Ухвала суду № 58041045, 26.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 р. Справа № 876/2198/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 р. про відмову у відкритті провадження по справі за скаргою Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу,-

встановив:

02.03.2016 року позивач - Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" звернулося до суду із скаргою до відповідача - Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу ВП № 49767347 від 16.02.2016 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 р. відмовлено Державному підприємству "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу від 16.02.2016 року.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" повинні розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України, судом, який видав виконавчий документ

Суд прийшов до висновку, що спір, який виник між сторонами у справі, не є адміністративним, а тому такий не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції на продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" посилається на п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», п.1 ч.1 ст.3, п.1 ч.1 ст.17 КАС України та зазначає, що скарга на дії ДВС щодо накладення штрафу повинна розглядатися за правилами адміністративного а не цивільного судочинства, а висновок суду про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства є передчасним.

В судове засідання сторони не зявились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ч. 1 ст. 368 Цивільного процесуального кодексу України , питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

Стаття 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В силу ч.ч. 1 та 2 ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В даному випадку судом встановлено, що Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" звернулося до суду зі скаргою про скасування постанови головного державного виконавця про накладення штрафу від 16.02.2016 року, де виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа, виданого Сколівським районним судом 05.01.2016 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Сколівського військового лісгоспу ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки рішення суду, боржником згідно якого є Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", було ухвалене відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, то спір, який виник між сторонами у справі, не є адміністративним і його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Тому, порушені, на думку позивача, права, свободи та інтереси підлягають захисту в порядку цивільного судочинства в суді загальної юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2016 р. про відмову у відкритті провадження по справі № 809/223/16 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О.Большакова

ОСОБА_2

Ухвала складена в повному обсязі 31.05.2016 року.