Постанова № 58040242, 25.05.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/795/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, третя особа, - Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання неправомірною бездіяльності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 25.04.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі ГУ ДФС у Чернігівській області) та, з урахування заяви про зменшення позовних вимог, просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невчинення заходів, які передбачені під час проведення процедури адміністративного оскарження за його скаргою від 29.02.2016 про скасування грошових зобовязань в розмірі 17000,00 грн., що визначені в податковому повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 26.11.2015 № НОМЕР_1, форма «С».

Свої позовні вимоги мотивує тим, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Чернігові від 26.11.2015 № НОМЕР_1 форма «С» йому визначено суму грошового зобовязання в розмірі 17000 грн., які є штрафними санкціями за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Керуючись п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України позивач оскаржив вищевказане податкове повідомлення-рішення до ГУ ДФС у Чернігівській області в термін визначений п. 56.12 ст. 56 Податкового кодексу України (30 днів з моменту отримання). Застосовано саме такий термін у звязку з тим, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», на підставі якого застосовано штрафні санкції, на його думку, не входить до податкового законодавства України, а відноситься до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Відповідач, з посиланням на п. 56.7 ст. 56 Податкового кодексу України, проінформував його листом від 17.03.2016 за № 32/фоп/25-01-10-04-15, що перегляду оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження не буде, так як ним пропущено строк на оскарження встановлений п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене вважає, що в даних правовідносинах відповідач допускає неправомірну бездіяльність, яка полягає в тому, що процедура адміністративного оскарження за його скаргою від 29.02.2016 не розпочата, вмотивованого рішення контролюючого органу під час процедури адміністративного оскарження не прийнято.

Оскільки не розгляд та повернення платнику податків із зазначенням причин повернення поданої скарги (через пропуск строку на оскарження) не входить до процедури адміністративного оскарження, а є дією контролюючого органу вищого рівня, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що згідно із п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України та п. 1 Розділу III Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062) скарга подається у письмовій формі до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується. Відповідно до наявної в ГУ ДФС у Чернігівській області інформації, позивач не отримав винесене податкове повідомлення-рішення, конверт 28.01.2016 повернуся з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи положення вищевказаної статті Податкового кодексу України, позивач мав подати скаргу до ГУ ДФС у Чернігівській області в термін до 08.02.2016, однак ним було подано скаргу 29.02.2016, тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну для подання скарги.

У звязку з тим, що ФОП ОСОБА_4 не надано документальних підтверджень щодо поважності пропущеного строку звернення, ГУ ДФС у Чернігівській області відсутні підстави продовження граничних строків подання скарги на податкове повідомлення рішення, а тому його скаргу залишено без розгляду.

Щодо застосування саме 10-денного, а не 30-денного строку звернення із скаргою до податкового органу пояснив, що оскільки контролюючі органи проводять боротьбу із незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та повноважні проводити перевірку субєктів господарювання із питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», складати акти, приймати та направляти податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки, вказаний закон відноситься до податкового законодавства України, а тому має застосовуватись саме 10-денний термін на звернення із скаргою платника.

Представник третьої особи підтримав заперечення відповідача та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено, виходячи з таких підстав.

ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові.

Судом встановлено, що 26.11.2015 ДПІ у м. Чернігові, на підставі акта перевірки від 17.11.2015 № 21/НОМЕР_2, п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно із ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 17 000,00 грн. (а.с. 24а).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові було надіслано ФОП ОСОБА_4 поштою з рекомендованим повідомленням про вручення. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії конверту, останній повернувся 28.01.2016 не врученим з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 42-44).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові протиправним позивач 29.02.2016 звернувся до ГУ ДФС у Чернігівській області із відповідною скаргою (а.с. 24).

Листом від 17.03.2016 за № 32/ФОП/25-01-10-04-15 ГУ ДФС у Чернігівській області повідомило позивача, що оскільки ним порушено законодавчо встановлений термін для подання скарги (протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення), то відповідно до абзацу другого п. 4 Розділу VIII Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, його скарга залишається без розгляду (а.с. 39-40). Аналогічні розяснення щодо причин залишення скарги без розгляду були надані позивачу в листі відповідача від 11.05.2016 № 54/ФОП/25-01-10-0-15 (а.с. 22).

У звязку з наведеним, скарга ФОП ОСОБА_4 листом від 15.04.2016 за № 41/ФОП/25-01-10-04-15 була повернена останньому (а.с. 23).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення заходів, які передбачені під час проведення процедури адміністративного оскарження за його скаргою неправомірними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має паво, в тому числі, оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Згідно із п. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Пунктом 56.1 ст. 65 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 56.12 ст. 16 Податкового кодексу України, якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті (п. 56.16 ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження регулює наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами» від 21.10.2015 № 916, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Розділу Порядку контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Розділом VIII Порядку визначено порядок розгляду скарг контролюючим органом.

Контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо скаргу подано з пропуском строку, крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу III цього Порядку.

Про залишення скарги без розгляду контролюючий орган повідомляє платника податків у письмовій формі із зазначенням причин повернення.

Згідно із п. 5 Розділу Х Порядку рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (заступник керівника). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику податків.

Рішення вважається надісланим (наданим) фізичній особі - платнику податків, якщо його вручено особисто фізичній особі або її законному представнику під розписку чи надіслано листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.

Відповідно до п. 6 Розділу Х Порядку у разі якщо пошта не може вручити платнику податків рішення за результатами розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти рішення за результатами розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків або з інших причин, рішення за результатами розгляду скарги вважається врученим платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Таким чином, процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення включає в себе подачу платником податку у письмовій формі відповідної скарги, та вчинення керівним органом певних дій: її реєстрація, розгляд, прийняття рішення або залишення скарги без розгляду із зазначенням причин, надіслання рішення скаржнику протягом 20 днів із повідомленням про вручення. Право підпису листа (рішення) має керівник податкового органу чи його заступник.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Чернігівській області після отримання скарги від ФОП ОСОБА_4 було дотримано вимоги Податкового кодексу України та Порядку, саме: належним чином зареєстровано скаргу, у встановлені терміни та повноважними особами її розглянуто та дано мотивовану відповідь.

В обґрунтування позовних вимог позивач також посилався на ту обставину, що ним було подано скаргу в строки, передбачені п. 56.12 ст. 56 Податкового кодексу України (протягом 30 днів), а не п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України (протягом 10 днів), тому відповідач неправомірно залишив його скаргу без розгляду.

Щодо даного твердження суд вважає, що оскільки податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові № НОМЕР_1 від 26.11.2015 про застосування до позивача штрафних санкцій не визнано незаконним та не скасовано, а тому відповідач правомірно застосував 10-денний термін на його оскарження, як це визначено у чинному вищевказаному рішенні.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене та зміст заявлених позовних вимог, суд вважає, що ГУ ДФС у Чернігівській області не було допущено бездіяльності щодо нездійснення заходів, передбачених під час проведення процедури адміністративного оскарження після отримання скарги від ФОП ОСОБА_4 Також відповідачем дотримано процесуальних дій щодо розгляду скарги платника податку, а тому позивачу в задоволенні його позовних вимог має бути відмовлено за їх необгрунтованістю.

У звязку з відмовою ФОП ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог, судові витрати та витрати на правову допомогу останньому не відшкодовуються.

Керуючись статями 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна