Ухвала суду № 58041213, 01.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 522/5956/16-а

Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 06 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Одесі Департаменту патрульної поліції, інспектора патрульної поліції 2-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в м.Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Одесі Департаменту патрульної поліції, інспектора патрульної поліції 2-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в м.Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності, скасування постанови серії ПС2 №904411 у справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2016р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 06 квітня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ч.3 ст.106 КАС України, у звязку з ненаданням позивачем квитанції про сплату судового збору, та надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу від 06.04.2016р. скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що частиною 4 статті 288 КУпАП його звільнено від сплати державного мита і зазначена норма не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги згідно Закону, не є вичерпними.

Апелянт вважає, що заявляючи вимогу щодо стягнення моральної шкоди його статус особи, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, не змінюється, а тому він не має обовязку сплачувати судовий збір.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак ухвалу суду слід змінити з огляду на наступне.

Апеляційний суд встановив, що в поданому до Приморського районного суду м.Одеси позові ОСОБА_1 заявив три позовні вимоги:

- визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції 2-ої роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в м.Одесі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо притягнення до адміністративної відповідальності;

- скасувати постанову серії ПС2 №904411 у справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2016р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.;

- стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Залишаючи без руху вказаний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що за 2 вимоги немайнового характеру (визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення) позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1102,40 грн. та за 1 вимогу майнового характеру (стягнення моральної шкоди) до сплати підлягає 750 грн. судового збору.

Апеляційний суд погоджується з висновком сулу першої інстанції про необхідність залишення позову ОСОБА_1 без руху, однак вважає, що при визначенні розміру судового збору судом помилкового застосовано норми процесуального права. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір». Разом з цим, питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», регулюється іншим законодавством.

Зокрема, відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Згідно ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Проте, положення ч.4 ст.288 КУпАП не вступають в колізію з положеннями ст.5 Закону України «Про судовий збір», якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло осіб і коло вимог, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним.

Закон України «Про судовий збір» не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону (п.1 ч.3 ст.10 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, норми ч.4 ст.288 КУпАП є спеціальними порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір», а тому за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».

А відтак, за позовну вимогу ОСОБА_1 про скасування постанови серії ПС2 №904411 у справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2016р. судовий збір не підлягає сплаті.

Щодо іншої частини позовних вимог (визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди), то колегія суддів погоджується з висновком Приморського районного суду м.Одеси, що ОСОБА_1 за ці вимоги має сплатити судовий збір в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір». Звільнення від сплати судового збору за вказані позовні вимоги а ні Законом, а ні КУпАП не передбачено.

Апеляційний суд критично ставиться до доводів апелянта, що його статус особи, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення не змінюється і за вказані вимоги судовий збір не сплачується, оскільки вважає, що це є окремі позовні вимоги, які можуть бути самостійним предметом спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, майнового характеру 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

За таких обставин, розмір судового збору, що підлягає сплаті за поданий ОСОБА_1 позов становить 1102,40 грн., з яких: 551,20 грн. за заявленння фізичною особою вимоги немайнового характеру (про визнання дій протиправними) та 551,20 грн. за заявлення фізичною особою вимоги майнового характеру (стягнення моральної шкоди), а не 1852,40 грн., як про це зазначив суд першої інстанції.

У разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 108 КАС України, тобто адміністративний позов залишається без руху з наданням строку для виправлення недоліків.

Згідно п.2 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно залишив позов ОСОБА_1 без руху, однак з помилковим застосуванням норм процесуального права в частині визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті, тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 06.04.2016р., зазначивши в її мотивувальній частині розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні даного позову, в сумі 1102,40 грн.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 185, 195, 197 ч.1 п.2, 199 ч.1 п.2, 201 ч.1 п.1, п.4, 205 ч.1 п.2, 206, 254 ч.5 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 06 квітня 2016 року змінити, зазначивши в її мотивувальній частині, що за вимогу про скасування постанови серії ПС2 №904411 у справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2016р. судовий збір не підлягає сплаті, а за вимоги про визнання протиправними дій та стягнення моральної шкоди розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 1102,40 грн.

В іншій частині ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 06 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

ОСОБА_3