Ухвала суду № 58043663, 01.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"01" червня 2016 р. Справа №910/6385/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій"

на ухвалу господарського суду м. Києва від 11.04.2016

у справі № 910/6385/16 (суддя: Яковенко А.В.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій"

до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2016 у справі № 910/6385/16 заяву Приватного акціонерного товариства "Інститут розвитку передових технологій" про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ "Інститут розвитку передових технологій" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати повністю ухвалу господарського суду м. Києва від 11.04.2016 у даній справі та передати матеріали справи на розгляд до господарського суду м. Києва для розгляду питання щодо порушення провадження у справі.

Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "Інститут розвитку передових технологій" та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон) встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 3 статті 94 ГПК України, передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Недотримання зазначеної вимоги є підставою для повернення поданої апеляційної скарги у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з п. 2.20. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за №7 "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Згідно із п. 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).

Отже, справляння судового збору за подачу апеляційної скарги до суду здійснюється окремо по кожній апеляційній скарзі.

Згідно з п. 22.4. Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в України" від 05.04.2001 № 2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

В той же час, із автоматизованої програми «Діловодство спеціалізованого суду» (з листа відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду) вбачається, що заявником в якості підтвердження сплати судового збору за вказаною апеляційною скаргою від 13.05.2016 було додано до неї платіжні доручення від 28.04.2016 № 280 на суму 13 643,80 грн. та від 27.04.2016 № 263 на суму 1 515,80 грн., які раніше апелянтом було додано до апеляційної скарги від 28.04.2016, яку було прийнято до провадження за ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 у справі № 910/6388/16 із врахуванням вказаних платіжних доручень в якості доказу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги від 28.04.2016 (копії апеляційної скарги у справі № 910/6388/16, платіжних доручень від 28.04.2016 № 280 на суму 13 643,80 грн. та від 27.04.2016 № 263 на суму 1 515,80 грн. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 у справі № 910/6388/16 судова колегія долучає до матеріалів даної справи).

Фактично апелянтом двічі використано оригінали платіжних документів про сплату судового збору за подання двох різних апеляційних скарг. Вказане підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене та враховуючи, що платіжні доручення від 28.04.2016 № 280 на суму 13 643,80 грн. та від 27.04.2016 № 263 на суму 1 515,80 грн. вже були використані апелянтом за подання іншої апеляційної скарги від 28.04.2016 у справі № 910/6388/16, судова колегія дійшла висновку, що подані платіжні документи не є доказами сплати апелянтом судового збору за подання даної апеляційної скарги від 13.05.2016, фактично сума судового збору за подання саме даної апеляційної скарги до державного бюджету не надходила.

Також, відповідно до п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Як зазначалося вище, скаржником в якості доказу сплати судового збору до апеляційної скарги від 13.05.2016 додано платіжні доручення від 28.04.2016 № 280 та від 27.04.2016 № 263, в яких у графі "Призначення платежу" зазначено: "*;101;22030101;31059007; Судовий збір за апеляц. скаргою ПРАТ «ІРПТ», Київський апеляційний господарський суд".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаних платіжних доручень не містить відомостей про те, по якій саме справі та за оскарження якого саме процесуального документу сплачено судовий збір.

Отже, судовий збір в даному випадку не сплачено у встановленому розмірі та порядку відповідно до Закону України ,,Про судовий збір".

За вказаних обставин, подана апеляційна скарга ПАТ "Інститут розвитку передових технологій" на ухвалу господарського суду м. Києва від 11.04.2016 у даній справі не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у п. п. 1, 2 і 3 ч. 1 цієї статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу.

За таких обставин, клопотання ПАТ "Інститут розвитку передових технологій" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду м. Києва від 11.04.2016 у даній справі судовою колегією не розглядається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 91, 93, п. 3 ч. 1 ст. 97, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Інститут розвитку передових технологій" на ухвалу господарського суду м. Києва від 11.04.2016 у справі № 910/6385/16 (з доданими до неї документами на 12-ти арк.) повернути скаржнику без розгляду.

2. Матеріали справи № 910/6385/16 повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко