Постанова № 58039802, 12.05.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

12 травня 2016 року Справа № 814/545/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача ОСОБА_1, пр. відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_3, АДРЕСА_1, 54010

доГоловного управління юстиції в Миколаївській області, вул. 8 Березня, 107, м. Миколаїв, 54029 проскасування наказу від 06.11.2012р. № 1499-л, поновлення на посаді,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління юстиції у Миколаївській області про скасування наказу № 1499-л від 06.11.2012, поновлення на посаді.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що її звільнили незаконно, оскільки не повідомили у декретній відпустці про скорочення посади, на якій вона працювала . Фактично скорочення відбулось тільки посади спеціаліста, а не завідувача сектору. Відповідач не забезпечив збереження посади позивача, запропонували посади, які є неприйнятними.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки після виходу з відпустки по догляду за дитиною позивача було повідомлено про звільнення з посади, запропоновано 20 посад, на які позивач не погодилась, тому була звільнена відповідно до вимог чинного законодавства.

Заслухав пояснення представників сторін, , дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Позивач працювала на посаді завідувача сектору забезпечення представництва держави у судах, виконання міжнародних договорів України з питань правової допомоги в цивільних, сімейних, кримінальних справах та керівництва діяльністю територіальних управлінь юстиції Головного управління юстиції у Миколаївській області.

З 05.09.2006 по 06.09.2012 року позивач перебувала у відпустці для догляду за дитиною.

На виконання Наказу Міністра юстиції України від 7 вересня 2011 р. № 2074/5 наказом від 26 вересня 2011 р. № 911-к відповідач затвердив штатний розпис Головного управління юстиції у Миколаївській області, а також організаційно-штатну структуру, які погоджені і затверджені головою Державної реєстраційної служби України та Міністром юстиції України відповідно, згідно яких ліквідовано сектор забезпечення представництва держави в судах, виконання міжнародних договорів України з питань правової допомоги в цивільних, сімейних, кримінальних справах та керівництва діяльністю територіальних управлінь юстиції (4 штатні одиниці), завідувачем якого працювала позивач, та відділ організаційного забезпечення, документування та контролю ( 6 штатних одиниць).

Замість ліквідованих були створені нові структурні підрозділи, до яких перейшли їх функції: відділ документування, організаційного забезпечення, представництва держави в судах, керівництва діяльністю територіальних управлінь юстиції та контролю ( 7 штатних одиниць), сектор виконання міжнародних договорів України з питань правової допомоги в цивільних, сімейних, кримінальних справах ( 2 штатні одиниці).

06.09.2012 року позивач приступила до роботи після виходу з відпустки для догляду за дитиною (наказ № 1131-в від 06.09.2012) та попереджена наказом від 06.09.2012 № 1167-л про заплановане вивільнення із скороченням штату працівників.

06.09.2012 року позивач ознайомлена з попередженням від 05.09.2012 року, в якому відповідно до ст.184 КЗпП з метою працевлаштування позивача запропоновано 20 посад державного службовця в органах юстиції Миколаївської області.

Наказом № 1499-л від 06.11.2012 звільнено ОСОБА_3 з посади завідувача сектору забезпечення представництва держави у судах, виконання міжнародних договорів України з питань правової допомоги в цивільних, сімейних, кримінальних справах та керівництва діяльністю територіальних управлінь юстиції Головного управління юстиції у Миколаївській області 06.11.2012, у звязку із скороченням штату працівників, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, на підставі наказа від 06.09.2012 року про попередження про заплановане вивільнення, протоколу засідання профспілкового комітету Головного управління юстиції від 20.09.2012, акта про відмову від запропонованих посад ОСОБА_3 від 06.11.2012 року.

Відповідно до ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно зі ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

У вересні 2011 року, під час перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною, відбулась ліквідація сектору, в якому вона працювала. Чинним законодавством не передбачено обовязок роботодаця попереджати про наступне вивельнення, скорочення чисельності штату, зміни штатного розпису особи, яка перебуває у відпустці.

Після виходу позивача з відпустки їй було повідомлено про наступне вивільнення 06.09.2012 року. Відповідачем дотримано двомісячний строк, передбачений ст. 492 КЗпП України: попередження про наступне вивільнення датовано 6 вересня, а наказ про звільнення прийнятий 6 листопада 2012 р.

Також, згідно приписів ст. 492 ч. 3 КЗпП України, відповідач письмово запропонував позивачу 20 вакантних посад, які були наявні в Головному управлінні юстиції Миколаївської області, станом на день виходу позивач з відпустки, із якими позивач був ознайомлений під підпис.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.02.2016 року справу направлено на новий розгляд. Відповідно п.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обовязковими для суду при розгляді справи.

При новому розгляді справи судом було зясовано, що відбулось скорочення чисельності працівників на одну особу ( посада спеціаліста). Ліквідація сектору, в якому працювала позивач, відбулась у вересні 2011 року, коли вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною.

Відповідно до ст.184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, тому позивача повідомили про наступне вивільнення після виходу на роботу з відпустки.

Посади у реорганізованих структурних підрозділах позивачу не пропонувались, оскільки станом на день виходу позивача з відпустки в цих підрозділах не було вакансій, тому позивача неможливо було перевести у реорганізовані структури відповідача.

За таких обставин, підстав для задоволення позову немає, звільнення позивача відбулось відповідно до вимог чинного законодавства.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко

Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано суддею 16.05.2016р.