Рішення № 58042273, 25.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.16р. Справа № 904/3501/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГД ПРОМ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПЕРОВА ФАБРИКА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 293 688,13 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 12.05.16р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.05.16р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГД ПРОМ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПЕРОВА ФАБРИКА" (далі - відповідач) про стягнення 293 688,13 грн. - заборгованості, з якої: 236 183,87 грн. основного боргу, 46 598,03 грн. пені, 4099,24 грн. 3 % річних, 6806,99 грн. інфляційних втрат та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна № 390 від 12.03.2015 р. (в редакції Додаткової угоди №1 від 15.03.2015 р. до Договору оренди № 390 від 12.03.2015 р.) в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2016 р. по справі № 904/3501/16 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.05.2016 р.

Представник позивача у судовому засідання підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позов.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.05.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГД ПРОМ" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАПЕРОВА ФАБРИКА" (орендар) укладений Договір оренди нерухомого майна № 390 від 12.03.2015 р. (в редакції Додаткової угоди №1 від 15.03.2015 р. до Договору оренди № 390 від 12.03.2015 р.), надалі - Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає орендарю в строкове платне користування нежитлові будівлі, споруди, приміщення, для здійснення господарської діяльності орендаря (далі - приміщення), на строк, зазначений в п. 5.1. цього Договору. Повний перелік приміщень та їх площа, наведені у Додатку № 1 до договору, що є його невідємною частиною.

Згідно п. 1.1.1. Договору приміщення знаходяться за адресою: 49098, м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська, 2, 2а, 2б та є власністю орендодавця.

Пунктом 2.3.13. Договору передбачено те, що орендар зобовязаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі орендну плату та інші платежі за цим Договором.

За оренду приміщень, зазначених в п. 1.1. цього Договору, орендар сплачує орендодавцю - орендну плату в розмірі 17 350,00 грн. щомісячно ( п. 3.1. Договору).

Згідно приписів п. 3.3. Договору орендна плата за користування приміщенням сплачується орендарем щомісячно, з моменту фактичної передачі приміщень орендареві по акту прийому-передачі не пізніше 5 числа поточного місяця, на підставі предявленого орендодавцем до оплати рахунку.

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання акту приймання-передачі та діє до 31 грудня 2017 року (п. 5.1. Договору).

Відповідно до акту передачі нежитлового приміщення від 12.03.2016 р., відповідно до якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове володіння і користування будівлі та споруди, нежитлові приміщення (а.с. 22-24).

У відповідності п. 3.3. Договору позивач виставив відповідачу рахунки на оплату оренди за період з березня 2015 р. - по квітень 2016 р. на загальну суму 236 183,87 грн. (а.с. 47-60).

Проте, в порушення взятих на себе договірних зобовязань відповідач не сплатив орендні платежі, у звязку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 236 183,87 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України та пункт 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Обовязок своєчасної сплати орендної плати орендарем передбачено п. 5.2. Договору оренди, частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).

Позивач просить суд, стягнути з відповідача основний борг з орендної плати на свою користь у сумі 236 183,87 грн.

З огляду на приписи п. 3.3. Договору строк оплати орендної плати за спірним договором є таким, що настав.

Доказів сплати орендної плати у сумі 236 183,87 грн. відповідачем не надано, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги у цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 4.1. Договору за прострочення виконання орендарем грошових зобовязань, більш ніж на 10 календарних днів, у встановлений цим Договором строк, орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар при цьому зобовязаний додатково сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Позивач на підставі п. 4.1. Договору нарахував та просить стягнути пеню за прострочення оплати орендних платежів за період з 16.04.2015 року - по 25.04.2016 року в сумі 46 598,03 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати орендних платежів позивач нарахував та просить стягнути з відповідача: 3% річних за період з 06.04.2015 року по 25.04.2016 року в сумі 4099,24 грн. та інфляційні втрати за період з травня 2015 р. по березень 2016 р. р. в сумі 6806,99 грн.

Перевіривши здійсненні позивачем нарахування розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд визнає їх обґрунтованими, правомірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі: 236 183,87 грн. основного боргу, 46 598,03 грн. пені, 4099,24 грн. 3 % річних, 6806,99 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАПЕРОВА ФАБРИКА" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська, буд. 2; код ЄДРПОУ 39265179) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГД ПРОМ" (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Газети "Правда", буд. 29; код ЄДРПОУ 39498119) 236 183,87 грн. (двісті тридцять шість тисяч сто вісімдесят три грн. 87 коп.) основного боргу, 46 598,03 грн. (сорок шість тисяч пятсот девяносто вісім грн. 03 коп.) пені, 4099,24 грн. (чотири тисячі девяносто девять грн. 24 коп. ) 3 % річних, 6806,99 грн. (шість тисяч вісімсот шість грн. 99 коп.) інфляційних втрат, 4405,32 грн. (чотири тисячі чотириста пять грн. 32 коп.) судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України 30 травня 2016 р.