Ухвала суду № 58041470, 31.05.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"31" травня 2016 р. Справа № 806/246/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: від позивача - ОСОБА_3; від відповідача- Ільчик О.В.; від третьої особи- Дубко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" березня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, зобов'язання вирішити питання щодо призначення одноразової грошової допомоги ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.03.2016року визнано протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2-групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, викладеної в листі від 18.12.2015року.

Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2-групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, відповідно до вимог Постанови КМ України від 25 грудня 2013р. N 975.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема відповідач вказує, що покладення на відповідача обов'язку щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги на умовах встановлених порядком №975 є необґрунтованим, оскільки первісно позивачу встановлено інвалідність до 01.01.2014року. Що законодавством встановлено чіткий строк, коли проводиться виплата одноразової грошової допомоги ( у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення) для військовослужбовців строкової служби. Водночас вказує, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував, що рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової допомоги відповідач не приймав, а відтак задоволення вимоги позивача про визнання протиправним дій відповідача є безпідставним.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до Витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, трав, каліцтв (протокол №872 від 11.04.2013року) множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої верхньої та лівої нижньої кінцівок, контузія головного мозгу у колишнього військовослужбовця ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.18).

Таке рішення узгоджується із висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, викладеному в Акті обстеження від 21.03.2013року №604, що був також досліджений судом (а.с.19-20).

Згідно виписки із акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 654635 від 22.04.2013року Житомирська обласна МСЕК з 18.04.2013року Позивачу встановила ІІІ групу інвалідності, яка зумовлена пораненнями, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.21).

За результатами повторного огляду медико-соціальною експертною комісією (Житомирська обласна МСЕК-2) 01.09.2015року Позивачу з 11.08.2015року встановлено ІІ-у групу інвалідності, яка зумовлена пораненнями, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та видано довідку до акту огляду МСЕК серії 12ААА № 206718 (а.с.22).

23 листопада 2015року Позивач звернувся через Олевський районний військовий комісаріат Житомирської області до Відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому з 11.08.2015року другої групи інвалідності, яка зумовлена пораненнями, контузією та захворюваннями, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. До заяви були додані перелічені копії довідок Житомирської обласної МСЕК-2, витягу із протоколу №872 від 11.04.2013року Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, а також копії військового квитка, паспорту та ідентифікаційного номера платника податків.

ОСОБА_5 фінансів Міністерства оборони України від 18.12.2015 року за №248/3/6/4017 інформував, що позивач не має прав на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з чим повернув подані позивачем документи (а.с.24).

1. Щодо доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги на умовах встановлених Порядком №975 є необґрунтованим, оскільки первісно позивачу встановлено інвалідність до 2014року, то колегією суддів зазначені доводи відхиляються виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, в тому числі, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Матеріалами справи підтверджено, що поранення, контузія та захворювання позивача пов'язані із виконанням ним обов'язків військової служби.

Згідно п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Порядок ), яка набрала чинності 24.01.2014., днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 Порядку визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до п.8 Порядку, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми .

Колегією суддів встановлено, що вперше позивачу встановлено третю групу інвалідності з 18.04.2013року, одноразову грошову допомогу не отримував. Друга група інвалідності встановлена позивачу з 11.08.2015року.

За таких обставин, дія вищенаведеного Порядку №975 поширюється на позивача, оскільки інвалідність 2 групи було встановлено позивачу з 11.08.2015року під час повторного огляду, а постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013, якою затверджено Порядок, набрала чинності з 24.01.2014.

Вказана постанова не містить жодних обмежень щодо неможливості застосування Порядку до осіб, які отримали первину інвалідність до 01.01.2014 року.

Окрім того, згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 10.03.2015 року по справі №21-563-а-14, у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги. Відповідно до ст. 244- 2 КАС України висновку щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач як військовослужбовець отримав захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року.

2. Стосовно доводів апеляційної скарги, що позивачем пропущено, визначений законодавством строк для отримання інвалідності та виплати одноразової грошової допомоги після звільнення з військової служби, то частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведеної норми Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-ХІІ суд першої інстанції, дійшов висновку, з яким погодився і апеляційний суд, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії вже був висловлений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 справа № 21-446а14 та від 21.04.2015 справа № 21-135а15.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незважаючи на те, що позивач проходив військову службу у період 1982-1984рр він має право на одноразову грошову допомогу і після спливу трьох місяців з дня його звільнення.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 року (справа N 21-446а14) та від 21.04.2015 року (справа N 21-183а13), та, згідно зі статтею 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

3. Що ж до решти доводів апеляційної скарги з приводу того, що рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової допомоги відповідач не приймав, а відтак задоволення вимоги позивача про визнання протиправним дій відповідача є безпідставним, то колегією суддів встановлено наступне.

Згідно п.п.12, 13 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Крім того, процедура розгляду звернень осіб, які заявляють вимогу на виплату одноразової допомоги, визначається також наказами Міноборони.

На час звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги порядок призначення такої допомоги був врегульований наказом Міноборони № 530 від 14.08.2014 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (далі - Наказ №530), зареєстрований у Міністерстві юстиції 20.10.2014року за №1294/26071.

Відповідно до п. 4.6 Наказу № 530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в ОСОБА_5 фінансів Міністерства оборони України обласними військовими комісаріатами.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з п. 4.8 Наказу № 530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до ОСОБА_5 фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні. Рішення про призначення чи відмову у призначені одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

ОСОБА_5 фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через ОСОБА_5 фінансів Міністерства оборони України (п. 4.10 Наказу № 530).

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є компетенцією комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, що діє у складі Міністерства оборони України. Про зазначені обставини, також було зазначено відповідачем у поданій ним апеляційній скарзі.

Водночас, з пояснень сторін та їх представників, наявних у справі доказів вбачається, що позивачем подано повний перелік документів, перелічених у Наказі № 530, які військкоматом було надіслано до Міністерства оборони України, для вирішення питання щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги. Підтвердженням зазначених обставин є заява позивача (а.с. 17) лист ОСОБА_5 фінансів Міністерства оборони України від 01.12.2015р. №СЗ7125 (а.с. 19) .

Відтак, відповідачу у встановленому порядку було надіслано обумовлену вище заяву та документи позивача. Однак, відповідач у встановленому порядку зазначені документи не розглянув та не прийняв відповідного рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу.

Натомість, відповідач допустив дії щодо відмови позивачу у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги про що зазначено у листі від 27.11.2015р. №СЗ7767 ОСОБА_5 фінансів, яке входить до складу Міністерства оборони.

Відтак, відповідачем порушено право позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів та прийняття у встановленому порядку відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду, що дії Міністерства оборони України (в особі його структурного підрозділу ОСОБА_5 фінансів, який надіслав лист від від 27.11.2015р. №СЗ7767) щодо відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов'язків військової служби є протиправними.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" березня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 вул.Зарічна,2,с.Варварівка,Олевський район, Житомирська область,11031

3- відповідачу/відповідачам: Міністерство оборони України проспект Повітрофлотський , 6,м.Київ,03168

4-третій особі: Житомирський обласний військовий комісаріат - вул.Баранова,4,м.Житомир,10000,