Постанова № 58040751, 26.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1455/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А. І.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» до Державної виконавчої служби України, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_7, Дочірнього підприємства «ГСІ-Укрнафтогазбуд», Відкритого акціонерного товариства «Глобалбуд-Інжинірінг», ОСОБА_2, Департамент Державної виконавчої служби Міністретсва юстиції України, Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», що містяться на рахунках (кореспондентських) у фінансових установах, зобов'язання утриматися від вчинення вказаних дій та стягнення матеріальної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що державним виконавцем протиправно було накладено арешт на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах. Через такі дії державного виконавця ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", яке являється клієнтом банку, було позбавлено можливості вчасно розрахуватись із контрагентами, внаслідок чого останньому було завдано значних збитків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».

У позові третя особа просила визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих у фінансових установах; визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України, яка полягає у допущенні накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих у фінансових установах; а також встановити відсутність компетенції (повноважень) у Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" відмовлено, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках, відкритих у фінансових установах, який був накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 27.03.2015 ВП №46916209.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, подано апеляційні скарги ОСОБА_7, Дочірнім підприємством «ГСІ-Укрнафтогазбуд», ВАТ «Глобалбуд-Інжинірінг», ОСОБА_2, Департамент Державної виконавчої служби Міністретсва юстиції України, Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль", ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».

Учасники процесу, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» виходив з того, що державним виконавцем не було дотримано вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність", який є спеціальною нормою і регулює порядок накладення арешту на рахунки банку та стягнення з них коштів, а тому дії Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах, є протиправними.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2015 Господарським судом Одеської області видано наказ №916/377/15-г про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2015 про стягнення з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" на користь Дочірнього підприємства "ГСІ-Укрнафтогазбуд" ВАТ "Глобалбуд-Інжинірінг" 16970000 /шістнадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят тисяч/ грн. 00 коп. основного боргу та 73080 /сімдесят три тисячі вісімдесят/ грн. 00 коп. судового збору.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейка М. В. від 17.03.2015 відкрито виконавче провадження ВП №46916209 з примусового виконання вказаного наказу, виданого Господарським судом Одеської області 11.03.2015.

Боржнику надано строк до трьох днів з моменту винесення (отримання) постанови для добровільного виконати рішення.

27.03.2015 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №46916209, відповідно до якої постановлено стягнути з боржника - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" виконавчий збір у розмірі 1704308,00 грн.

У зв'язку з невиконанням ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" у добровільному порядку у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, державний виконавець вжив заходи щодо примусового виконання виконавчого документа та прийняв 27.03.2015 постанову про арешт коштів боржника ВП №46916209, згідно з якою постановив на підставі рішення суду та постанови про стягнення виконавчого збору накласти арешт на кошти боржника - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", ЄДРПОУ: 09807856, що містяться на всіх відкритих рахунках (крім рахунків на які згідно чинного законодавства заборонено накладати арешт) в фінансових установах, а саме: Центральна філія ПАТ "КРЕДОБАНК", АТ "Банк "Фінанси та Кредит", АТ "МетаБанк", Акціонерний банк "Південний", ПАТ "Грін Банк", ПАТ "ПтБ", ПУБЛІЧНЕ АТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ", ПрАТ "ВДЦП", ПАТ КБ "ЄВРОБАНК", ПАТ "ВТБ Банк", Головне управління НБУ по місту Києву і Київській області, ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК", ПАТ "КБ "НАДРА", ПАТ "АКТАБАНК", ПАТ "АКБ "КОНКОРД", ПАТ "ЄКБ", ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", ПАТ "Сітібанк", ПАТ "Перший Інвестиційний Банк", ПАТ "УПБ", ПуАТ "СЕБ Банк", ПАТ "Легбанк", ПАТ "УКРСОЦБАНК", АТ "ЗЛАТОБАНК", АТ "АБ "Бізнес Стандарт" (публічне), ПАТ "Плюс Банк", ПАТ "КРЕДОБАНК", АТ "Укрексімбанк", ПАТ "Агрокомбанк", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови (крім рахунків на які згідно чинного законодавства заборонено накладати арешт) про арешт коштів боржника, що належать боржнику: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", адреса: вул. Артема, 60, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ: 09807856, у межах суми: 18747388,00 грн.

Вказана постанова була направлена на виконання до вказаних вище фінансових установ, що підтверджується супровідним листом від 30.03.2015 №15-0-46916209/5.-437/2.

З метою примусового виконання виконавчого документа ДВС України сформувала платіжну вимогу від 27.03.2015 №437/7 про стягнення з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" боргу в сумі 17043080,00 грн. на користь Дочірнього підприємства "ГСІ-Укрнафтогазбуд" Відкритого акціонерного товариства "Глобалбуд-Інжинірінг" згідно наказу Господарського суду Одеської області №916/377/15-г від 11.03.2015 та виконавчого збору в розмірі 1704308,00 грн. відповідно до постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.03.2015 №46916209, що видана державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Вказана платіжна вимога була отримана Державною казначейською службою України 27.03.2015, відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України направив платіжну вимогу №437/7 для виконання до Головного управління НБУ по місту Києву та Київській області.

На підставі платіжної вимоги ДВС України від 27.03.2015 №437/7 з кореспондентського рахунку ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" №32001170801, відкритого в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, були списані грошові кошти в сумі 18747388,00 грн.

ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулось до ДВС України із заявами про повернення наказу Господарського суду Одеської області №916/377/15-г від 11.03.2015 у зв'язку з тим, що ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 відновлено ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. від 06.04.2015 ВП №46916209 повернуто наказ Господарського суду Одеської області №916/377/15-г від 11.03.2015 органу, що його видав, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Крім того, 06.04.2015 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. було сформовано Розпорядження №46916209/7 (437/7), згідно з яким затверджено повернути 18747388,00 грн. на користь ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", згідно з наказом №916/377/15-г, що видав 11.03.2015 Господарський суд Одеської області.

Позивач та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернулись з позовами до суду, не погоджуючись із діями відповідача щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктом 5 ч. 3 ст.11 Закону №606 передбачено, що державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 52 Закону №606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Частиною 1, 2 ст. 57 Закону №606 визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ч. 4 ст. 65 Закону №606 державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Так, пунктом 7.1.3 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кореспондентський рахунок - це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Статтею 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Згідно статті 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5 частини 1 статті 42 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції як відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів.

За приписами частини 3 статті 73 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України також застосовує право безспірного списання коштів з кореспондентського рахунку банку на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі звернення Фонду в порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до вимог ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Згідно ч. 3 вказаної статті Закону України "Про банки і банківську діяльність" забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Правова природа накладення арешту на рахунок і на кошти на ньому різна. Так, у випадку арешту рахунку, ним не можливо користуватися взагалі, оскільки блокується надходження на рахунок та списання з нього коштів. У випадку арешту коштів у певній сумі на цьому рахунку, рахунок можна використовувати, але з умовою, що залишок коштів на ньому не може бути меншим арештованої суми.

У чинному листі Національного Банку України від 25.10.01 № 18-211/3950, адресованому територіальним управлінням Національного банку України, комерційним банкам, Асоціації українських банків висловлено позицію про те, що заборонено накладення арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків без зазначення конкретної суми, оскільки, враховуючи специфіку комерційних банків, кошти, які знаходяться на їх кореспондентських рахунках, належать не тільки банку і припинення усіх операцій на них зачіпає інтереси як банку, так і його клієнтів.

Таким чином, постановами слідчого, санкціонованими прокурором, постановами державного виконавця або рішеннями суду можливе накладення арешту лише на кошти, які знаходяться на кореспондентському рахунку банку, в конкретно визначеній сумі.

Як встановлено, спірною постановою державним виконавцем накладено арешт на кошти у межах суми: 18747388,00 грн., а не на рахунки, що свідчить про дотримання вищевказаних норм, так як норма ст. 59 Закону України «Про банк і банківську діяльність» не містить заборони щодо накладення арешту на кошти на кореспондентських рахунках.

Можливість накладення арешту на кошти Банк-боржника, які містяться на його кореспондентських рахунках та подальші дії державного виконавця (примусове списання коштів) прямо передбачені нормативно-правовими актами НБУ.

Зокрема, Інструкція №320 Про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою правління НБУ 16.08.2006, визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні системи електронних платежів Національного банку України та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів філій іноземних банків у національній валюті України.

Відповідно до п. 7 глави 3 розділу III вказаної інструкції Банк приймає і виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням певних особливостей.

Згідно із п. 1 глави 2 розділу VI Інструкції передбачено, що структурний підрозділ Національного банку приймає і виконує документи про арешт коштів банку за його кореспондентським рахунком відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням обумовлених у цій главі особливостей.

Постановою НБУ від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22, пунктом 10.1 якої визначено, що виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Пунктом 10.2 Інструкції № 22 визначено, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку.

Списання коштів з кореспондентського рахунку Банку-боржника за платіжною вимогою державного виконавця врегульовано положеннями глави З розділу III та глави 1 розділу VI Інструкції № 320.

Таким чином, нормативно-правовими актами НБУ підтверджується можливість застосування арешту коштів на кореспондентських рахунках у національній валюті, в іноземній валюті чи в банківських металах та подальшого примусового списання коштів.

Колегія також враховує, що доводи апелянта-позивача щодо стягнення матеріальної шкоди не заслуговують на увагу, так як не надано суду відповідних доказів того, що дії Державної виконавчої служби України щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах, спричинили порушення прав позивача.

Виходячи зі змісту ст. 5 КАС України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю суб'єкта владних повноважень в майбутньому, оскільки обставини, за яких це волевиявлення може бути здійснено та підстави для його здійснення, ще не настали.

Відтак, вимоги апелянта-позивача про зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій щодо накладення та виконання арештів на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на рахунках (кореспондентських) у фінансових установах не підлягають задоволенню, оскільки вказані позовні вимоги звернено на майбутнє.

Не підлягають задоволенню вимоги апеллянта-третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про визнання протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України, яка полягає у допущенні накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках відкритих у фінансових установах.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи, а у даній справі відповідачем було вчинено дії щодо накладення та виконання арешту на кошти ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що містяться на кореспондентських рахунках у фінансових установах, тобто, відсутня оскаржувана бездіяльність.

Щодо доводів з приводу юрисдикції даної справи колегія суддів враховує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, та іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому судам слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Враховуючи, що позивач не є стороною ВП №46916209 з примусового виконання вказаного наказу, виданого Господарським судом Одеської області 11.03.2015, то вказана справа підлягає розгляду в порядку КАС України.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо часткового задоволення позовних вимог третьої особи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, про наявність підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль", третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Апеляційні скарги Дочірнього підприємства «ГСІ-Укрнафтогазбуд», Відкритого акціонерного товариства «Глобалбуд-Інжинірінг», ОСОБА_2, Департамент Державної виконавчої служби Міністретсва юстиції України, Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» до Державної виконавчої служби України, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року - скасувати в частині задоволення вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», та відмовити у задоволенні вказаних вимог в повному обсязі.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлений 31.05.2016 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Шурко О.І.