Ухвала суду № 58040693, 01.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/26189/15 Суддя доповідач Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

01 червня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал" до Державної фіскальної служби України, третя особа – Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року адміністративний позов Комунального підприємства "Тернопільводоканал" - задоволено частково.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, апелянтом до апеляційної скарги не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подані позовної заяви.

Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року становить 1339 грн. 80 коп.

У тексті апеляційної скарги викладено клопотання, в якому відповідач просить звільнити Державну фіскальну службу України від сплати судового збору, посилаючись на особливості правового регулювання порядку використання коштів бюджетною установою.

Перевіривши доводи клопотання відповідача, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Проте, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб’єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України у адміністративній справі № 335/13349/13.

У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

У відповідності до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Тому, у зв’язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір” порядку в розмірі 1339 грн. 80 коп., виходячи зі ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО): 820019, рахунок отримувача: 312 112 067 81007, код класифікації доходів бюджету: 220 90 200, Призначення платежу “Судовий збір” (Київський апеляційний адміністративний суд), Символ звітності 206.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 187, 189 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року – залишити без руху.

Встановити Державній фіскальній службі України строк до 9 червня 2016 року для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Л. В. Бєлова