Ухвала суду № 58041902, 24.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року м. Київ К/800/53745/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Біловодської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправною бездіяльності, незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом до Біловодської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, уточнивши який просила визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення Біловодської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 06-07/03 від 24 лютого 2015 року; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй матеріального забезпечення у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами; зобов'язати відповідача здійснити виплату ОСОБА_4 матеріального забезпечення у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами згідно листків непрацездатності.

Постановою Марківського районного суду Луганської області від 3 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано рішення Біловодської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 06-07/03 від 24 лютого 2015 року, зобов'язано відповідача виплатити ОСОБА_4 матеріальне забезпечення (допомогу) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами згідно листків непрацездатності серії АГВ № 604526, серії АГВ № 604528, серії АГВ № 657561, серії АГВ № 604772, серії АГВ № 604914, серії АГВ № 636163 у розмірі 61330 грн. 59 коп. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених ст. 220 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 згідно розпорядження голови Краснодонської районної державної адміністрації від 12 квітня 2013 року № 52-о призначена на посаду заступника голови Краснодонської районної державної адміністрації.

В періоди з 5 травня 2014 року по 11 червня 2014 року; з 12 червня 2014 року по 1 серпня 2014 року; з 4 серпня 2014 року по 15 серпня 2014 року; з 18 серпня 2014 року по 1 жовтня 2014 року позивачка перебувала на лікарняному у зв'язку з загальним захворюванням, а в періоди з 2 жовтня 2014 року по 4 лютого 2015 року та з 5 лютого 2014 року по 18 лютого 2015 року - у зв'язку з вагітністю та пологами.

31 жовтня 2014 року та 3 листопада 2014 року на рахунок Краснодонської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було перераховано суми матеріального забезпечення (допомоги) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та вагітністю і пологами ОСОБА_4 Проте, через призупинення казначейського обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів окремих територій Донецької та Луганської областей у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, Краснодонська районна державна адміністрація не отримувала коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_4, а перераховані Краснодонською міжрайонною виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності кошти були повернуті як невикористане фінансування 19 листопада 2014 року.

20 листопада 2014 року ОСОБА_4 зареєструвала місце свого перебування у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» (переміщена до с. Бондарівка Марківського району Луганської області).

19 лютого 2015 року позивачка звернулась до Біловодської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із заявою про виплату матеріального забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Рішенням Біловодської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 06-07/03 від 24 лютого 2015 року ОСОБА_4 відмовлено у нарахуванні та виплаті матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності з посиланням на те, що вказана допомога має виплачуватись за місцем роботи застрахованої особи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у нарахуванні та виплаті матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах є протиправним, оскільки позивачка як особа, яка внутрішньо переміщена з тимчасово окупованої території та не реалізувала і не може реалізувати своє право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», має право на отримання такої за фактичним місцем проживання, перебування, а тому порушене її право підлягає захисту.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 вказаного Закону застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Відповідно до ч. 1 ст. 31 вказаного Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

Згідно п. 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаного Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Частиною 10 вказаної статті передбачено, що внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.

Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України.

Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 грудня 2014 року № 37 затверджено Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку матеріальне забезпечення надається особам, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції (далі - застраховані особи), та отримувачам допомоги на поховання застрахованих осіб і які не реалізували свого права на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та не можуть реалізувати своє право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку із переміщенням з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а саме, допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи; допомога по вагітності та пологах згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи, а також в разі настання страхового випадку протягом 30 тижнів з дати переміщення застрахованої особи.

За таких обставин, коли позивачка є особою, яка перемістилася з тимчасово окупованої території (страховий випадок настав до моменту переміщення застрахованої особи), та яка не отримала матеріального забезпечення (допомоги) по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах у зв'язку з переміщенням, а на час проведення антитерористичної операції порядок виплати матеріального забезпечення (допомоги) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами для тимчасово переміщених осіб врегульовано Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та п. 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що порушені права позивачки підлягають захисту, а тому частково задовольнив позов.

Доводи касаційної скарги про незаконність постанови суду апеляційної інстанції з тих підстав, що організація, в якій працювала позивачка, з грудня 2014 року зареєстрована на підконтрольній Україні території, а тому оплата листків непрацездатності повинна здійснюватись в іншому порядку, не заслуговують на увагу. Судом апеляційної інстанції досліджувались ці обставини і ним встановлено, що згідно листа Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 9 квітня 2015 року № 6/36-1121 Краснодонська районна державна адміністрація не здійснює своїх повноважень, а згідно листа управління Державної казначейської служби України в Старобільському районі Луганської області від 7 жовтня 2015 року за № 02-15/566 Краснодонська районна державна адміністрація, яка включена до мережі розпорядників коштів державного бюджету, відкритих рахунків, як і руху коштів на них, немає, тобто управлінням Державної казначейської служби України в Старобільському районі Луганської області фактично не обслуговується. До того ж, статус позивачки як особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, не змінився.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ст. 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі.

Оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В.Тракало

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк