Постанова № 58043738, 26.05.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2016 р. Справа № 917/2599/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Істоміна О.А., суддя Слободін М.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю №1769 від 13.12.2015

відповідача ОСОБА_2 за довіреністю № 10-72/4344 від 07.04.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Полтаваобленерго", м. Полтава (вх. №892 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.16 у справі № 917/2599/15

за позовом ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз"

до ПАТ "Полтаваобленерго", м. Полтава

про стягнення 28 010 453,22 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.03.2016 у справі № 917/2599/15 (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго на користь Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз заборгованість за договором № 09-4226/12/57 від 01.12.2012 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі 28 010 453,22 грн., з яких основний борг за вересень-листопад 2015 року в розмірі 21 707 401,74 грн., пеня 5 770 620,10 грн., 3% річних - 338 582,72 грн., інфляційні втрати 193 848,66 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Полтаваобленерго на користь Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в особі філії управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз витрати по сплаті судового збору в розмірі 217 074,41 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду Полтавської області від 01.03.2016 у справі № 917/2599/15, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині стягнення з ПАТ Полтаваобленерго основного боргу у розмірі 9 871 679,92 грн., 3 770 015,15 грн. пені та 216 111,85 грн. 3% річних. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. Стягнути з ПАТ Укртрансгаз на користь ПАТ Полтаваобленерго витрати за подання даної апеляційної скарги.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав доведеним розмір основної заборгованості ПАТ "Полтаваобленерго" перед позивачем за листопад 2015 року, посилаючись при цьому на те, що оплата послуг за транспортування газу мала здійснюватись ПАТ "Полтаваобленерго" на користь іншого постачальника - ПАТ "НАК "нафтобаз України" у складі загальної ціни договору. Також, відповідач не погоджується з нарахованими позивачем сумами пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, оскільки вважає, що такі нарахування можливі не раніше як з 21 числа місяця, наступного за звітним. Крім того, відповідач зазначає про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, посилаючись на відсутність вини ПАТ "Полтаваобленерго" у виникненні заборгованості, а також загальний важкий фінансовий стан відповідача у поєднанні з особливим соціальним значенням діяльності у сфері виробництва електро- і тепло енергії.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких з наведеними відповідачем доводами не погоджується, посилаючись на систематичне порушення відповідачем визначений розділом 5 договору порядок розрахунків, яким передбачено здійснення 30% попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому здійснюється транспортування газу, 60% оплати протягом місяця споживання газу та остаточний розрахунок за надані послуги до 20 числа місяця, наступного за звітним. Також, позивач вважає неналежним посилання відповідача на ст.ст. 538, 613, 692, 693, 1054-1056, 1057 ЦК України. Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

14.04.2016 відповідач надав додаткові пояснення по справі, в яких заперечує нарахування штрафних санкцій та інфляційних за умови наявності належно оформлених актів про обсяги переданого газу, а також зазначає про те, що при укладанні договору сторонами була визначена фактична дата остаточного розрахунку, тому вважає, що саме за порушення строків остаточного розрахунку до винної сторони можуть застосовуватись штрафні санкції (пеня) та відповідні інфляційні нарахування на підставі ст. 625 ЦК України. Крім того, відповідач, посилаючись на ст.ст. 538, 693 ЦК України, вказує на те, що позивач, незважаючи на факт відсутності передоплати, не скористався своїм правом призупинити виконання свого обовязку з надання послуг транспортування газу.

В судовому засіданні 14.04.2016 оголошено перерву до 12.05.2016.

26.04.2016 ПАТ "Полтаваобленерго" звернулось з клопотанням про зменшення розміру пені до 1000,00 грн., посилаючись на важкий фінансовий стан відповідача, що викликаний кризою неплатежів на енергетичному ринку України.

В судовому засіданні 12.05.2016 оголошено перерву до 26.05.2016.

12.05.2016 позивач надав доповнення до заперечення на апеляційну скаргу щодо посилання відповідача на ст.ст. 613, 692, 693, 1054-1056, 1057 ЦК України, а також щодо клопотання відповідача про зменшення пені, яке вважає безпідставним.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз в особі філії Управління магістральних газопроводів Черкаситрансгаз та Публічним акціонерним товариством Полтаваобленерго було укладено договір № 09-4226/12/57 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

За умовами договору, ПАТ Укртрансгаз ( газотранспортне підприємство), взяло на себе зобовязання надати Публічному акціонерному товариству Полтаваобленерго (замовник), послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а останній зобовязується внести плату за надані послуги в розмірі, у строки та порядку, передбачених розділом 5 договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, в редакції додаткової угоди № 4 від 30.12.2014 року, передбачено, що річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника на 2015 рік складає 299 818 тис.куб.м. (відповідно по місяцях за період березня-листопада).

Згідно п.3.1 договору, послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Якщо замовник та його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу замовнику.

З матеріалів справи вбачається, що п.3.2 договору № 09-4226/12/57 (в редакції рішення господарського суду Черкаської області від 12.03.2013 р. у справі № 925/177/13-г), встановлено, що газотранспортне підприємство до пятнадцятого числа місяця наступного за звітним направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобовязується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг. Підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з транспорування газу магістральними трубопроводами здійснюються відповідно до даних газотранспортного підприємства (п. 3.3. договору).

Пунктом 3.4 договору, визначено, що акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.

Відповідно до п.5.1.-5.2 договору, розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і є обовязковими для сторін з дати набрання ними чинності.

Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 договору, та податку на додану вартість (п. 5.3 договору).

Згідно п.5.5 вказаного договору (в редакції рішення господарського суду Черкаської області від 12.03.2013 р. у справі № 925/177/13-г), оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах :

- 30 % попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу,

- 60% оплати протягом місяця споживання газу,

- остаточний розрахунок за надані послуги проводиться Замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць.

Розділом 6 договору визначено обовязки та права газотранспортного підприємства та замовника. Так, зокрема газотранспортне підприємство зобовязано складати та підписувати з представником замовника акти наданих послуг (6.1.4) та має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги (6.2.1). Відповідно до п. 6.3.2 договору замовник зобовязується своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість послуг згідно з умовами договору (6.3.2 договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору № 09-4226/12/57 від 01.12.2012 та додаткової угоди № 4 від 30.12.2014, договір діє в частині надання послуг по транспортуванню газу до 31.12.2015 року включно, а в частині проведення розрахунків за надані послуги до повного виконання замовником своїх зобовязань за цим договором.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що ПАТ Укртрансгаз договірні зобовязання виконані належним чином. Так, протягом березня та жовтня 2015 року газотранспортне підприємство надало замовнику послуги з транспортування 140 269,338 тис.м3 природного газу на загальну суму 79 418 962,25 грн., у тому числі протягом вересня - жовтня 2015 року газотранспортне підприємство належним чином надало послуги замовнику з транспортування магістральними трубопроводами 21207,041 тис.м3 на загальну суму 11 835 721,82 грн. та протягом листопада 2015 року - 18 781,735 тис.м3 на суму 9 871 679,92 грн.

Як зазначає позивач, газотранспортним підприємством у зазначений договором строк було направлено замовнику акти наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами, відповідно:

- за вересень Акт наданих послуг від 30.09.2015 року направлено 15.10.2015 супровідним листом Кременчуцького ЛВ УМГ Філії УМГ Черкаситрансгаз № 1906/39, який вручено відповідачу 20.10.2015,

- за жовтень Акт наданих послуг від 31.10.2015 року направлено 13.11.2015 супровідним листом Кременчуцького ЛВ УМГ № 2208, який вручено відповідачу 18.11.2015,

- за листопад Акт наданих послуг від 30.11.2015 року направлено 12.12.2015 супровідним листом № 9779/39 Філії УМГ ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ, який вручено відповідачу 16.12.2015.

Проте, як стверджує позивач та не заперечує відповідач, примірник оригіналу актів наданих послуг за вересень, жовтень та листопад 2015 року відповідач не повернув.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за надані послуги з транспортування газу за вересень-листопад 2015 року в загальній сумі 21 707 401,74 грн.

Крім того, як зазначає позивач, в порушення взятих на себе договірних зобовязань щодо встановлення строків та порядку розрахунків (п.5.5, 6.3.2 договору), відповідач також несвоєчасно здійснив оплату наданих йому послуг у березні-серпні 2015 року.

З огляду на викладені обставини, позивач (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04.01.2016) просив суд стягнути з відповідача 21 707 401,74 грн. - заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у вересні-листопаді 2015 року, 5 012 054, 94 грн. - пені, 286 331,01 грн. - 3% річних, 110 988,81 грн. - інфляційних нарахувань.

04.02.2016 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача вартість послуг наданих у вересні-листопаді в сумі 21 707 401,74 грн., вартість послуг у грудні 2015 року в сумі 10 950 428,18 грн., 1 273 180,53 грн. - пені, 87 696,25 грн. - 3% річних, 82 849, 85 грн. - інфляційних нарахувань.

Розглянувши подану заяву суд встановив, що позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог від 04.02.2016 збільшено нарахування заборгованості та штрафних санкцій за грудень 2015 року, тоді як у позовній заяві заборгованість за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами та штрафні санкції заявлено за вересень-листопад 2015.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, суд першої інстанції задовольнив надану позивачем заяву про збільшення позовних вимог частково та розглянув спір в межах стягнення основного боргу за вересень-листопад 2015 року в розмірі 21 707 401,74 грн., пені - 5 770 620,10 грн., 3% річних в розмірі 338 582,72 грн., інфляційних втрат в розмірі 193 848,66 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем послуг з транспортування газу за договором, а також встановлений факт порушення відповідачем строку та порядку розрахунків за надані послуги з транспортування газу, останній не надав доказів належного виконання взятих на себе зобовязань, а також з огляду на документальну та матеріальну обґрунтованість розрахунку суми пені, 3% річних та інфляційних, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 28 010 453,22 грн. за договором №09-4226/12/57 від 01.12.2012 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, з яких основний борг за вересень-листопад 2015 року в розмірі 21 707 401,74 грн., пеня - 5 770 620,10 грн., 3% річних - 338 582,72 грн., інфляційні втрати - 193 848,66 грн.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи та нормам чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором №09-4226/12/57 від 01.12.2012 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, у тому числі основного боргу за вересень-листопад 2015 року в розмірі 21 707 401,74 грн., а також нарахованих суми пені, 3% та інфляційних втрат в звязку з порушенням відповідачем своїх договірних зобовязань щодо порядку та строків оплати.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір №09-4226/12/57 від 01.12.2012 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами є договором про надання послуг, тому до спірних правовідносин застосовуються положення ст. 901-907 глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивачем протягом березня та листопада 2015 року були надані відповідачу послуги з транспортування природного газу, у тому числі протягом вересня 2015 року газотранспортне підприємство належним чином надало послуги замовнику з транспортування магістральними трубопроводами на загальну суму 5 549 940,53 грн., протягом жовтня 2015 року в сумі 6 285781,27 грн. та протягом листопада 2015 року - на суму 9 871 679,92 грн.

Матеріалами справи підтверджено факт направлення відповідачу актів наданих послуг за період вересень-листопад 2015 року в порядку п. 3.2 договору, які відповідач не повернув.

Як передбачено п.3.3. договору, замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобовязаний повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. До прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з транспорування газу магістральними трубопроводами здійснюються відповідно до даних газотранспортного підприємства (п. 3.3. договору).

У визначений договором строк відповідач не направив позивачу мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг, тому у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача суми заборгованості за вересень-листопад 2015 року з урахуванням зазначених в актах надання послуг обсягів про транспортування та вартості послуг з транспорування газу магістральними трубопроводами.

За вказаних обставин, колегія суддів відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності підстав для сплати наданих позивачем послуг за листопад 2015 року та вважає необґрунтованими посилання відповідача на неукладений договір із ПАТ НАК Нафтогаз України. До того ж, рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2016 у справі № 910/12668/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016, ПАТ Полтаваобленерго відмовлено у задоволенні позову до ПАТ НАК Нафтогаз України про визнання договору укладеним.

Що стосується надання послуг з транспортування магістральними трубопроводами за вересень та жовтень 2015 року на загальну суму 11 835 721,82 грн., відповідачем даний факт визнається.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що неоплачені відповідачем та надані позивачем послуги з транспортування газу за вересень-листопад 2015 позивач підтверджує також реєстрами реалізації ПАТ «Кременчукгаз» та реєстрами господарських операцій, бухгалтерськими проводками по рахунках, податковими деклараціями, звітами перед контролюючими органами поданими ПАТ Укртрансгаз за вересень, жовтень та листопад 2015 року за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ Полтаваобленерго, поданими відповідно до положень статей 8-9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (а.с. 94-118, т. 1).

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг наданих у вересні-листопаді в розмірі 21 707 401,74 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пені в розмірі 5 770 620,10 грн., 3% річних в розмірі 338 582,72 грн., інфляційних втрат в розмірі 193 848,66 грн., які виникли в звязку з порушенням відповідачем строків та порядку розрахунків, визначених п.5.5, 6.3.2 договору, наданих йому послуг у березні-серпні 2015 року.

Слід зазначити, що порядок оплати послуг з транспортування природного газу магістральними трубами затверджений Постановою НКРЕ від 22.09.2011 № 1579 (зареєстрованим у міністерстві юстиції України 07.10.2011 № 1154/19892) у Типовому договорі на транспортування природного газу.

З урахуванням вимог діючого законодавства, рішенням господарського суду Черкаської області від 12.03.2013 у справі № 925/177/13-г затверджено умови п.5.5 договору, яким визначено обовязок замовника в частині здійснення оплатити вартості послуг, а саме:

1) 30% попередньої оплати за послуги з транспортування газу від визначеного ним планового обсягу надання послуг у березні - 1633182,41 грн. до 19.02.2015р., у квітні - 3263923,51грн. до 22.03.2015р, у травні - 3339350,71 грн. до 21.04.2015р, у червні 3324830,98 грн. до 22.05.2015 р., у липні - 3130890,34 грн. до 21.06.2015р, у серпні - 3116590,85 грн. до 22.07.2015р, у вересні - 2967318,14грн. до 22.08.2015 р, у жовтні - 1724073,12 грн. до 21.09.2015 р. у листопаді 1447817,76 грн. до 22.10.2015 р.; у грудні 3 285 128,45 грн. до 22.11.2015 р.

2) 60% оплати послуги протягом місяця споживання газу від визначеного ним планового обсягу у березні - 3266364,82 грн. до 28.02.2015р., у квітні - 6527847,02 грн. до 31.03.2015р, у травні - 6678701,42 грн. до 30.04.2015р, у червні 6649661,95грн. до 31.05.2015 р., у липні - 6261780,67 грн. до 30.06.2015р, у серпні - 6233181,70 грн. до 31.07.2015р, у вересні - 5934636,29 грн. до 31.08.2015 р, у жовтні - 3448146,24 грн. до 30.09.2015 р., у листопаді 2895635,52 грн. до 31.10.2015 р. у грудні - 9 855 385,36 грн. до 31.12.2015 р.

3) до 20 числа місяця, наступного за звітним, здійснити остаточний розрахунок за надані послуги.

Натомість, в порушення визначеного договором порядку та строки розрахунків, фактично відповідачем були оплачені послуги надані у березні - 20.04.2015 в сумі 4 010 773,58 грн., у квітні - 21.05.2015 в сумі 11 854 082,18 грн., у травні 0 2.07.2015 в сумі 11 216 176,13 грн., у червні - 31.07.2015 в сумі 10 665 979,33 грн., у липні - 11.09.2015 в сумі 10 126 688,72 грн., у серпні - 24.09.2015 в сумі 9 837 860,57 грн.

Згідно Реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ Кременчукгаз за вересень 2015 року, відповідачу протранспортовано у вересні 9547,792 тис.м.кубічних, у жовтні 11959,249 тис.м3 природного газу, у листопаді 18781,735 тис.м3 (Реєстри додаються).

Згідно п. 5.5 договору, відповідач зобовязаний був сплатити позивачу за послуги з транспортування газу у вересні 2015 року:

1 664 982,16 грн. 30 % попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу, до 22.08.2015,

3 329 964,32 грн. 60 % оплати протягом місяця споживання газу, не пізніше 30.09.2015,

554 994,05 грн. до 20 жовтня 2015 року;

у жовтні 2015 року:

1 885 734,38 грн. 30 % попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу, до 21.09.2015,

?3 771 468,76 грн. 60 % оплати протягом місяця споживання газу, не пізніше 31.10.2015,

628 578,13 грн. до 20 листопада 2015 року;

у листопаді 2015 року:

2 961 503,97 грн. 30 % попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу, до 21.09.2015,

5 923 007,95 грн. 60 % оплати протягом місяця споживання газу, не пізніше 21.10.2015,

987 168,00 грн. зобовязаний сплатити до 20 грудня 2015 року.

Таким чином, в порушення взятих на себе договірних зобовязань щодо встановлених строків та порядку оплати наданих послуг з транспортування природного газу (п. 5.5, п. 6.3.2 договору) ПАТ Полтаваобленерго несвоєчасно здійснило оплату наданих йому послуг у березні-серпні 2015 року та в повному обсязі не провело розрахунки з ПАТ Укртрансгаз за транспортування магістральними трубами природного газу у вересні-листопаді 2015 року в сумі 21 707 401,74 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 7.3 договору, у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем здійснено розрахунок пені по день фактичного перерахування коштів, відповідно починаючи:

1) на 30% від вартості простроченого платежу згідно планових обсягів замовника - за 9 днів до початку місяця у якому повинно здійснюватися транспортування,

2) на 60% від суми простроченого платежу з 1 числа місяця наступного після споживання газу,

3) на різницю невиконаного грошового зобовязання з 21 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, відповідно до розрахунку позивача за період з 20.02.2015 року по 29.01.2016р. розмір пені становить 5 770 620,10 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 5 770 620,10 грн., колегія суддів констатує, що даний розрахунок відповідає умовам договору, тому позовні вимоги в зазначеній частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що при укладанні договору сторонами була визначена фактична дата остаточного розрахунку та нарахування пені за порушення строків розрахунків можливе не раніше як з 21 числа місяця, наступного за звітним, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються умовами договору, якими чітко передбачено можливість стягнення пені разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору. В свою чергу, як було зазначено вище розділом 5 договору (в редакції рішення господарського суду Черкаської області від 12.03.2013 р. у справі № 925/177/13-г), визначено обовязок замовника в частині здійснення оплати вартості послуг, у тому числі в порядку попередньої оплати.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Таким чином, позивач і відповідач при укладанні договору вступили у договірні відносини на певних умовах, які є обов'язковими для виконання, та передбачили відповідальність за порушення строків розрахунків в порядку п. 5.5 договору у вигляді пені, що в свою чергу повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо застосування ст. 538 ЦК України та положень п. 8.1 договору, колегія суддів зазначає, що позивач направив відповідачу повідомлення № 04/15 від 27.10.2015, № 05/15 від 13.11.2015, № 01-16 від 8.02.2016 (а.с. 91-93, т. 2) у звязку з наданих згідно з умовами договору послуг з транспортування природного газу та запропонував у визначений термін самостійно припинити газоспоживання та підготувати для пломбування газоспоживче обладнання Кременчуцької ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго».

Так, порядком пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженим постановою КМУ №1687 від 08.12.2006р. з метою запобігання аваріям, травматизму, пошкодженню обладнання, негативному впливу на навколишню середовище споживач зобов'язаний до настання зазначеного у повідомленні строку припинення (обмеження) газопостачання вжити необхідних заходів для підготовки газоспоживного обладнання до такого припинення (обмеження). Отже, припинення (обмеження) газопостачання здійснюється самостійно працівниками споживача, які обслуговують газопроводи чи газоспоживне обладнання, у присутності посадової особи уповноваженого підприємства, що надіслало повідомлення, яка здійснюю опломбування та складає акт за встановленою Міненерговугіллям формою.

Проте, самостійно відповідач припинення (обмеження) газопостачання не здійснював. В звязку з викладеним колегія суддів відхиляє посилання відповідача на положення ст. 538 ЦК України.

Суд також відхиляє посилання відповідача на ст. 692-693 ЦК, оскільки зазначені положення стосуються відносин купівлі-продажу та поставки, тоді як в даному випадку між сторонами виникли правовідносини з надання послуг, до яких застосовуються положення ст. 901-907 Глави 63 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з ПАТ Полтаваобленерго за період з 20.02.2015р. по 29.01.2016 трьох процентів річних в розмірі 338 582,72 грн. та інфляційних втрат в розмірі 193 848,66 грн., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Полтаваобленерго" звернулось з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на важкий фінансовий стан відповідача, що викликаний кризою неплатежів на енергетичному ринку України.

Проте, колегія суддів вважає, що наведені відповідачем обставини не є винятковим випадком, який дає підстави зменшити розмірі штрафних санкцій на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України адже, як зазначалось вище, враховуючи положення ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання.

Відповідно до п.З ч.І ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Таким чином, зазначена вище норма передає право суду зменшити розмір неустойки виключно за виняткових обставин.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі, й з власної ініціативи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. З ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України) господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

Частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставою, яка є підставою для звільнення боржника від господарської правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, з настанням якого можливе звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно п.1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за загальним правилом закріпленим у ч.І ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника про неможливість виконання зобов'язання через відсутність коштів (ст.607 ЦК України), або відсутність вини (ст.ст.614,617 ЦК України, ст.218 ГК України).

Отже, посилання відповідача у клопотанні про зменшення пені на важкий фінансовий стан та відсутність грошових коштів, а також збитки відповідача у 2015 році, не можна визнати винятковими обставинами щодо порушення грошових зобов'язань перед ПАТ Укртрансгаз.

Слід зазначити, що як позивач так і відповідач є комерційними підприємствами, та несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Отже, невиконання відповідачем зобовязань з оплати наданих позивачем послуг з транспортування природного газу негативно відображується на підприємстві позивача, суттєво зачіпає його інтереси та завдає істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не вчиняв дій з погашення сум боргу, і не вживав жодних заходів для недопущення порушення зобовязання, не підписав акти наданих послуг за вересень-листопад 2015 року, тобто свідомо порушив умови договору, а також не дотримувався порядку розрахунків за договором. Посилання відповідача на наявність заборгованості перед ним у інших контрагентів не є само по собі підставою для зменшення пені, оскільки відповідач не позбавлений права вчинити дії зі стягнення вказаних боргів.

Таким чином, обставини, які зазначені відповідачем, ніяким чином не спростовують його вини з допущеного ним порушення порядку та строків оплати послуг за договором № 09-4226/12/57 від 01.12.2012 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про зменшення розміру пені.

В свою чергу, нараховані позивачем штрафні санкції базуються на умовах договору, які в силу закону є обовязковими для виконання, у тому числі для відповідача, а також є спів розмірними по відношенню до суми основного боргу, яка відповідачем жодним чином не спростована.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав як суду першої так і апеляційної інстанції належних доказів які б підтверджували реальну і правову обґрунтованість для звільнення його від відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій, а також доказів про відсутність у нього заборгованості перед позивачем за договором № 09-4226/12/57 від 01.12.2012 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016 у справі № 917/2599/15.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Полтаваобленерго", м. Полтава залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 01.03.2016 у справі № 917/2599/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Слободін М.М.