Рішення № 58042771, 25.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2016Справа №910/6347/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос - Транс"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 640 957,64 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Кузьмишина Л.В. по довіреності № б/н від 04.01.2016р.

Від відповідача: Шукліна О.В. по довіреності № б/н від 22.03.2016р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос - Транс" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних вагонах № 4529/530-2015 від 13.10.2015р.

Ухвалою суду від 07.04.2016р. порушено провадження у справі № 910/6347/16 та призначено до розгляду на 11.05.2016р.

05.05.2016р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос - Транс" зазначає, що 29 квітня 2016р. ПАТ «Українська залізниця» платіжним дорученням №1270 повернула ТОВ «Укррос-транс» 632 045,29 грн. невикористаних коштів за організацію перевезень по договору № 4529/530- 2015 від 13.10.2015р., що було предметом розгляду спору в суді. У зв'язку з вищевикладеним Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос - Транс" зменшує розмір позовних вимог на суму в розмірі 632 045,29 грн.

Однак, в позовній заяві ТОВ «Укррос-транс» керуючись ст. 526 ЦК України просило Суд стягнути з Відповідача на користь Позивача три проценти річних від простроченої суми, що становить 5 752,11 грн. та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, що становить 3 160, 23 грн., а разом зазначені суми 8 912,34 грн. і зазначені суми не сплачені Відповідачем без судового рішення. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача стягнути з Відповідача три відсотки річних від простроченої суми, що складає 5 752,11 грн. та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 3 160.23 грн.

11.05.2016р. через загальний відділ діловодства господарського суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" заперечує проти позову в повному обсязі з огляду на наступне.

01 грудня 2015 року між ПАТ «Укрзалізниця» в особі Філії та ТОВ «Укррос-транс» підписано додаткову угоду №2 до договору від 01.12.2015 №4529/530-2015 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних вагонах, у якій визначено, що договір діє до 31.12.2015 року, а частині проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків. Отже, Договір вважається чинним до моменту повного здійснення розрахунків по Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору, у разі, якщо сума передоплати перевищує розмір вартості наданих послуг, то сума перевищення враховується як попередня оплата за організацію майбутніх перевезень. При цьому ані договором, ані чинним законодавством України не встановлено строки повернення сум попередньої оплати.

У зв'язку зі зверненням ТОВ «Укррос-транс» та з метою повернення невитрачених коштів, внесених як попередня оплата по Договору, Філією проведено відповідну роботу щодо повернення грошових коштів на рахунок ТОВ «Укррос-транс».

Після отримання погодження ПАТ «Укрзалізниця» 29 квітня 2016 року Філією перераховано на рахунок ТОВ «Укррос-транс» грошові кошти у сумі невикористаної попередньої оплати за Договором, що підтверджується платіжним дорученням від 29.04.2016 р. №1270, що свідчить про виконання Філією вимог ТОВ «Укррос-транс» та умов Договору.

Положення ст. 625 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач, а саме обов'язок боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми не застосовується до відносин, які склалися у зв'язку з поверненням сум попередньої оплати за Договором. Ст. 625 ЦК України передбачено можливість стягнення 3% річних за прострочення саме грошового зобов'язання.

Разом з тим, стягнення з Філії суми попередньої оплати за Договором не є наслідком порушення Філією грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплачених на виконання умов Договору сум попередньої оплати, строків на повернення яких укладеним Договором та законодавством України не встановлено. Зазначена позиція підтверджується Постановою Верховного Суду України від 16.09.2014 №3- 9огс14.

Відповідно до вищевказаного, повернення грошових коштів, отриманих як попередня оплата, не є грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України, а тому вказана норма не може бути застосована до відносин, які склалися між ПАТ «Укрзалізниця» в особі Філії та позивачем.

В судовому засіданні 11.05.2016р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 25.05.2016р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні 25.05.2016р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що 13 жовтня 2015 року між Товаристом з обмеженою відповідальністю «Укррос-транс» (далі - замовник) та Державним підприємством «Український транспортно-логістичний центр» (далі - основний виконавець) та Держаним підприємством «Стрийський вагоноремонтний завод» (далі - співвиконавець) був укладений договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних вагонах № 4529/530-2015.

За умовами договору про надання послуг з організації перевезень вантажів Основний виконавець та Співвиконавець зобов'язуються за плату і за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень щебеню (ЄТСНВ 232,236) та піску (ЄТСНВ 231, 241) у власних хонер-мінераловозах та хопер-цементо возах (далі - вагони) власності Співвиконавця.

Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків (п.9.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, Загальна ціна Договору складається із суми наданих послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, вартість яких визначається Сторонами відповідно до пункту 3.4.1 цього Договору.

Згідно з п. 3.2. договору, оплата послуг відповідно до Договору здійснюється Сторонами у національній валюті України, на умовах попередньої оплати .

У разі, якщо сума передоплати перевищує розмір вартості наданих послуг, то сума перевищення враховується, як попередня оплата за організацію майбутніх перевезень.

Відсутність на розподільчому рахунку Основного виконавця попередньої оплати Замовника може бути підставою для відмови Основного виконавця від виконання узгодженої Сторонами Заявки і не тягне за собою відповідальності Основного виконавця за невиконання цього Договору (п. 3.3. договору).

В грудні 2015р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальнісю «Укррос-транс» надійшла Додаткова угода №2 від 01 грудня 2015р. до Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних вагонах від 13.10.2015р. №4529/530-2015 в якій було зазначено: «Сторони, у зв'язку з утворенням публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 №4442- VI та постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014 №.200, уклали дану додаткову угоду до договору від 13.10.2015р. №4529/530-2015 (Далі -Договір) про таке:

1. Правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) державне підприємство Український транспортно-логістичний центр (ЄДРПОУ 34619229), Державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод» (ЄДРПОУ 20770332) за Договором є публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815).

У зв'язку з цим, у тексті Договору Сторони домовились замінити сторони: Державне підприємство «Український транспортно-логістичний центр, Державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод» на нову сторону Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» - Виконавець. у зв'язку з чим виклали Договір у новій редакції.

14.12.2015р. на сайті ДП УТЛЦ було розміщено інформацію з платіжними реквізитами для здійснення попередньої оплати та було зазначено, що: «внесення змін до договорів про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних вагонах будуть здійснюватися шляхом підписання додаткових угод до діючих договорів без зміни номера та дати укладання договору».

Відповідно до умов п. п. 2.2.5 договору, замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів, що замовлені Замовником, шляхом перерахування коштів, у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за поточний місяць на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Основного, виконавця та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок основного виконавця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що виконуючи вимоги Договору та керуючись прийнятими ТОВ «Укррос-транс» обсягами замовлених послуг з організації перевезень вантажів, ТОВ «Укррос-транс» починаючи з 15.12.2015р. по 30.12.2015р. здійснило перерахунок грошових коштів на загальну суму 1 104 000,00 грн., зокрема 25 та 30 грудня 2015 року ТОВ «Укррос-транс» перерахувало грошові кошти на рахунок ПАТ «Українська залізниця» за наступними платіжними дорученнями:

Платіжне доручення №5500 від 25.12.15 р. - сума 115 000,00 грн.;

Платіжне доручення №5587 від 30.12.15р.- сума 200 000,00 грн.;

Платіжне доручення №5603 від ЗО. 12.15 р. - сума 320 000,00 грн., на загальну суму 635 000,00 (Шістсот тридцять п'ять тисяч гривень 00 коп,).

Відповідно до Акту наданих послуг №12 від 31.12.2015р., за період з 01 по 31 грудня 2015р. було надано послуг по Договору на суму 743 432,90 грн.

30.12.2015р. представника ТОВ «Укррос-транс» було повідомлено про те, що Договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних вагонах від 13.10.2015р. №4529/530-2015 не буде пролонгований на 2016р. і припинить свою дію 31.12.2015р.

Станом на 31.12.2015р. за Договором рахуються грошові кошти на суму 632 045,30 грн. по яким послуги надані не були, що підтверджено Актом звірки розрахунків від 31.01.2016р. і які мали бути повернені ТОВ «Укррос-транс».

ТОВ «Укррос-транс» неодноразово направляло на адресу Відповідача листи з проханням повернути 632 045,30 грн. зокрема, це лист від 04.01.2016р. №08 (вх. ЦТЛ №19/20 від 05.01.2016р.), №27 від 18.01.2016р. (вх. №Ц-354/0/16-16 від 19.01.2016р.), №64 від 01.02.2016р. (вх. ЦТЛ № 19/223 від 02.02.2016р.), №63 від 01.02.2016р. (вх. №Ц-914/0/18-16 від 02.02.2016р.) та інші листи.

26.02.2016р. на адресу Відповідача було направлено претензію з вимогою повернути грошові кошти на суму 632 045,30 грн.

На адресу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррос-транс» надійшов лист від ГІАТ Філія «Центр транспортної логістики» від 22.02.2016р. №ЦТЛ-10/525 в якому зазначено, що філія «Центр транспортної логістики» ПАТ «Українська залізниця» розглянуло звернення ТОВ«Укррос-транс» щодо повернення 632 045,30 грн. та звернулось до правління ПАТ «Українська залізниця» з проханням розглянути питання щодо повернення залишку коштів по Договору.

Однак, станом на дату подання позовної заяв, грошові кошти ПАТ «Українська залізниця» не повернуло ТОВ «Укррос-транс».

Проте, враховуючи подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррост-транс» про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначив, що 29 квітня 2016р. ПАТ «Українська залізниця» платіжним дорученням №1270 повернула ТОВ «Укррос-транс» 632 045,29 грн. невикористаних коштів за організацію перевезень по договору № 4529/530- 2015 від 13.10.2015р., що було предметом розгляду спору в суді. У зв'язку з вищевикладеним Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос - Транс" зменшило розмір позовних вимог на суму основного боргу в розмірі 632 045,29 грн., тому суд розглядає позовні вимоги в частині нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в цій частині позивач посилається на пункт 4.1 Договору зазначає, що сторони несуть відповідальність за невиконання або не належне виконання зобов'язань згідно з цим договором та відповідно до чинного законодавства України, якщо не доведуть, що ними вжито усіх залежних від них заходів для недопущення порушень умов договору.

Стаття 625 ЦК України зазначає, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Укррос-транс» керуючись ст. 526 ЦК України просить стягнути з Відповідача на користь Позивача три проценти річних від простроченої суми, що становить 5 752,11 грн. та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягнення 3 % річних за прострочення саме грошового зобов'язання. Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за надання відповідних послуг.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 16.03.2014 у справі № 910/14120/14.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України залишається за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.05.2016р.

Суддя Т. Ю. Трофименко