Постанова № 58043949, 25.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2016 р. Справа№ 910/33137/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Тищенко О.В.

за участі представників:

від позивача: Кравченко Т.В. - представник

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/33137/15 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос»

про розірвання договору, виселення, демонтаж тимчасової конструкції

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» про розірвання договору оренди, виселення з орендованого майна, демонтаж тимчасової конструкції (кіоска).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/33137/15 позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» задоволено в повному обсязі.

Прийнято рішення розірвати договір оренди № 124-Упр(ДВ)-07, укладений між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос» 21.08.2007.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос» з орендованого майна, а саме: частини вестибюлю (переходу), загальною площею 13,5 кв.м., що знаходиться за адресою: станція метро Святошин (західний вестибюль № 2).

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос» демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Лотос» за адресою: станція метро Святошин (західний вестибюль № 2), загальною площею 13,5 кв.м.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ «Лотос» звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/33137/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суперечить нормам матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також судом було зроблено неправильні висновки щодо правовідносин сторін спору, у зв'язку з чим необґрунтовано задоволено позовні вимоги, а КП «Київський метрополітен» є неналежним позивачем у справі.

21.02.2007 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос» (орендар) було укладено Договір оренди № 124-Упр(дв)-07 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київради від 02.02.2006 № 23/3114 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря, за адресою: станція метро «Святошин» (західний вестибюль № 2), для торгівлі товарами народного споживання.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що об'єктом оренди є частина вестибюлю, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) орендаря, загальною площею 13,5 кв.м., згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Згідно з п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен».

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91 та на дату підписання договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору, становить 314,22 грн. за 1м2 орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на серпень 2007 року (з врахуванням індексу інфляції по липень 2007) складає 4 242,01 грн. без ПДВ.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. Договору).

Згідно з п. 6.7 Договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін, за рішенням суду.

У відповідності до п. 9.1 Договору, цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і відповідно до рішення Київської міської ради від 02.02.2006 № 23/311 діє з 21.08.2007 по 19.08.2008 (364 дні).

Пунктом 9.7 Договору визначено, що після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київради.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони неодноразово шляхом укладення додаткових угод пролонговували термін дії Договору.

Додатковою угодою № 407 від 31. 12.2008 до Договору, сторони прийшли до згоди продовжити термін дії Договору до 31.03.2009.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач просить розірвати Договір у судовому порядку у зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів станом на 02.12.2015 у розмірі 87 950,87 грн. за договором, виселити відповідача із займаного орендованого майна та зобов'язати демонтувати огороджувальні конструкції.

Укладений між сторонами Договір оренди № 124-Упр(Дв)-07 від 21.12.2007 за своєю правовою природою є договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що об'єкт оренди по договору належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП «Київський метрополітен», тому до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Положеннями ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Згідно зі ст. 18 цього Закону одним із основних обов'язків орендаря є внесення своєчасно і у повному обсязі орендної плати.

Відповідно до положень ст. 276 Господарського кодексу України та ч.1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно п.3.5 Договору всього сума по договору з урахуванням ПДВ 20% з розрахунку на серпень 2007 року складає 5 260,67 грн. Оплата по договору проводиться орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при повернення об'єкта оренди - орендодавцеві.

Сторони у п.5.2 договору визначили, що при несплаті орендної плати орендарем протягом 3 місяців з дня закінчення строку поточного платежу орендодавець порушує справу в господарському суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря.

Договір припиняється в разі невиконання істотних умов договору або порушення його (п.9.5 Договору).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Частиною другою ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що при відсутності згоди (домовленості) сторін про зміну або розірвання договору він може бути змінений чи розірваний на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду за наявності певних підстав, передбачених договором або законом. Однією із таких підстав є істотне порушення договору другою стороною.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Позивач вказує, що станом на 02.12.2015 заборгованість відповідача по орендній платі складає 87950,87 грн., що є значною сумою, тобто більш ніж чотири місяці.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2015 у справі № 910/27191/15 підтверджується, що відповідач в порушення умов договору оренди свого обов'язку по сплаті орендних платежів за користування орендованим майном не виконував належним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 60 837,48 грн.

Враховуючи викладене та з огляду на встановлений судовим рішенням факт невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати за Договором протягом значного періоду, вимога позивача про розірвання договору є обґрунтованою та такою, що правомірно задоволена судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Умовами 4.14 Договору сторони визначили, що орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 10 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Відповідно до п. 7.5 Договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.

Доказів повернення відповідачем орендованого приміщення за актом приймання-передачі станом на час розгляду справи суду не надано.

Оскільки відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди, а договірні відносини сторін припинились у зв'язку із розірванням Договору оренди № 124-Упр(ДВ)-07 від 21.08.2007 і відповідач втратив статус орендаря, обґрунтованими є вимоги позивача про виселення відповідача з орендованого майна, а саме: частини вестибюлю (переходу), загальною площею 13,5 кв.м., що знаходиться за адресою станція метро Святошин (західний вестибюль № 2), та зобов'язання відповідача демонтувати тимчасові огороджуючі конструкції (кіоски), що належать відповідачу за адресою станція метро Святошин (західний вестибюль № 2), загальною площею 13,5 кв.м., обґрунтованими.

Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на зайняття нерухомого майна - частини переходу, загальною площею 13,5 кв.м., що знаходиться за адресою станція метро Святошин (західний вестибюль № 2), і в результаті огородження об'єкта оренди тимчасовими огороджувальними конструкціями (кіосками), що належать орендарю, відповідно до норм чинного законодавства, та, зокрема, ст.ст. 2, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що у КП «Київський метрополітен» є матеріально-правовий інтерес у даному спорі, що випливає з умов Договору, який породив цивільні права та обов'язки між сторонами в судовому процесі, а тому КП «Київський метрополітен» є належним позивачем у даній справі, що не спростовано апелянтом.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції в повному обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 року по справі № 910/33137/15 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/33137/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.В. Ільєнок

О.В. Тищенко