Постанова № 58040124, 26.05.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/614/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року м. Хмельницький

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 при секретарі за участі:ОСОБА_5 представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Кабінету Міністрів України , Національної академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_1 про визнання бездіяльності і відмови неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду із позовом до Кабінету Міністрів України, Національної академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_1 про визнання бездіяльності і відмови неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що син позивача, ОСОБА_7, навчається в Національній академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_1 на платній основі на підставі Договору № 101-13-п від 22.08.2013 року. Позивач є учасником бойових дій та вважає, що відповідно до внесених змін до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про вищу освіту", ОСОБА_7 має бути звільнений від оплати за навчання, як дитина учасника бойових дій.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Кабінету Міністрів України в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - Національної академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_1 позов не визнав, подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що державне замовлення для підготовки студентів Національної академії за кошти державного бюджету відсутнє, КМ України не затверджено порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, а тому, Національна академія не має можливості звільнити ОСОБА_7 від оплати за навчання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_6 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 20.05.2015 року по теперішній час, згідно довідки № 4198 від 23.06.2015 року.

Син позивача ОСОБА_7 навчається в Національній академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_1 на підставі Договору про навчання фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр.

26.11.2015 року позивач звернувся до Національної академії із заявою про звільнення від оплати за навчання сина ОСОБА_7

03.11.2015 року Національна академія листом відповіддю № 14/Б-44/4827 повідомила, що станом на сьогоднішній день, КМ України не затверджено порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти на реалізацію даних змін до законів України. На підставі наведеного, Національна академія на даний час не має можливості задовольнити заяву, до визначення КМ України механізму реалізації Закону України № 425-VIII.

18.02.2016 року представник позивача звернувся до КМ України із адвокатським запитом, в якому просив повідомити інформацію про отримання державної підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти учасникам бойових дій та їхнім дітям.

11.03.2016 року Адміністрація Державної прикордонної служби України листом №0.31-2500/0/6-16 повідомила, що КМ України не затверджено порядок та умови надання державної цільової програми для здобуття професійно-технічної та вищої освіти на реалізацію цих змін до законів України.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII держава забезпечує учасникам бойових дій, зазначеним у пункті 19 частини першої статті 6 цього Закону, та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" від 14.05.2015 року N 425-VIII доповнено ст. 44 Закону України "Про вищу освіту" та ст.19 Закону України "Про охорону дитинства" таким змістом:

"Держава забезпечує дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дітям, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, дітям, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту, дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.

Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається, зокрема, у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України."

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 425-VIII вказано Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити державну цільову програму підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що КМ України не виконав вимоги Закону № 425-VIII щодо розроблення державної цільової програми в строк передбачений пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону, а тому вимога про визнання бездіяльності останнього стосовно не розроблення та не затвердження державної цільової програми підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти протиправною є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Подібна бездіяльність з боку Уряду України була предметом розгляду Європейського суду з прав людини (справа "Суханов та Ільченко проти України") і кваліфікована як порушення майнового інтересу заявника, передбаченого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (параграфи 51-56). Аналогічну правову позицію Європейського суду з прав людини викладено й у справі "Будченко проти України", в якій Суд вказав, що Уряд України повинен запровадити правові механізми, необхідні для реалізації прав громадян на соціальні пільги, у тому числі на які мав право заявник.

Згідно ч.ч.1,2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З приводу вимог позивача про зобов'язання КМ України розробити та затвердити державну цільову програму підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти суд зазначає наступне.

Із системного аналізу положень ч.1 ст.2 та ч.3 ст.2 КАС України в кореспонденції з приписами ст.6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади, слідує, що суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 425-VIII повноваження щодо розроблення та затвердження державної цільової програми належать виключно КМ України. Такі повноваження є дискреційними та пов'язуються з вчиненням КМ України сукупності дій, які знаходяться поза межами перевірки судом у цій справі, а тому суд не може зобов'язати останнього вчинити вищевказані дії.

Тому, розроблення та затвердження державної цільової програми відноситься до виключної компетенції відповідача.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки КМ України не затвердив порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти, відсутнє державне замовлення для підготовки студентів за кошти державного бюджету, тому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання відмови Національної академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_1 стосовно звільнення від оплати за навчання ОСОБА_7 протиправною та щодо зобов'язання Національної академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_1 звільнити від оплати за навчання ОСОБА_7, як дитину учасника бойових дій.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України стосовно не розроблення та не затвердження державної цільової програми підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти та не затвердження порядку та умов надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти протиправною.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 31 травня 2016 року

Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_2