Ухвала суду № 58042095, 23.05.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 травня 2016 року Справа № 913/656/15 Вищий господарський суд України в складі колегії:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.перевіривши матеріали касаційної скарги Першого заступника прокурора Луганської областіна постанову у справіДонецького апеляційного господарського суду від 22.03.2016 № 913/656/15 Господарського суду Луганської областіза позовомЗаступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській областідо1. Старобільської районної державної адміністрації 2. Фермерського господарства "Лаванда плюс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Луганській областіпровизнання недійсними розпоряджень,визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку вартістю 188 395, 36 грн.

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Першого заступника прокурора Луганської області № 05/2-135 вих-16 від 11.04.2016 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору. Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду визначена у пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, що набрав чинність з 01.09.2015) і становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, Законом передбачено сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви і незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина. В цій справі належний до сплати розмір судового збору за подання касаційної скарги має визначатися, виходячи із ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви про визнання недійсними розпоряджень голови Старобільської райдержадміністрації № 335 від 09.06.2011 та № 492 від 09.09.2011, визнання недійсним договору оренди землі від 08.11.2011 та зобов'язання повернути земельну ділянку вартістю 188 395, 36 грн.

У пункті 2.2.1., 2.10. своєї постанови № 7 від 21.02.2013 Пленум Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснив, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява містить вимоги як майнового, так немайнового характеру, отже судовий збір має бути сплачений за кожну з них.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що була чинною на момент подачі позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року.

Згідно з пп. 5 п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що була чинною на момент подачі касаційної скарги) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Керуючись пп. 1, 2, 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", колегія дійшла висновку, що належна сума судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги на ухвалені у цій справі судові рішення становить: 4 384, 80 грн. за три вимоги немайнового характеру (визнання недійсними розпоряджень та договору) та 4 521, 49 грн. за вимогу майнового характеру (зобов'язання повернути земельну ділянку вартістю 188 395,36 грн.), яка визначається з урахуванням вартості спірного майна.

До касаційної скарги додано платіжне доручення № 241 від 11.04.2016 про сплату судового збору касатором у сумі 5 846,40 грн., тобто в меншому розмірі, ніж це встановлено Законом України "Про судовий збір". Таке порушення є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Луганської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі № 913/656/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В. А. Корсак

Судді М. В. Данилова

Т. Б. Данилова