Ухвала суду № 58041556, 16.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року м. Київ К/800/30091/15

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року

у справі № 804/18018/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрометиз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Дніпрометиз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року у справі № 804/18018/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 01.08.2014 року № 0000434603.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Дніпрометиз» щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2014 року, відповідачем складено акт від 18.07.2014 року № 410/28-01-46-03-05393145, яким встановлено порушення п. 23 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині завищення обсягів поставки по операціях з реалізації металобрухту за лютий 2014 року на суму 35 036, 00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193, ст. 194 з урахуванням п. 10 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині заниження обсягів поставки по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% за лютий 2014 року на суму 35 036, 00 грн., крім того податок на додану вартість на суму 7 007, 00 грн., що призвело до порушення п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2014 року на суму 7 007, 00 грн.; абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2014 року на 7 007, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2014 року № 0000434603, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 007, 00 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 503, 50 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу, що операції з постачання, імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за основною ставкою 20%.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів, в силу приписів пункту 23 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України 12 січня 2011 року прийняв постанову № 15, якою з урахуванням змін і доповнень, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 9, затвердив Переліки.

Законом України від 19 грудня 2013 року № 713-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків», який набрав чинності 1 січня 2014 року, внесено зміни до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно з якими пролонговано пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, запроваджений щодо операцій з постачання окремих груп товарів, до 1 січня 2015 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15», що набрала чинності 18 лютого 2014 року, внесено зміни до постанови № 15, зокрема у назві та пункті 1 цієї постанови цифри і слово « 1 січня 2014» замінено цифрами і словом « 1 січня 2015».

Таким чином, протягом спірного періоду були чинними норми Податкового кодексу України, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування податком на додану вартість. Інших переліків зазначених відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до постанови № 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було. Натомість постановою № 43 були внесені зміни до постанови № 15, згідно з якими, зокрема, термін звільнення таких операцій від обкладення податком на додану вартість продовжувався до 1 січня 2015 року.

Отже, операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у Переліках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 15, звільнялися від оподаткування податком на додану вартість.

Така правова позиція відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові №21-6165а15 від 02.02.2016 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо протиправності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року у справі № 804/18018/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук