Рішення № 58041981, 31.05.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 травня 2016 р.ф Справа № 902/344/16

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Баранова М.М., при секретарі судового засідання Сидоренко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2012" (вул. Новицького Якова, 11, м. Запоріжжя, 69005)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" (вул.Чапаєва, 3, с.Лучинець, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23453)

про стягнення 745073,60 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №21/16 від 04.01.2016 року;

відповідача - не з'явився.

Присутній слухач - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

22.04.2016 року Господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 902/344/16 за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2012" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" про стягнення 745073,60 грн., в т.р. 189525,00 грн. основного боргу, 417486,13 грн. індексації ціни товару, 81204,97 грн. пені, 56857,50 грн. штрафу. Судове засідання призначено на 13.05.2016 року.

В зв'язку з неприбуттям відповідача в судове засідання 13.05.2016 року та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 31.05.2016 року.

За клопотанням Приватного підприємства "Бізон-Тех 2012", ухвалою суду від 17.05.2016 року судове засідання 31.05.2016 року ухвалено провести в режимі відеоконференції у приміщенні господарського суду Запорізької області.

Але оскільки представник Приватного підприємства "Бізон-Тех 2012" ОСОБА_1 31.05.2016 року особисто прибув до господарського суду Вінницької області, судове засідання проведено в звичайному режимі в приміщенні господарського суду Вінницької області.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовільнити.

Хоча відповідач і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, проте в жодне судове засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому ухвали суду направлялись відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення. На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, що є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Разом з тим, 31.05.2016 року через канцелярію суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра", в якій відповідач заявив про те, що визнає заявлений позов в повному обсязі, наслідки визнання позову йому зрозумілі і не заперечує проти ухвалення судом рішення про його задоволення.

З огляду на вказані обставини, суд констатує, що відповідачу достеменно відомо про час та місце судового засідання, однак він своїм правом на участь у засіданнях суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 11.02.2013 року між позивачем та відповідачем укладений договір поставки насіння № ВН-Н-46, відповідно до п.1.1. якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця - відповідача насіння для сівби, а відповідач зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його.

Згідно з п. 2.1. договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.

Пунктом 4.3. договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року передбачено, що дата (термін, строк) поставки товару вказується в специфікаціях.

Сторонами було підписано дві специфікації до договору, згідно з якими позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 189525,00 грн., а саме:

- по специфікації № 1 від 11.02.2013 року на загальну суму 132396,75 грн. насіння кукурудзи "Амеліор" за ціною 588,43 грн. за посівну одиницю. Оскільки в специфікації була вказана менша ціна ніж передбачалося, сторони по справі уклали додаткову угоду № 1 від 25.06.2013 року, якою специфікацію № 1 від 11.02.2013 року виклали в новій редакції і вказали ціну насіння 758,10 грн. за посівну одиницю та ціну всього товару за цією специфікацією - 170572,50 грн. за 225 посівних одиниць.

Також позивачем та відповідачем була підписана специфікація № 2 від 19.03.2013 року на загальну суму 14710,75 грн. на поставку насіння кукурудзи "Амеліор" за ціною 588,43 грн. за посівну одиницю.

Як пояснив позивач, у цій специфікації також була допущена помилка в ціні насіння, та вказана менша ціна. Тому сторони уклали додаткову угоду № 2 від 25.06.2013 року, якою специфікацію № 2 від 19.03.2013 року виклали в новій редакції і вказали ціну насіння 758,10 грн. за посівну одиницю та загальну ціну всього товару за цією специфікацією - 18952,50 грн. за 25 посівних одиниць насіння.

Пунктом 2 специфікацій сторони визначили умови та місце поставки (передачі) товару: EXW (склад позивача).

Згідно з п. 4.1. договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, умова поставки EXW передбачає вибірку товару покупцем зі складу постачальника автомобільним транспортом за свій рахунок.

Згідно з пп. 7.1.4 договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, відповідач зобов'язувався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 189525,00 грн., що підтверджується наступними доказами:

- видатковою накладною № 660 від 19.03.2013 року. У накладній ціна всього товару (225 посівних одиниць) вказана у сумі 132396,75 грн. Проте ціна всього товару за нею становить 170572,50 грн., оскільки після поставки ціна була збільшена на підставі додаткової угоди № 1 від 25.06.2013 року;

- видатковою накладною № 661 від 19.03.2013 року. У накладній ціна товару (25 посівних одиниць) вказана у сумі 14710,75 грн. Проте ціна товару становить 18952,50 грн., оскільки була збільшена на підставі додаткової угоди № 2 від 25.06.2013 року;

- довіреністю № 2 від 19.03.2013 року.

Як передбачили сторони у п. 5.2. договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, оплата товару повинна бути здійснена в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 5.1. та пп. 7.1.1. договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар у строки, що вказані в специфікаціях.

Строки розрахунку за товар вказані в пункті 3 специфікацій, згідно з якими граничною датою повного та остаточного розрахунку за товар є 15 жовтня 2013 року.

Відповідач прострочив сплату боргу в обумовлений договором строк, і на вимогу позивача про сплату боргу, листом за вих. № 56 від 01.07.2014 року, визнав наявність простроченої заборгованості і гарантував погасити її разом із індексацією ціни товару частинами у такі строки: 89000,00 грн. до 01.09.2014 року та 100525,00 грн. до 01.10.2014 року.

Однак, відповідач не розрахувався і сума основного боргу складає вартість переданого товару - 189525,00 грн., що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Факт заборгованості, крім вищезазначеного, підтверджується також обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 01.07.2014 року.

Аналізуючи правовідносини сторін, що склалися, зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, купівлі-продажу товару, які регулюються ст. 712, 655 ЦК України.

Згідно ст. 655, ст.712 за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші. надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського Кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного Кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Частиною 1 статті 627 Цивільного Кодексу визначено, що відповідно до статті 6 нього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, на підтвердження відсутності заборгованості за спірним договором, або на підтвердження погашення відповідної заборгованості. Так як доказів погашення суми боргу за отриманий товар за спірним договором відповідачем не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості повністю визнана відповідачем, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 189525,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь індексацію ціни товару в розмірі 417486,13 грн.

Розглянувши позовну вимогу про стягнення індексації ціни товару в розмірі 417486,13 грн., суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 533 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або Законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до приписів ст. 691 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладання договору і на момент передання.

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З огляду на вказані приписи законодавства, суд приходить до висновку, що сторони договору на власний розсуд встановлюють ціну та/або порядок її визначення.

Так, згідно з п. 5.6. договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, ціна товару, що вказана в специфікації, визначена на дату їх складання. Оскільки товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікації, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації.

Згідно з п. 5.1., пп. 7.1.1., 7.1.3. договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, відповідач зобов'язався оплатити товар, а також сплатити суму індексації ціни товару, для чого зобов'язався перед здійсненням будь-якого платежу провести його індексацію.

У п. 3 кожної специфікації зазначено, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

Згідно з п. 5.6. договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації.

Якщо показник К1 не вказаний у специфікаціях, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікацій.

Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1. договору поставки насіння №ВН-Н-46 від 11.02.2013 року визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник ASK на веб-сторінці www.udinform.com) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com.

Згідно з пп. 5.6.2. Договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, в день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку постачальником, проводить індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Згідно з пп. 5.6.6. Договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару, вказану в специфікаціях, є індексацією (збільшенням) ціни товару.

Таким чином, сторони в пункті 5.6. договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року і в підпунктах 5.6.1 - 5.6.6. передбачили, що ціна товару за договором є такою, що збільшується шляхом індексації покупцем сум платежів за товар на певний індекс, який вираховується у порядку, передбаченому договором, на підставі таких показників: курсу продажу долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує дню оплати товару, і курсу цієї валюти на дату укладення специфікацій; обов'язок покупця проіндексувати на індекс, що вираховуються згідно з договором, суми своїх платежів в оплату товару та сплатити відповідачу проіндексовані (збільшені) платежі за товар.

Отже, за умовами договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, повна піна товару складається з ціни товару, що визначена в специфікаціях (накладних), і з суми індексації ціни товару, що нараховується в порядку, передбаченому п. 5.6. договору та підпунктами 5.6.1 - 5.6.6.

Різниця між сумою проіндексованих платежів і сумою платежів, вказаних в специфікаціях (накладних), є сумою індексації (збільшення) ціни товару за договором.

Несплачена відповідачем сума індексації ціни товару становить 417486,13 грн. Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає позовні вимоги про стягнення 417486,13 грн. індексації ціни товару обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 81204,97 грн. та штраф в розмірі 56857,50 грн., з тих підстав, що через порушення строку оплати товару, застосовано умови договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року про нарахування штрафних санкцій.

Так, згідно з п. 8.2. договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року, сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням сторони згідно з ст. 259 Цивільного кодексу України збільшують до трьох років.

Підпунктом 8.1.3 договору поставки насіння № ВН-Н-46 від 11.02.2013 року передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

Сума нарахованої та заявленої позивачем до стягнення пені за порушення відповідачем строків оплати товару за договором становить 81204,97 грн., сума штрафу становить 56857,50 грн.

Розглянувши вимоги про стягнення з відповідача 56857,50 грн. штрафу та 81204,97 грн. пені, суд враховує наступні положення законодавства.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору щодо розрахунків за отриманий товар та приписів чинного законодавства, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача 56857,50 грн. штрафу та 81204,97 грн. пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення про повне задоволення позовних вимог, суд також враховує положення ч. 5 ст. 78 ГПК України, відповідно до якої у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" (вул.Чапаєва, 3, с. Лучинець, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23453, ідентифікаційний код 03730621) на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2012" (вул. Новицького Якова, 11, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 38325315) 189525,00 грн. основного боргу, 417486,13 грн. індексації ціни товару, 81204,97 грн. пені, 56857,50 грн. штрафу, 11176,10 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 01 червня 2016 р.

Суддя Баранов М.М.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - Приватному підприємству "Бізон-Тех 2012" (вул. Новицького Якова, 11, м. Запоріжжя, 69005);

3 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Деметра" (вул.Чапаєва, 3, с.Лучинець, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23453)