Ухвала суду № 58040736, 26.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10302/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі: Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної адміністрації залізничного транспорту України Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Головного управління з обслуговування великих платників ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна адміністрація залізничного транспорту України Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом було проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» за результатами якої складений акт планової перевірки від 25 березня 2015 року №258/28-10-42-10/19014832.

В ході перевірки, відповідачем встановлено порушення п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування», з огляду про що позивачу донараховано зобов'язання зі сплати єдиного внеску 472340, 70грн.

За наслідком перевірки, відповідачем встановлено, що ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту «Укрзалізничпостач» (код ЄДРПОУ 19014832) відповідно до умов колективного договору та наданих документів журналу реєстрації господарських операцій з 01 червня 2012 року по 31 грудня 2013 року, банківських виписок та платіжних доручень, в яких зазначено «Оплата за придбання оздоровчих путівок згідно колективного договору», надано безоплатно ДП «Укрзалізничпостач» через професійну спілку, до якої зараховувалися кошти підприємства, путівки на оздоровлення, лікування та відпочинок працівникам, членам їх сімей та пенсіонерів підприємства.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у т. ч. філії, представництва відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших осіб, які мають окремий баланс та самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України № 2464-VI: «облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом».

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010року №1170.

До таких виплат, зокрема, належать: - соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо); - одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби; - надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам; - вихідна допомога у разі припинення трудового договору; - відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні; - витрати на відрядження, а саме: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення;- виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім надбавок та доплат до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених законодавством, за роботу на територіях радіоактивного забруднення, оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; - компенсація моральної шкоди працівникам, що виплачується за рішенням суду; - винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві; надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у визначених законодавством розмірах; - компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту; - довічна плата за звання дійсного члена та члена - кореспондента академії наук; - позики, видані працівникам для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства; - матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання; - допомога, що виплачується молодим спеціалістам під час відпустки після закінчення навчального закладу.

Крім того, основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників урегульовані приписами Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5(надалі також - Інструкція).

Так, п. 1.3. Інструкції визначено, що для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з: - фонду основної заробітної плати; - фонду додаткової заробітної плати; - інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До складу фонду додаткової заробітної плати, зокрема, входять витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту (п. 2.2.10).

Також, згідно пп. 2.3.4 п.2.3 Інструкції, вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства, належить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вартість путівок працівникам та вартість проїзних квитків входить до фонду заробітної плати, отже підпадає під визначення бази нарахування єдиного соціального внеску.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 27 травня 2016 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.