Ухвала суду № 58041715, 24.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2016 р. м. Київ К/800/341/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Леонтович К.Г., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу публічного акціонерного товариства „Завод „Лтава" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року у справі № 816/2980/15 за позовом управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві до публічного акціонерного товариства „Завод „Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звернулося в суд з позовом до публічного акціонерного товариства „Завод „Лтава", в якому просило стягнути з публічного акціонерного товариства „Завод „Лтава" на користь управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, у сумі 24331,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не погашена заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 за період травень-червень 2015 року, яка становить 24331,84 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року, позовні вимоги задоволені. Стягнуто з публічного акціонерного товариства „Завод „Лтава" на користь управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, у сумі 24331,84 грн.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями публічне акціонерне товариство „Завод „Лтава" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення судів першої та апеляційної інстанції шляхом їх скасування в частині документально не підтверджених фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 7 292,78 грн. 78 коп., посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга публічного акціонерного товариства „Завод „Лтава" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що публічне акціонерне товариство „Завод „Лтава" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві на адресу публічного акціонерного товариства „Завод „Лтава" надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б - з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за травень-червень 2015 року.

Публічним акціонерним товариством „Завод „Лтава" не відшкодовані Пенсійному фонду України витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 24 331,84 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що законом на відповідача покладений обов'язок з відшкодовування територіальним органам Пенсійного фонду України витрат по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам відповідно до пунктів „б - з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" та ч.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, прийшла до висновків, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином не перевірені доводи відповідача, відносно правомірності включення до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період сум громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки, як зазначає відповідач, вказаним громадянам до стажу роботи за списком №2 був зарахований період роботи на заводі „Комплект" ДВО „Лтава", правонаступником якого не є публічне акціонерне товариство „Завод „Лтава".

Обґрунтовуючи безпідставність доводів відповідача у вказаній частині суди зазначили, що відповідачем на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі №1622/2а-349/11 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 „Виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах із шкідливими і важкими у мовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" та згідно із пункту „б" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення". До пільгового стажу гр. ОСОБА_1 зарахована робота на Заводі „Комплект" виробничого об'єднання „Лтава" з 01.06.1981 р. по 22.08.1993 р.

На підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2012 року у справі №2а-3509/11/1609 відповідачем ОСОБА_2 призначена пенсія на пільгових умовах за списком № 2 з урахуванням її стажу роботи на посаді ливарника пластмас заводу „Комплект" виробничого об'єднання „Лтава" з 1 березня 1985 року по 1 квітня 1989 року, та з 1 квітня 1989 року по 12 серпня 1996 року.

Судовими рішеннями, яке набрало законної сили, зокрема у справі №816/4493/13-а встановлено, що відповідач є правонаступником державного підприємства заводу „ПЕМЗ", філіалом якого був завод „Комплект" виробничого об'єднання „Лтава" .

Колегія суддів зазначає, що вказаний висновок судів не відповідає обставинами справи, оскільки у відповідності до змісту ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2014 року по справі №816/4493/13-а судом встановлено, що ПАТ „Завод „Лтава" не є правонаступником заводу „Комплект", адже останній, будучи відокремленою виробничою одиницею без права юридичної особи, припинив свою діяльність разом з припиненням Полтавського державного виробничого об'єднання „Лтава" 30 березня 2006 року.

Разом з тим, судами у даній справі не встановлені, окремо, суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 що підлягають до відшкодування відповідачем відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції та і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159,195 КАС України.

Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст.220 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 227 КАС України суд касаційної інстанції скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції, які допустили порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до ухвалення незаконних судових рішень,

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені незаконні рішення, постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, які підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства „Завод „Лтава" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2015 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді: