Ухвала суду № 58040230, 31.05.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 травня 2016 року Чернігів Справа № 825/81/15-а Н/825/1/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Д’якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

розглянувши матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАС» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року по справі №825/81/15-а за позовом Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАС» про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСАС» (далі – ТОВ «АСАС») звернулось до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року по справі №825/81/15-а за позовом Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Новгород-Сіверська ОДПІ) до ТОВ «АСАС» про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявник вказує, що на даний час сума податкового боргу, що визначена податковим повідомленням-рішенням № 000272200 від 05.12.2013 та була стягнута з ТОВ «АСАС» є неузгодженою, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року скасовано, а справу №825/1655/14 направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Отже, заявник вважає, що грошова сума у розмірі 918 893,75 грн. не вважається податковим боргом, оскільки вона виникла із податкового повідомлення-рішення, яке не пройшло процедуру адміністративного оскарження.

Оскільки ці обставини не були і не могли бути відомі ТОВ «АСАС» та Чернігівському окружному адміністративному суду при прийнятті рішення, а встановлені лише з проголошенням і набранням чинності ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року по справі №825/1655/14, заявник вважає вказану ухвалу нововиявленою обставиною, а тому просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року по справі №825/81/15-а.

Сторони в судове засідання не з’явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином Представник Новгород-Сіверської ОДПІ надіслав клопотання в якому просив провести розгляд справи без його участі, в задоволенні заяви про перегляд постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року за нововиявленими обставинами просив відмовити.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.2 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Ознайомившись із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши доводи, наведені у заяві, суд доходить висновку, що подану заяву належить залишити без задоволення з огляду на наступне.

У травні 2014 року ТОВ «АСАС» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Новгород-Сіверської ОДПІ № 000272200 від 05.12.2013.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року по справі №825/1655/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року по справі №825/81/15-а, яка набрала законної сили, адміністративний позов Новгород-Сіверської ОДП задоволено повністю. Стягнуто з рахунків ТОВ«АСАС» податковий борг в сумі 918 893,75 грн. та накладено арешт на кошти та інші цінності ТОВ«АСАС», що знаходяться у банку, окрім проведення операцій з погашення податкових зобов’язань та податкового боргу, а саме: р/р №260076901001 Ф «ПРУ» «АТ» «Б» ФІН ТА КРЕДИТ м. Полтава, МФО банку 331832; р/р №260416901001 Ф «ПРУ» «АТ» «Б» ФІН ТА КРЕДИТ м. Полтава, MФО банку 331832.

Вказаний податковий борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення №000272200 від 05.12.2013 про сплату 735 115,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 183 778,75 грн., всього - 918 893,75 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року скасовано, а справу №825/1655/14 направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Отже, ТОВ «АСАС» вважає ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року по справі №825/1655/14 нововиявленими обставинами, оскільки судом касаційної інстанції встановлено порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи за позовом ТОВ «АСАС» до Новгород-Сіверської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення №000272200 від 05.12.2013. А також сума грошового зобов’язання, що виникає з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неузгодженою.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної заяви, суд зважає на наступне.

Так, пунктами 4,5 частини 2 статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи, а також обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

За змістом даної норми процесуального закону під нововиявленими обставинами слід розуміти лише такі істотні обставини, які існували на час постановлення рішення, але не були і не могли бути відомі заявнику, врахування яких при розгляді справи могло б вплинути на результати її вирішення по суті.

При цьому істотними обставинами справи є ті з них, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили. Під ними необхідно розуміти факти, які мають юридичне значення для спірних взаємовідносин сторін (тобто ці факти існували під час розгляду справи, але не були відомі ні особам, які беруть участь в справі, ні суду, який її розглядав та вирішував справу), це ті обставини, які становлять сутність справи. Тобто йдеться про нові обставини, а не нові докази, встановлені раніше або не враховані судом.

Таким чином, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об’єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового рішення відсутня.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об’єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 4 розділу IV КАС України.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Відповідно до пункту 4 частини 1, пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як зазначено у листі Верховного Суду України «Про практику перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами в порядку цивільного судочинства» (http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/3adf2d0e52f68d76c2256c080037bac9/478338dcf9710ebbc22577af004276c8?OpenDocument): «Судам необхідно звернути увагу, що нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, тому є підставою для нового звернення до суду».

Аналогічними чином у Розділі І постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 № 7 «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Однією з необхідних та загальних ознак нововиявлених обставин є існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Разом з тим, встановлені ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року обставини не відповідають пункту 1 частини 2 статті 245 КАС України та не є нововиявленими, оскільки останні не існували в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення судом (постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2015 у справі №825/81/15-а).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити і те, що обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, тому є підставою для нового звернення до суду.

Так, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року по справі №825/1655/14, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «АСАС» до Новгород-Сіверської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000272200 від 05.12.2013, відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року по справі № 825/1655/14 апеляційну скаргу ТОВ «АСАС» залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року - без змін.

Таким чином, податкове зобов’язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні №00027220 від 05.12.2013, станом на день розгляду справи, є узгодженим, а отже відсутні нововиявлені обставини на які посилається заявник.

При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28.11.1999 наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу resjudicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (справа «Ryabykh v. Russia» від 24.07.2003).

Відповідно до частини 1 статті 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні визначені пунктом 1 частини 2 статті 245 КАС України підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому заява ТОВ «АСАС» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року по справі №825/81/15-а є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 159, 160, 165, 186, 245-253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАС» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року по справі №825/81/15-а за позовом Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАС» про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Д'яков