Ухвала суду № 58040780, 26.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20321/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Роменська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та просила стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 100 931 398,04 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 04.12.2014 Роменською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Сумській області було прийнято податкові повідомлення-рішення №0008321501, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 367 875,11 грн. та №0008311501, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 3 021 775,59 грн.

Також, ПАТ «Укрнафта» протягом 2014-2015 років було подано до контролюючого органу розрахунки податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

В зв'язку з несплатою вказаних узгоджених податкових зобов'язань у добровільному порядку, податковим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 21.05.2015 №608-23, згідно з якою за ПАТ «Укрнафта» станом на 20.05.2015 обліковується податкова заборгованість у загальному розмірі 62 857 940,99 грн. Дана податкова вимога направлена відповідачу 21.05.2015 та отримана останнім 26.05.2015, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи наявну у ПАТ «Укрнафта» податкову заборгованість, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент розгляду даної справи судом податкові зобов'язання, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, не набули статусу узгоджених, а тому стягненню не підлягають. Щодо решти податкової заборгованості відповідачем надано суду копії платіжних доручень на підтвердження сплати останньої, тобто на момент розгляду справи судом вказаний розмір податкової заборгованості погашено.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків, зокрема, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Разом з тим, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (п. 58.1 ст. 58 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, приписами п. 59.5 ст. 56 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У розумінні положень пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2015 у справі №826/2051/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2015, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.12.2014 №0008311501 та №0008321501.

Відтак, станом на момент розгляду даної справи судом податкові зобов'язання, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями дійсно, як про на це вказав суд першої інстанції, не набули статусу узгоджених, а тому стягненню не підлягають.

Так само, станом на момент розгляду справи решта податкової заборгованості була сплачена відповідачем, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Апелянт не заперечує сплату відповідачем розміру податкової заборгованості, визначеної при первісному зверненні до суду, у повному обсязі.

Однак, вважає, що оскільки вже після звернення з даним позовом до суду за ПАТ «Укрнафта» знову обліковується новий податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 97 541 709,03 грн., який виник 30.10.2015, - позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта та звертає увагу на наступне.

У відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 22.04.2011 №571/11/13-11, збільшення вимог у разі внесення подання про стягнення коштів за податковим боргом має місце в тому разі, коли збільшується сума заявленого до стягнення боргу, що виник у той самий податковий період із тих самих підстав (наприклад, за тією самою податковою декларацією чи на підставі того самого податкового повідомлення-рішення). Якщо ж податковим органом заявлені вимоги про стягнення коштів за податковим боргом, який виник із різних підстав (у різних податкових періодах, на підставі різних процедур узгодження тощо), у цьому разі має місце об'єднання однорідних позовних вимог.

Так, заборгованість зі сплати податкового зобов'язання, на яку посилається апелянт, виникла за інший податковий період, ніж заявлений первісно до стягнення, та вже після звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, податковий орган не звертався до суду першої інстанції із заявою про збільшення розміру позовних вимог, що унеможливлює вирішення питання про стягнення такої заборгованості у судовому порядку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 31 травня 2016 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.