Ухвала суду № 58041594, 18.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2016 року м.Київ К/800/33812/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Горбатюк С.А.,

Заяць В.С.,

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представників позивача - Святюк Г.О., Медведєва С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профбуд-Плюс» до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобільний завод», про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Профбуд-Плюс» звернулося з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Запорізький автомобільний завод», в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 15 липня 2014 року №68 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 54810 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність та безпідставність оскаржуваної постанови, оскільки будівельні роботи ним не проводились, а здійснено демонтаж (знесення) недобудованої конструкції та розбір будівельних матеріалів, які належать на праві власності ПАТ «АвтоЗАЗ».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, позов задоволено повністю; визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 15 липня 2014 року №68.

При винесенні рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із відсутності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що позивачем як підрядною організацією проведено будівельні роботи з реконструкції «житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином «Господарчі товари», а саме здійснено демонтаж прибудованої частини магазину без отримання права на виконання таких робіт, тобто за відсутності дозвільної та затвердженої проектної організації, що є порушенням п.1.7 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Вважає, що перевірка дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства проведена з дотриманням норм діючого законодавства, спірна постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є правомірною.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профбуд-Плюс» у поданих запереченнях та доповнення до заперечень просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01 липня 2014 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил замовником будівництва ПАТ «АвтоЗАЗ» на об'єкті будівництва «Вбудовано-прибудовані приміщення магазину «Господарчі товари» за адресою: 69118, м.Запоріжжя, вул.Нагнибіди, буд.15. За результатами проведеної перевірки 01 липня 2014 року складено акт, згідно якого встановлено, що у 1992 році Запорізький автомобільний завод розпочав будівництво будинку з прибудовами на об'єкті «житловий будинок з вбудовано-прибудованим магазином «Господарчі товари» за адресою: 69118, м.Запоріжжя, вул.Нагнибіди,15; згідно наказу Фонду державного майна України від 10 квітня 1997 року № 436 «Про передачу у власність об'єктів нерухомості» за актом прийому-передачі вищевказаний житловий будинок було передано у власність відкритого акціонерного товариства «АвтоЗАЗ»; перша черга будівництва (блок А) введена в експлуатацію 30 вересня 1993 року, друга черга (блок Б, В) введено в експлуатацію 26 лютого 1997 року та на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради передано в комунальну власність міста Запоріжжя. Вбудовано-прибудовані до житлового будинку приміщення магазину «Господарчі товари» залишилися недобудованими у власності ВАТ «АвтоЗАЗ». На час проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті до житлового будинку за адресою: 69118 м.Запоріжжя, вул.Нагнибіди,15 виявлено, що власником об'єкту публічним акціонерним товариством «АвтоЗАЗ» виконано будівельні роботи з реконструкції «житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином «Господарчі товари» ІІІ категорії складності, а саме проведено демонтаж прибудованої частини магазину, замовником будівництва ПАТ «АвтоЗАЗ» до початку виконання будівельних робіт не було передано, а підрядником товариством з обмеженою відповідальністю «Профбуд-Плюс» не були прийняті та оформлені у встановленому порядку документи, необхідні для виконання будівельних робіт (дозвільна та проектна документація), що є порушенням п.1.7 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» та ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

На підставі акту перевірки 15 липня 2014 року відповідачем винесено постанову №68, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 54810 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування зазначеної постанови.

Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (Закон №208/94-ВР) встановлена відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у вигляді штрафу у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Підставою для накладення оскаржуваною постановою штрафу на позивача послугувало виконання робіт з демонтажу недобудованих вбудовано-прибудованого до житлового будинку приміщення магазину «Господарчі товари» без оформлення у встановленому порядку документів, необхідних для виконання будівельних робіт, а саме за відсутністю дозвільної та проектної документації.

Будівельні роботи, відповідно до п.2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 466, - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Отже, будівельні роботи передбачають створення нового об'єкта або поліпшення (зміну, переоснащення) існуючого.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури), відповідно до ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність» (Закон №687), це будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Внаслідок розбирання будівлі або споруди створення об'єкта архітектури не відбувається, у зв'язку з чим відсутні підстави для окремого віднесення робіт з демонтажу до будівельних робіт.

Також, відповідно до п.п.3.10 та 3.11 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Вказане визначення реконструкції не вміщує демонтаж (розбирання) об'єкта будівництва, це по-перше. По-друге, як вірно відзначено судами попередніх інстанцій, під реконструкцією розуміються роботи, що здійснюються відносно введеного в експлуатацію об'єкта. Проте, як встановлено судами та вбачається із матеріалів справи, знесена прибудова була об'єктом незавершеного будівництва і до експлуатації у встановленому законом порядку не приймалася.

За вказаними обставинами, з урахуванням відсутності в діях позивача ознак порушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закон №208/94-ВР, притягнення його до відповідальності є безпідставним та неправомірним.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді