Постанова № 58040151, 30.05.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/874/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Польовий О.Л. (головуючий), суддів - Шевчука О.П. , Ніколайчука М.Є. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відмова Міністерства внутрішніх справ України є незаконною, оскільки останній відноситься до категорії осіб яким передбачена виплата одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію". Підстав для відмови у виплаті такої допомоги не передбачено пунктом 4 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" затвердженого постановою КМ України від від 21 жовтня 2015 року № 850.

Позивач позов підтримав, просив розгляд справи проводити без участі сторони.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник третьої особи подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що висновок про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги зроблений на підставі пункту 4 Порядку № 805, так як у 2011 році позивач уже отримав одноразову грошову допомогу в звязку із частковою втратою працездатності і з часу отримання такої допомоги пройшло більше двох років.

Також представник третьої особи заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням місячного строку, передбаченого ч.3 ст.99 КАС України.

Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Предметом цього спору є правовідносини щодо виплати одноразової грошової допомоги, а не щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення. Тому, має застосовуватись загальний строк звернення до суду (6 місяців), який позивач не пропустив.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач, представник третьої особи подали заяви про розгляд справи без їх участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 КАС України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Оскільки, сторони до суду не з'явились, тому не проводиться технічний запис на звукозаписуючий пристрій, відповідно до вимог ст.41 КАС України.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що наказом № 262 о/с від 20.08.2011 року позивач звільнений з органів МВС України.

05.09.2011 року позивач проходив обстеження у Хмельницькій обласній МСЕК. На підставі обстеження останньому видано довідку серії ХМ № 000808 та встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в ОВС.

Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" позивачу було проведено виплату одноразової грошової допомоги за ІІІ групу інвалідності пов'язаної з проходження служби в ОВС.

27.08.2015 року Хмельницька обласна МСЕК провела повторний огляд позивача та встановила ІІ групу інвалідності, пов'язану з проходженням служби в ОВС та визначила більший відсоток ступеню втрати працездатності.

18.12.2015 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Національної Поліції в Хмельницькій області з метою отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч.6 ст.23 Закону та абз.2 п.1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМ України № 707 від 12.05.2007 (далі - Порядок № 707).

ОСОБА_2 управління Національної поліції в Хмельницькій області листом № 128/121/29/03-2016 від 16.02.2016 року повідомило, що позивачу відмовлено в отриманні одноразової грошової допомоги на підставі п.4 постанови КМ України № 850 від 21.10.2015 року якою затверджений "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок №850).

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 6 ст.23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 року (далі Закон № 565-XII) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" КМ України постановою № 707 від 12.05.2007 року затвердив "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції".

Згідно п.1 Порядку № 707 у разі виникнення у працівника міліції, податкової міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми.

Згідно п.1 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" затвердежного постановою КМ України № 850 від 21.10.2015 року (далі Порядок № 850) ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно пп.2 п.2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2015 року Хмельницька обласна МСЕК провела повторний огляд позивача та встановила ІІ групу інвалідності, пов'язану з проходженням служби в ОВС та визначила більший відсоток ступеню втрати працездатності.

Тобто з 27.08.2015 року у позивача виникло право на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що така відмова відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки право позивача на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму виникло раніше ніж набрав чинності Порядок № 850, а тому посилання на пункт 4 Порядку № 850 як на підставу відмови у виплаті зазначеної одноразової допомоги є протиправним.

Таким чином, суд вважає, що необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2016 року про відмову у нарахуванні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2015 року про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з вищою групою інвалідності та більшим відсотком втрати працездатності.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і доведений в повному обсязі, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2016 року про відмову у нарахуванні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2015 року про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з вищою групою інвалідності та більшим відсотком втрати працездатності.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_3