Рішення № 58042500, 26.05.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/128/15-30/30/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2016 Справа № 908/3426/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Завод енергетичного машинобудування, (юридична адреса: 61034, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд 188-а; адреса для листування: 61105, м. Харків, а/с 8370);

до відповідача: Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20)

про стягнення 916 455,68 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача не зявився;

від відповідача ОСОБА_1, довіреність № 344 від 16.12.2015 р.;

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Завод енергетичного машинобудування з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго заборгованості за договором №Ф490 від 21.07.2007 р. в розмірі 916 455,68 грн., в т.ч.: 673 366,47 грн. основного боргу та 243 089,21 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 611 ЦК України, ст. 193, 218, 230 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що на виконання умов договору підряду №Ф480 від 21.07.2008р. позивачем було здійснено весь комплекс робіт на обєкті відповідача, вартість яких відповідачем, в порушення умов договору та норм чинного законодавства повністю не оплачено. Невиконання відповідачем зобовязань щодо оплати вартості виконаних будівельних робіт, на думку позивача, є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених ст. 625 ЦК України інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 р. у справі №908/3426/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" задоволені повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" 673366,47 грн. основної заборгованості та 243089,21 грн. інфляційних втрат. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 р. у справі №908/3426/15 рішення господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016 р. рішення господарського суду Запорізької області від 13.07.2015 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 р. по справі № 908/3426/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України вказав на неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи. Зокрема відзначає наступне:

- суди попередніх інстанцій, всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, не досліджували належним чином зазначені вище умови договорів та не встановили факту виконання позивачем, як підрядником за договором, взятих на себе зобов'язань, в тому числі, і надіслання повідомлень та вимог за договором, а відтак, не встановили моменту виникнення обов'язку у відповідача прийняти виконані за договорами роботи та оплатити їх на умовах погоджених сторонами у договорі;

- обґрунтованим є твердження заявника касаційної скарги щодо передчасності висновків судів попередніх інстанцій стосовно виконання зобов'язань ТОВ "Завод енергетичного машинобудування" за договором, оскільки судами попередніх інстанцій не вказано документів, які б свідчили про зазначені обставини з огляду на вимоги положень договору, укладеного між сторонами;

- необґрунтованим та таким, що не відповідає ст.43 Господарського процесуального кодексу України є твердження суду апеляційної інстанції про те, що у випадку невиконання позивачем робіт у вересні 2012 року, допускаючи переплату за договором, відповідач не здійснював би платежі за договором, а також звернувся б до позивача з вимогою повернути надмірно сплачені грошові кошти, чого зроблено не було, оскільки відповідно до положень чинного в Україні законодавства рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, а не припущень, здійснених судом на яких ґрунтується його висновок про те, що зазначені обставини свідчать про прийняття відповідачем робіт, виконаних позивачем у вересні 2012 року.

31.03.2016 р. справу № 908/3426/15 отримано канцелярією господарського суду Запорізької області і згідно зі ст.2-1 ГПК України передано на розгляд судді Кагітіній Л.П.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.03.2016 р. порушено провадження у справі № 908/3426/15, присвоєно справі номер провадження №13/128/15-30/30/16, розгляд якої призначено на 28.04.2016 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті.

У звязку з незявленням представника позивача, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 26.05.2016 р.

За письмовим клопотанням представника відповідача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач представника у судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 31.03.2016 р. та від 28.04.2016 р. не виконав, витребувані пояснення та документи не надав. Про причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та наданих суду додаткових поясненнях.

За доводами відповідача, позивач, заявляючи вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 673 366,47 грн., яка сукупно складається з вартості поставленого обладнання та виконаних робіт, не визначає конкретний розмір заборгованості та за якими первинними документами стягується. При цьому стверджує, що за поставлене позивачем обладнання за видатковими накладними № 274 від 30.12.2011 р. на суму 6 140 796,77 грн., № 161 від 30.07.2012 р. на суму 29 647 294,26 грн., № 200 від 31.08.2012 р. на суму 1 363 088,53 грн., що в загальному розмірі складає 37 151 179,56 грн., відповідачем було сплачено 37 155 232,78 грн., тобто переплачено суму 4053,22 грн. Відносно твердження позивача про заборгованість за виконаними роботами, відповідач відзначає, що за підписаними між сторонами актами виконаних робіт повністю сплачено. Вказує, що оскільки позивачем не надано відповідного акту форми КБ-2в, зобовязання з приймання та оплати робіт у відповідача відсутні. Крім того, посилається на закінчення терміну дії договору та внаслідок цього, припинення зобовязання між сторонами.

Також, представником відповідача у судовому засіданні надано до матеріалів справи роздруківку журналу вхідної кореспонденції ПАТ «Дніпроенерго» за період з 25.09.2012 р. по 29.12.2012 р., включно, яким, за поясненнями представника відповідача, підтверджується відсутність отримання від позивача акта виконаних робіт за вересень 2012 р.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до вказаних вимог, позивач про час та місце слухання даної справи був повідомлений належним чином. Ухвали господарського суду від 31.03.2016 р. про призначення розгляду справи та від 28.04.2016 р. про відкладення розгляду справи на 26.05.2016 р. направлено на адресу позивача, зазначену ним самим у позовній заяві. Направлена на адресу позивача кореспонденція до суду не поверталася.

В пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками (останній день строку розгляду справи 31.05.2016 р.) та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 26.05.2016 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (підрядником, позивачем у справі) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" (замовником, відповідачем у справі) було укладено договір №Ф480 (надалі Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується із залученням субпідрядних організацій (субпідрядників) виконати і здати замовникові, у встановлений цим договором термін, роботи у галузі будівництва, а саме: Роботи на об'єкті: ВАТ Дніпроенерго Придніпровська ТЕС Технічне переоснащення електрофільтрів енергоблока ст. № 11" (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що підрядник, на основі затвердженого замовником ТЕО: виконує розробку робочого проекту та конструкторської документації на виготовлення технологічних вузлів відповідно до Технічного завдання (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору; закуповує необхідні матеріали та обладнання, технологічні вузли відповідно до Специфікації №1 (Додаток №3); виконує будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; здає об'єкт в експлуатацію робочій комісії.

Відповідно до п. 1.3 Підрядник зобов'язується закупити та/або виготовити необхідні матеріали та обладнання, технологічні вузли відповідно до технічної документації і передати у власність замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вузли і устаткування електрофільтрів енергоблока ст. №11 Придніпровська ТЕС в кількості і асортименті, вказаних в Специфікації №1 (Додаток №3), що є невід'ємною частиною цього договору, в терміни, вказані в Графіку виконання робіт (Додаток №5).

Згідно з п. 2.1 ціна договору розраховується відповідно до вимог: ДБН Д. 1.1-1-2000, ДБН Д. 1.1-7-2000 (при розрахунку проектно-вишукувальних робіт робочого проекту); ДБН Д. 1.1-1-2000 (при розрахунку будівельно-монтажних робіт та пуско-налагоджувальних робіт), підтверджується Протоколом про узгодження договірної ціни (Додаток № 5) і складає: 64102795 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 10683799,17грн.

Місцем виконання робіт є: Придніпровська ТЕС, вул. Гаванська, 1, м.Дніпропетровськ, Самарський район, 49112, Україна (п. 3.2.2 Договору).

Відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням додаткових угод №1 та №4 до договору, оплата за даною угодою здійснюється таким чином: Розробка робочого проекту та конструкторської документації на виготовлення технологічних вузлів - за фактом, згідно з підписаними актами здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт, з відтермінуванням платежу 180 календарних днів при умові надання гарантії виплати відтермінованого платежу, з дати підписання акта здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт (п. 5.1.1 Договору).

Пунктом 5.1.2 передбачено, що за виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи - за фактом, згідно з підписаними актами ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3, з відтермінуванням платежу 180 календарних днів, з дати підписання акта ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3. При цьому замовник зобов'язаний надати протягом 5 днів з дати підписання акта ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3 гарантії виплати відтермінованого платежу.

За приписами п.5.1.3 остаточний розрахунок за договором проводиться замовником, з відтермінуванням платежу 180 календарних днів при умові надання гарантії виплат відтермінованого платежу, після повного закінчення робіт, підписання акту робочої комісії, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоробок.

Згідно з п.5.1.4 за продукцію - передоплата у розмірі 10000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1666666,67грн., продовж жовтня - листопада 2008 року, після підписання додаткової угоди №1; наступні платежі - згідно до підписаної замовником видаткової накладної продовж 15 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної на поставлену продукцію.

Підрядник зобов'язаний протягом 3-х днів після отримання авансового платежу надати замовникові податкову накладну у відповідності до діючого законодавства (п.5.1.5 Договору).

Пунктом 5.1.6 Договору передбачено, що замовник перераховує передоплату у розмірі 4000000,00 грн., згідно з наступним графіком: вересень 2009 р.- 1000000,00 грн.; жовтень 2009 р. - 1000000,00 грн.; листопад 2009 р. - 2000000,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 підрядник зобов'язаний протягом 3-х днів після підписання акта здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт, акту ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3 надати замовникові податкову накладну у відповідності до діючого законодавства.

Форма розрахунків: безготівковий розрахунок (п. 5.3 Договору).

Судом встановлено, що згідно з Додатком № 4 Графік виконання робіт до Договору, роботи повинні були виконуватись протягом 2008 - 2009 років, але впродовж строку дії договору строки виконання робіт неодноразово змінювались у звязку з відстроченням прийняття рішення НКРЕ про затвердження інвестиційної складової надбавки до тарифу на електроенергію ВАТ ДТЕК Дніпроенерго Придніпровська ТЕС Технічне переоснащення електрофільтрів енергоблоку ст.№11 та строком реконструкції енергоблоку ст.№11 Придніпровської ТЕС.

Обставини справи свідчать, що позивачем в листопаді 2010 року було повернуто авансовий платіж в сумі 4000000,00 грн. і суму вартості поставленого обладнання в розмірі 10639994,40 грн. та прийняти повернене відповідачем обладнання на суму 10639994,40 грн.

Судами апеляційної та касаційної інстанції при первісному розгляді справи встановлено, що в подальшому, після початку виконання Робіт позивачем було здійснено поставку обладнання на суму 10 639 994,40 грн., а відповідачем сплачено його вартість в повному обсязі, стосовно чого між сторонами спір відсутній.

До матеріалів справи позивачем долучено копії видаткових накладних № 274 від 30.12.2011р. на суму 6 140 796,77 грн., № 161 від 30.07.2012р. на суму 29 647 294,26 грн., № 200 від 31.08.2012р. на суму 1 363 088,53 грн., а також копії відповідних довіреностей на отримання довіреною особою ПАТ ДТЕК Дніпроенерго матеріальних цінностей від ТОВ Завод енергетичного машинобудування на загальну суму 37 151 179,56 грн.

Як вказує позивач, загальна вартість здійснених на виконання Договору робіт склала 64 102 794,32 грн., на підтвердження чого надано копії наступних документів:

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-3) від 31.07.2012 р. на суму 9 222 368,40 грн.;

- акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.2012р. на суму 1 340 222,40 грн. (робочий проект «Технічне переоснащення електрофільтрів енергоблоку ст.№11» ,

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-3) від 31.08.2012р. на суму 1 435 659.60 грн.,

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-3) від 29.09.2012р. з корегуванням до неї на загальну суму 4 313 370,00 грн.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 від 31.08.2012 р. на суму 1 435 659,60 грн.

За доводами позивача, неоплаченою з боку відповідача залишилась сума в розмірі 673366,47 грн., яка за умовами Договору повинна була бути оплачена впродовж 180 календарних днів з дати повного закінчення виконання робіт та підписання відповідних актів, до 31.03.2013 р.

Позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго заборгованості за договором №Ф490 від 21.07.2007 р. в розмірі 916 455,68 грн., в т.ч.: 673 366,47 грн. основного боргу та 243 089,21 грн. інфляційних втрат, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити роботу.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частинами 1, 2 ст. 882 ЦК України визначено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 4 цієї статті передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами укладеного між сторонами Договору (п. 5.1.2, п. 5.1.3 Договору), передбачено, що за виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи оплата за даною угодою здійснюється за фактом, згідно з підписаними актами ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3, з відтермінуванням платежу 180 календарних днів, з дати підписання акта ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3. При цьому, замовник зобов'язаний надати протягом 5 днів з дати підписання акта ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3 гарантії виплати відтермінованого платежу. Остаточний розрахунок за договором проводиться замовником, з відтермінуванням платежу 180 календарних днів при умові надання гарантії виплат відтермінованого платежу, після повного закінчення робіт, підписання акту робочої комісії, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоробок.

Обставини справи свідчать, що позивачем виконані, а відповідачем прийняті без зауважень передбачені Договором роботи, що підтверджується двостороннє підписаними ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 1 за липень 2012 р. на суму 9 222 368,40 грн. та № 1 за серпень 2012 р. на суму 1 435 659,60 грн. Вартість прийнятих за вказаними актами робіт відповідачем сплачено в повному обсязі. Стовно зазначених обставин спір між сторонами відсутній. Спірним в даному випадку є виконання та приймання будівельних робіт у вересні 2012 р.

Акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2012 р., який, в силу приписів чинного законодавства та умов Договору, є підставою для оплати вартості виконаних робіт, відсутній. Позивачем до матеріалів справи акта виконаних будівельних робіт не надано. За поясненнями відповідача, акт за вересень форми КБ-2в позивачем взагалі не складався і на адресу відповідача не направлявся. На підтвердження відсутності акта виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. відповідачем до матеріалів справи надано роздруківку журналу вхідної кореспонденції ПАТ «Дніпроенерго» за період з 25.09.2012 р. по 29.12.2012р., включно, згідно з якої акт виконаних робіт за вересень 2012 р. на адресу відповідача не надходив.

В своїх поясненнях від 13.07.2015 р. представник позивача (ліквідатор ТОВ «Завод Енергомаш») зазначає, що вартість виконаних у вересні 2012 будівельних робіт складає 4 313 370,00 грн., з урахуванням корегування у бік зменшення на суму 338 667,60 грн. В обґрунтування своїх доводів посилається на підписання та скріплення печатками підприємств довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-3) від 28.09.2012 р. та податкову накладну, в якій відображено виконання робіт для Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго (дата виникнення податкового зобовязання - 28.09.2012р.) на суму 4652037,60 грн., яку було надано до Державної податкової служби України. Інших документів первинного бухгалтерського обліку позивачем не надано.

Проте, з аналізу положень пунктів 5.1.2, 5.1.3 Договору випливає, що підставою для здійснення остаточного розрахунку за договором є саме акт приймання виконаних робіт.

Також, пунктом 3.2.17 Договору передбачено, що приймання-передача в експлуатацію обєкта оформляється ОСОБА_1 робочої комісії про прийняття обєкту в експлуатацію, дата завершення якого сторонами визначає момент передачі обєкта у власність Замовника.

Разом з тим, у розділі 3.4 договору сторонами погоджено порядок здійснення випробувальної експлуатації та приймання виконаних позивачем робіт.

Жодних доказів того, що сторонами складався ОСОБА_1 робочої комісії та обєкт було прийнято Замовником в експлуатацію суду не надано.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Вказаною статтею Цивільного кодексу України закріплено положення про співвідношення договору і закону в тих випадках, коли щодо певних відносин існує зазначення в актах цивільного законодавства, але сторони бажають за згодою між собою врегулювати ці відносини інакше. В такій ситуації сторони договору мають право вибору: використати норми акту цивільного законодавства для врегулювання своїх відносин або за власним розсудом відступити від положень актів цивільного законодавства шляхом встановлення в договорі інших правил поведінки, ніж це передбачено законодавством.

Крім того, як вже зазначалося вище, приписами ст. 882 ЦК України визначено порядок передання та прийняття робіт, зокрема, обовязок Замовника, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, негайно розпочати їх прийняття, а також, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, суд наголошує, що за приписами чинного законодавства підставою для виникнення зобовязання по оплаті вартості виконаних підрядником будівельних робіт є саме акт виконаних робіт. При цьому, умовами укладеного між сторонами Договору іншого не визначено, напроти, сторони узгодили, що за виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи оплата за даною угодою здійснюється за фактом, згідно з підписаними актами ф.КБ-2в та довідками ф.КБ-3, з відтермінуванням платежу 180 календарних днів, з дати підписання акта ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3.

Матеріали справи взагалі не містять акта виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р. Жодних доказів того, що позивач звертався до відповідача з повідомленням про готовність до передання робіт суду не надано, як не надано доказів направлення на адресу відповідача спірного акта. Доказів підписання після повного виконання робіт акту робочої комісії, передбаченого п. 5.1.3 Договору, також не надано.

Відтак, доводи позивача про виникнення з 31.03.2013 р. обов'язку у відповідача прийняти виконані за договором у вересні 2012 р. роботи та оплатити їх на умовах погоджених сторонами у договорі є недоведеними належними засобами доказуванням твердженнями, оскільки позивачем, як підрядником за договором, не надано доказів виконання взятих на себе зобов'язань в частині надіслання повідомлень та вимог за договором, які б встановлювали момент виникнення відповідного обов'язку у відповідача, на необхідність дослідження чого зазначав Вищий господарський суд України у своїй постанові від 16.03.2016 р. у даній справі.

Відповідно до положень чинного в Україні законодавства рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, а не припущень. Зважаючи на встановлені судом обставини та з огляду на надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати прийнятими відповідачем роботи за вересень 2012 року.

Отже, враховуючи відсутність належних доказів звернення до відповідача з повідомленням про готовність робіт до прийняття та ненадання документів, якими б підтверджувалося надання відповідачу до підписання акта виконаних будівельних робіт за вересень 2012 р., відсутні підстави вважати відповідача таким, що прострочив зобовязання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, за наведених у позовній заяві та доповненнях до неї підстав, позовні вимоги не є обґрунтованими. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт виконання будівельних робіт у вересні 2012 р., оскільки довідка про вартість виконаних робіт та податкова декларація не є безумовною підставою вважати роботи виконаними.

За відсутності підстав для стягнення суми основного боргу, відповідно, відсутні підстави вважати зобовязання відповідача простроченим та покладення на нього додаткової відповідальності у вигляді втрат від інфляції.

Обставини справи у їх сукупності свідчать про безпідставність і необґрунтованість заявленого позову. У задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Завод енергетичного машинобудування (м. Харків) до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпроенерго (м. Запоріжжя) відмовити повністю.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 31.05.2016 р.