Ухвала суду № 58040413, 31.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2016 рокусправа № 808/8487/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання:Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сервіс», в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 12.10.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у період з 27.08.2015 по 02.09.2015 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал Сервіс» (код за ЄДРПОУ 32875731) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 та податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.05.2015 при взаємовідносинах з ТОВ «Сейл Ком» (код ЄДРПОУ 39411001), за результатами якої складено Акт № 960/08-28-22-02/32875731 від 09.09.2015.

В ході перевірки перевіряючий дійшов висновку про порушення позивачем вимог: пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено до сплати податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 81904,00 грн., у тому числі по відповідних податкових періодах за 2014 рік на суму 81904,00 грн.; пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено від'ємне значення (р. 19 Декларації з ПДВ «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у листопаді 2014 року на суму 63532,00 грн.; занижено до сплати податкові зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 91004,00 грн., у тому числі за відповідні податкові періоди за грудень 2014 року на суму 91004,00 грн.

Такий висновок ґрунтується на податковій інформації № 111/10-13-22-05/39411001 від 27.02.2015 від ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області стосовно ТОВ «Сейл Ком», яка свідчить, що вказане підприємство здійснює операції з надання податкової вигоди, оскільки податковим органом встановлено відсутність у останнього основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, достатньої кількості трудових ресурсів, тобто відсутність адміністративно-господарських можливостей виконання зобовязань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань перед ТОВ «Індустріал Сервіс», отже відсутність факту поставки товарів.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області 12.10.2015 прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 102380,00 грн. та № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 136506,00 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Сейл Ком» («Продавець») та ТОВ «Індустріал Сервіс» («Покупець») 26.11.2014 було укладено договір № 2611-1 про поставку товару.

Судом першої інстанції вірно встановлено, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору ТОВ «Сейл Ком» поставлено товар коромисло мале та велике у зборі, ремкомплект головок дизеля, розпилювач зубчатої муфти, головка блока, стартер, тахометр, манометр, підшипники, хрестовини, втулки, на який оформлено видаткові накладні від 27.11.2014 № РН-0000130, від 28.11.2014 № РН-0000138, від 04.12.2014 № РН-0000093, від 08.12.2014 № РН-0000094, від 10.12.2014 № РН-0000095, від 12.12.2014 № РН-0000096, податкові накладні від 27.11.2014 № 130, від 28.11.2014 № 138, від 04.12.2014 № 93, від 08.12.2014 № 94, від 10.12.2014 № 95, від 12.12.2014 № 96.

Розрахунки між сторонами за договором проводилися у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Індустріал Сервіс».

Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 130 від 27.11.2014, № 138 від 28.11.2014, № 93 від 04.12.2014, № 94 від 08.12.2014, № 95 від 10.12.2014, № 96 від 12.12.2014.

Оприбуткування позивачем придбаного товару підтверджується записами в оборотно-сальдових відомостях, а також відображеними у бухгалтерському обліку проводками по рахунку 631 за період з 01.11.2014 по 31.01.2015 та по рахунку 207 за період з 01.11.2014 по 26.01.2015.

Придбані позивачем запасні частини, вузли та агрегати використані при ремонті тепловозів та під'їзних составів.

Вищезазначений договір не було визнано недійсним в судовому порядку.

Складені первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства, що також не заперечується податковим органом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ТОВ «Індустріал Сервіс» господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ «Сейл Ком» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення за ними сум до витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що за результатами аналізу податкової інформації з зовнішніх джерел було встановлено відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням, а також необхідних умов для здійснення господарської діяльності, що, в свою чергу, свідчить про безтоварність господарських операцій позивача, здійснених з таким контрагентом.

Проте суд апеляційної інстанції, спростовуючи доводи апелянта, зазначає, що висновки останнього щодо нереальності господарської операції ґрунтуються лише на інформації, що міститься в базі даних податкового органу, яка, в силу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є носієм доказової інформації, оскільки жодним чином не підтверджує факт здійснення чи нездійснення господарських операцій.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції при розгляді справи, податкові повідомлення-рішення відносно ТОВ «Сейл Ком» на підставі Акту перевірки № 111/10-13-22-05/39411001 від 27.02.2015 (використана податкова інформація), не приймалися, що взагалі виключає можливість використання вказаної інформації в силу приписів пункту 86.7статті 86 Податкового кодексу України (із змінами, внесеними Законом України № 655-VIII від 17.07.2015).

Додатково податковим органом не досліджувались питання щодо можливості укладання контрагентом позивача договорів оренди виробничого обладнання, транспортних засобів, складських та офісних приміщень, трудових ресурсів тощо.

Крім того, суд зазначає, що неналежне виконання податкових зобовязань контрагентом позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2016 року в адміністративній справі № 808/8487/15 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 01 червня 2016 року.

Головуючий:О.В. Головко

Суддя:Т.І. Ясенова

Суддя:А.В. Суховаров