Ухвала суду № 58042346, 30.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.05.16р. Справа № 904/2364/14

За заявою Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про видачу дублікату наказу від 07.07.2014 та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання у справі:

за позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Підприємства об'єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором на послуги з постачання технічної води в сумі 73 299 грн. 48 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача (заявника): юрисконсульт І категорії ОСОБА_1, довіреність № 16-05-2529 від 23.05.2016;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Підприємства об'єднання громадян "Добробут" Дніпропетровської обласної громадської організації "Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором на послуги з постачання технічної води в сумі 66 385,00 грн - основного боргу, 4 489,14 грн - пені, 1 220,89 грн - 3% річних, 1 204,45 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на послуги з постачання технічної води №36 від 11.06.2013.

12.06.2014 позивачем за заявою було збільшено розмір позовних вимог, а саме до стягнення з відповідача заявив заборгованість за договором на послуги з постачання технічної води в сумі 66 385,00 грн - основного боргу, 4 554,33 грн - пені, 1 220,89 грн - 3% річних, 1 204,45 грн - інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду від 26.06.2014 позов задоволено повністю, яке не оскаржувалося та набрало законної сили.

З метою примусового виконання рішення на користь стягувача господарським судом видано наказ від 07.07.2014.

28.03.2016 позивач звернувся до суду з заявою про видачу дублікату наказу господарського суду та відновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання.

Розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2016 № 226, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/2364/14 у звязку з тим, що у судді Красота О.І. закінчились повноваження. За результатами повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду у відповідності до вимог ст. 21 Господарського процесуального кодексу України ця заява передана на розгляд судді Воронько В.Д.

Ухвалою суду від 31.03.2016 заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.04.2016.

Позивач 18.04.2016 факсом та 20.04.2016 поштою надіслав клопотання про розгляд заяви без участі стягувача.

15.04.2016 позивач (заявник, стягувач) на електронну адресу суду надіслав додаткові пояснення по справі та докази відсутності погашення заборгованості.

Відповідач 19.04.2016 надав відзив на заяву стягувача, у якому проти її задоволення заперечив посилаючись на те, що оригінал наказу господарським судом виданий у липні 2014 року та на протязі тривалого часу він позивачем не був пред'явлений до виконання, доказів поважності пропуску строку, на його думку, заявником не було доведено, тому просить суд відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу та поновлення строку для його пред'явлення до виконання.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 12.05.2016 оголошено перерву до 30.05.2016.

12.05.2016 позивач (стягувач) пояснення та 30.05.2016 додаткові пояснення, якими повністю підтримав свої вимоги щодо видачі дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для виконання.

Відповідач не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується підписом його представника на бланку запису про оголошення перерви у засіданні суду.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Представник позивача не заперечив проти розгляду заяви за відсутності представника відповідача.

Заслухавши позивача (заявника), дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Частиною п'ятою ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З нею кореспондується стаття 115 ГПК України, в силу якої рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Наказ господарського суду № 904/2364/14 від 07.07.2014 був дійсний для пред'явлення органу державної виконавчої служби протягом одного року до 08.07.2015 та на даний час вже сплинув.

За твердженнями позивача, 28.05.2015 оригінал наказу господарського суду разом з заявою адресованою до ВДВС Апостолівського РУЮ Дніпропетровської області були ним помилково надіслані на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення до цінного листа з повідомленням та описом від 28.05.2015. Боржник цей судовий наказ не повернув, на думку позивача, можливо з метою порушити право останнього на примусове стягнення. З огляду на що позивач наголосив на тому, що наказ ним втрачено та до виконання не пред'являвся, про що свідчить довідка ДПП"Кривбаспромводопостачання" про втрату наказу.

Судом встановлено, що виконавче провадження за судовим наказом не відкрито та до ВДВС оригінал наказу не пред'являвся позивачем.

Заборгованість відповідача (боржника) перед позивачем (заявником, стягувачем) за цим наказом до цього часу не погашена.

Відповідно до частини першої ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Позивач (заявник, стягувач) надав до справи документальні докази на підтвердження того, що наказ господарського суду Дніпропетровської області № 904/2364/14 від 07.07.2014 не виконано та що він не перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби у зв'язку з його втратою.

Статтею 120 ГПК України встановлено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

З огляду на викладене при вирішенні заяви позивача (заявника) господарський суд керується наступним.

Згідно частині 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

До числа останніх належить Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікована Україною шляхом прийняття Закону від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція).

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

В силу її статті 13 кожен, чиї права і свободи, викладені у цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі.

Крім того, під час розгляду заяви позивача (стягувача) суд керується статтею першою Першого протоколу до вищеназваної Конвенції, згідно якій кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В силу ст. 46 Конвенції рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим до виконання державою, яка її ратифікувала.

З даною статтею кореспондується стаття 2 спеціального Закону України від 23.02.2006 №3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон №3477-ІУ), відповідно до якої рішення є обов'язковими до виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Така правова позиція суду співпадає з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні від 07.11.2013 у справі Віннік та інші проти України.

З огляду на викладене вищезгадане рішення Європейського суду з прав людини підлягає обов'язковому виконанню державою Україна, зокрема, в частині виконання рішення національного суду, ухваленого на користь позивача, яке на день прийняття Рішення Євросуду залишилося не виконаним.

Отже, держава Україна в особі господарського суду Дніпропетровської області на виконання Рішення Євросуду зобов'язана вжити заходів до поновлення прав стягувача (заявника у цій справі) саме щодо видачі дублікату наказу суду та поновлення строку для його примусового виконання.

В силу ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Оскільки позивачем (заявником, стягувачем) втрачено як сам наказ господарського суду № 904/2364/14 від 07.07.2014, так і термін для його пред'явлення з метою примусового виконання, - то згідно з приписами національного законодавства на виконання вищезгаданого Рішення Євросуду його права підлягають поновленню відповідно до приписів статтей 119 та 120 ГПК України.

За таких обставин заява Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" про видачу дублікату наказу та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, ст.ст. 6, 13, 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ст.22 Закону України від 21.04.1999 №606-ХІV "Про виконавче провадження", керуючись ст.ст. 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" про видачу дублікату наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/2364/14 від 07.07.2014 та поновлення строку його пред'явлення до виконання - задовольнити повністю.

2. ОСОБА_2 промисловому підприємству "Кривбаспромводопостачання" дублікат наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/2364/14 від 07.07.2014.

3. Поновити строк пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/2364/14 від 07.07.2014 та встановити його у межах одного року від дня набрання чинності цією ухвалою.

4. Ця ухвала є невід'ємною частиною дублікату наказу господарського суду Дніпропетровської області № 1904/2364/14 від 07.07.2014.

Суддя ОСОБА_3