Справа №1-112/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Березюка Г.М.
при секретарі Кочірко Л.В.
з участю прокурора Кравця С В.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу про обвинувачення
ОСОБА_3, 09.07.1980року народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, безпартійного, з освітою середньою, не військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого відповідного ст. 89 КК України
- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,
встановив:
Підсудний ОСОБА_3 в ніч на 8 січня 2005року в місті Новий Розділ Львівської області шляхом розбиття шибки вікна проник в приміщення квартири №23 по вул. .Сагайдачного, 17 «а» належної ОСОБА_1, звідки таємно викрав гроші в сумі бООєвро, що складає 4196грн. 10коп.
Крім цього, в ніч на 1 березня 2005року підсудний ОСОБА_3 в місті Новий Розділ Львівської області шляхом розбиття шиби у вікні повторно проник в приміщення квартири АДРЕСА_1 належної ОСОБА_2, звідки таємно викрав 200доларів США, що становить 1058грн., 140євро, що складає 928грн., а також пару золотих сережок, золотий жіночий перстень загальною вагою 6, 23 грам вартістю 623грн., а всього майна на загальну суму 2609грн.
В пред'явленому звинуваченні за ст. 185 ч.3 КК України підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та пояснив, що дійсно в ніч на 8 січня 2005року знявши викруткою шибку в вікні, при цьому поранивши собі руку, проник у квартиру ОСОБА_1, що знаходиться в АДРЕСА_2. Про те, що в квартирі в той час нікого не буде взнав від самого ОСОБА_1, оскільки з ним перебував у дружній відносинах, разом рибачили. Перебуваючи в квартирі в шафі знайшов гроші в іноземній валюті в сумі 600 євро. Заволодівши ними він вийшов з квартири. Дані гроші він потратив на власні потреби в м. Львові.
Потім, в ніч на 1 березня 2005року підібравши ключі до вхідних дверей коридору та квартири, де проживає сім'я ОСОБА_2, що знаходиться в АДРЕСА_3, і достовірно знаючи що дома нікого немає, проник в середину квартири, де вчинив крадіжку належного майна потерпілій, а саме: 200 доларів США, 140 євро, пари золотих сережок, золотий жіночий перстень. Потім розбив шибу на балконі, щоб ввести в оману всіх щодо шляху проникнення в квартиру. Заволодівши чужим майном він золоті вироби обміняв на гроші, так як йому були потрібні гроші на поїздку. Після вчинених ним даних крадіжок він поїхав на роботу в Росію, де на протязі двох років працював на будівельних роботах. Повернувшись із
заробітків додому на початку березня 2007року його було затримано працівниками міліції, яким він зізнався про вчинені крадіжки, написавши явку з повинною, так як увесь цей час він не мав внутрішнього спокою. Визнає кількість і суму викраденого золота та грошей, що йому ставиться в звинуваченні, і обіцяє більше такого не вчиняти.
Крім особистого визнання підсудним ОСОБА_3 своєї винності у скоєнні крадіжки, вина підсудного у пред'явленому звинуваченні за ст. 185 ч.3 КК України повністю доведена в судовому засіданні і стверджується такими доказами.
Так допитаний судом потерпілий ОСОБА_1 ствердив, що проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_2 «а» в м. Новий Розділ, 5 січня 2005року поїхав на Різдвяні свята в село Слобода, що в Івано-Франківській області і тому квартира з 5-8 січня 2005року пустувала. Повернувшись додому 09.01.2005року після святкувань виявив розбиту шибу в вікні із кров'ю, всі речі по кімнаті розкидані, а з шафи викрадено бООєвро. Одразу ж він звернувся із заявою в міліцію з приводу крадіжки, і цей факт було зафіксовано. На даний час гроші підсудним не повернуті і тому він має матеріальні претензії до нього на суму 4196грн. 10коп.3а завдану шкоду, і просить пом'якшити покарання ОСОБА_3
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 ствердила, що 01 березня 2005року працюючи в нічну змін, закрила вхідні двері квартири на ключ. Коли вона виходила з будинку, то зустріла двох хлопців, які вели себе підозріло, в одну з яких впізнала ОСОБА_3 Зранку прийшовши додому виявила пошкоджений замок у вхідних дверях, розкиданий одяг по квартирі, викрадені з шафи 200доларів США, 140 євро, а також вироби із золота. З приводу крадіжки вона звернулась в міліцію. До підсудного має матеріальні претензії на суму 2609 грн.
Крім вищенаведених доказів, винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України стверджується і рядом письмових доказів по справі, зокрема: заявою ОСОБА_1 від 08.01.2005р.; протоколом огляду місця події від 09.01.2005р. із фототаблицями; першими поясненнями учасників та очевидців події злочину; висновками експерта №2 від 11.01.2005р., №18 від 10.03.2007р., №41 від 03.06.2005р. із фототаблицями; протоколом огляду речових доказів від 01.04.2005р.: протоколом огляду місця події від 01.03.2005р. із фототаблицями; протоколом ставки віч-на-віч від 13.03.2007; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19.03.2007р. із фототаблицями, а також іншими письмовими документами зібраними по даній справі.
Так як підсудний ОСОБА_3 08 січня 2005року і 01 березня 2005року шляхом проникнення в приміщення квартир, вчинив таємні викрадення грошей і золотих виробів у потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2, тому суд вважає, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані досудовим слідством за ст. 185 ч.3 КК України.
Оскільки потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час судового розгляду було добровільно відшкодовано шкоду і вони відмовились від заявлених позовів, тому суд вважає за можливе відмовити в позовах потерпілих через добровільне, повне відшкодування їм шкоди.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3 судом враховується ступінь тяжкості скоєного ним злочину, з другого боку суд враховує і ряд обставин, що пом'якшують покарання підсудному, зокрема те, що ОСОБА_3 є особою молодого віку, він щиро розкаявся у вчиненому злочині, який скоїв два роки тому, що обом потерпілим добровільно відшкодовано завдану злочином шкоду, що підсудний хворіє менінгітом, він позитивно характеризується і потерпілі просять не судити підсудного, тому покарання ОСОБА_3 слід обрати у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним та засудити за ст. 185 ч.3 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
У відповідності з ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на три роки, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця свого проживання, періодично один раз в місяць з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_3, - тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Відмовити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в заявлених ними цивільних позовах.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ у Львівській області на розрахунковий рахунок УДК у Львівській області № 35221003000808, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 - 361 (триста шістдесят одну) грн. 04коп. витрат на експертизи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти днів з моменту його оголошення, а для засудженого ОСОБА_3 в той же строк з дня вручення йому копії вироку, через районний суд.
Судове рішення № 5804251, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 22.05.2007. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-112/07. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: