі, послався на вимоги ч. ч. 2, 3, ст. 170, ст. 98 КПК України, без обгрунтування підстав задоволення клопотання слідчого відповідно до встановлених обставин кримінального провадження, з урахуванням вказаних норм закону.

Разом з тим, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Однак, в ухвалі слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином грошові кошти, які розміщені на банківському рахунку ТОВ «Стейт Оіл» (код ЄДРПОУ 39436796), відкритого у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), під №260079277 (українська гривня), можуть бути предметом злочину та стосовно яких існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом злочину, підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, відсутнє також посилання на те, за якими операціями грошові кошти надійшли на вказані у клопотанні слідчого банківські рахунки.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення майно ТОВ «Стейт Оіл» має до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно ТОВ «Стейт Оіл», що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Слід також зазначити, що відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. При цьому, клопотання слідчого може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Така необхідність завжди має бути об'єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власника майна, жодним чином не мотивував своє рішення наявністю об'єктивних для цього підстав, на підставі чого розгляд клопотання було проведено з порушенням права власника майна на захист, про що в своїй апеляційній скарзі також зазначає і представник товариства, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

Враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ТОВ «Стейт Оіл», наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна цього товариства взагалі спростовується. Тобто, спростовується той факт, що кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Стейт Оіл», відповідають критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, а отже висновки слідчого та слідчого судді з цього приводу є помилковими.

Беручи до уваги викладені обставин, які свідчать про порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга представника власника майна задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого в частині арешту майна із забороною відчужувати кошти з банківського рахунку під №260079277 (українська гривня), відкритого ТОВ «Стейт Оіл» (код ЄДРПОУ 39436796) у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), в частині видаткових операцій, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_1, яка діє в інтересах ТОВ «Стейт Оіл», строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 27 квітня 2016 р.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1, яка діє в інтересах ТОВ «Стейт Оіл», - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 р., в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016000000000317 від 28.01.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Агакаряна Р.С., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Марущаком А.М., в частині накладення арешту із забороною відчужувати кошти з банківського рахунку, відкритого для ТОВ «Стейт Оіл» (код ЄДРПОУ 39436796) у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме рахунку під №260079277 (українська гривня), в частині видаткових операцій, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Агакаряна Р.С., погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Марущаком А.М., в частині арешту майнаіз забороною відчужувати кошти з банківського рахунку, відкритого для ТОВ «Стейт Оіл» (код ЄДРПОУ 39436796) у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме рахунку під №260079277 (українська гривня), в частині видаткових операцій, крім обов'язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В. Д з ю б і н В. Л а ш е в и ч Д. М а с е н к о