Ухвала суду № 58039749, 25.05.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/729/16

У Х В А Л А

25 травня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В,

за участю секретаря судового засідання Музики І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Імексбанк про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Імексбанк, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірними дій щодо невключення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, зобовязання включити до Реєстру

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Імексбанк, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірними дій щодо невключення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, зобовязання включити до Реєстру.

29 квітня 2016 року через канцелярію суду від представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Імексбанк надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В своєму клопотанні представник відповідача просив суд закрити провадження у справі оскільки 16.02.2016 року колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України винесла постанову по справі № 826/2043/15, в якій системно проаналізувавши норми Законів України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, Про банки і банківську діяльність, Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та врахувавши положення ст.12 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

До судового засідання сторони не зявились, були повідомлені про дату час та місце судового розгляду належним чином та своєчасно, відповідач про причини неявки суду не повідомив, від позивача надійшла заява про розгляд зазначеного клопотання за її відсутності.

Клопотання розглянуто в порядку письмового провадження, у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України.

Судом дійшов наступного висновку.

Пунктами 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є обєктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є субєктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Згідно з ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, відповідно до п.17 ч.1 ст.2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Разом з тим, ч.1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI передбачено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

Відповідно до ч.1 ст.54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" №8 від 20.05.2013 роз'яснено, що відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги до Фонду гарантування вкладів, як юридичної особи публічного права та уповноваженої особи Фонду, якому делеговані повноваження Фонду про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності віднесені до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, оскільки відповідачем у даній справі є уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, тому спір між сторонами у цій справі є публічно-правовим. А також те, що предметом розгляду даної адміністративної справи є зобовязання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Імексбанк та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до переліку вкладників та до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Суд вважає, що предмет розгляду даної адміністративної справи ніяким чином не має відношення до ліквідації АТ Імексбанк як юридичної особи, а заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами КАС України, відтак, відсутня передбачена п.1 ч.1 ст.157 КАС України підстава для закриття провадження у цій справі.

З огляду на зазначене та враховуючи, що законодавчо встановлені підстави для закриття провадження у справі у суду відсутні, суд дійшов висновку про те, що представнику відповідача слід відмовити в задоволені клопотання про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст.3,4, 17, 157, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Імексбанк Олександровича про закриття провадження у справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

СуддяН.В. Бжассо