12.2
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/453/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участі в антитерористичних операціях, -
ВСТАНОВИВ:
12 травня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі Позивач) до Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області (далі - Відповідач) про стягнення винагороди за безпосередню участі в антитерористичних операціях, в якому Позивач просить стягнути з відповідача за період жовтень-грудень 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць, а саме: за жовтень 2014 року 4843,14 грн, за листопад 2014 року 6015,48 грн, за грудень 2014 року 5534,39 грн. Загальна сума стягнення складає 17393,01 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначила, що з 21.04.2003 по 06.11.2015 проходила службу в ОВС України.
З 28.03.2014 по 06.11.2015 перебувала на посаді начальника сектору кадрового забезпечення Сєвєродонецького міського відділу.
Згідно довідок про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 19.01.2015 № ВДЗ/1278/А та від 12.08.2015 № ВДЗ/8845/А, Позивач у період з 01.10.2014 по 12.08.2015 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.
За період з 01.10.2014 по 31.12.2014 винагорода за участь в антитерористичній операції Позивачу не нараховувалась.
Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 33).
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, про що подав заперечення (а.с. 20-21), просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування зазначив, що наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 01.10.2014. Однак оскільки зазначений наказ виданий вже по закінченню бюджетного періоду, тому Відповідач був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.
Ухвалою суду від 31 травня 2016 року вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини другої статті 17 КАС України).
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з 21 квітня 2003 року по 06 листопада 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ. З 21.03.2014 по 06.11.2015 перебувала на посаді начальника сектору кадрового забезпечення Сєвєродонецького міського відділу, що підтверджується інформацією, зазначеною в довідці від 12.04.2016 № 6265/111/34-2016 та наказі від 21.03.2014 № 77 о/с (а.с. 9, 11).
Відповідно до інформації, зазначеної в наказах першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 13.12.2014 № 98 та від 07.06.2015 № 158 Позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 22.07.2014 по 30.09.2014 та з 01.10.2014 відповідно (а.с. 23-28).
Відповідно до інформації, зазначеної в наказі першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 17.11.2015 № 321 Позивача з 07.11.2015 виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення (а.с. 29-31).
Наказом начальника Головного управління МВС України у Луганській області від 06.11.2015 № 399о/с Позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у звязку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади(установи, організації) (а.с. 12).
Зазначена інформація кореспондується з інформацією, зазначеною у довідках про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 19.01.2015 року № ВДЗ/1278/А та від 12.08.2015 року № ВДЗ/8845/А (а. с. 6,7).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі Закон № 108), заробітна плата виплачується працівникові власником або уповноваженим органом, та виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи (статті 24 цього Закону). Крім того, відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам необхідно враховувати, що згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.
Оскільки Позивач безпосередньо перебував у трудових відносинах та отримував заробітну плату в Сєвєродонецькому міському відділі ГУМВС України у Луганській області, саме цей орган внутрішніх справ є належним відповідачем у справі.
Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сєвєродонецький міський відділ ГУМВС України у Луганській області з 06.11.2015 перебуває у стані припинення за рішенням засновників (а.с. 34).
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі Постанова № 158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.
Відповідно до пункту 2 Постанова № 158 за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Статтею 43 Конституції України, зокрема, передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до пункту 2 наказу від 23.07.2014 № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України» винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.
З системного аналізу наведених вище правових положень Постанови № 158 та Наказу № 719, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті пункту 2 Постанови № 158, суд дійшов висновку, що спірна винагорода обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі.
Згідно до вимог статті 2 Закону № 108 в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях встановлених пунктом 2 Постанови № 158 входить до структури заробітної плати.
З інформації, зазначеній в довідці від 08.04.2016 № 16939 виданій Позивачу головою ліквідаційної комісії Сєвєродонецького МВ ГУМВС України, судом встановлено, що грошове забезпечення Позивача у липні 2014 року 4493,92 грн, у серпні 2014 року 4900,79 грн, у вересні 2014 року 3843,76 грн, у жовтні 2014 року 9643,14 грн (в тому числі матеріальна допомога на оздоровлення - 4800,00 грн), у листопаді 6015,48 грн, у грудні 2014 року 6534,39 грн, при цьому за період липень - грудень 2014 року винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції Позивачеві була нарахована та виплачена лише за період з липня 2014 року по вересень 2014 року в розмірі 9903,88 грн, за період з жовтня по грудень 2014 року винагорода не нараховувалася та не виплачувалася (а.с. 8).
Оскільки інформацією, наявною в довідці ГУМВС України у Луганській області від 12.08.2015 № ВДЗ/8845/А, підтверджується право Позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою № 158, проте зазначена винагорода за період жовтень-грудень 2014 року Сєвєродонецьким МВ ГУМВС у Луганській області не нарахована та не виплачена, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача за період жовтень-грудень 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць, а саме: за жовтень 2014 року 4843,14 грн (9643,14 грн 4800,00 грн), за листопад 2014 року 6015,48 грн, за грудень 2014 року 5534,39 грн. Загальна сума стягнення складає 17393,01 грн.
Суд критично оцінює посилання Відповідача на видачу наказу АТЦ при СБУ від 20.08.2015 № 232 по закінченню бюджетного періоду, та зазначає наступне.
Згідно із частинами першою, другою статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
З огляду на вищевикладене, не виплата Відповідачем Позивачу винагороди не ґрунтується на вимогах закону та є протиправною.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участі в антитерористичних операціях задовольнити повністю.
Стягнути з Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670711, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 93400, АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період жовтень грудень 2014 року у загальному розмірі 17393 (сімнадцять тисяч триста девяносто три) гривні 01 копійка, в тому числі за жовтень 2014 року 4843 (чотири тисячі вісімсот сорок три) гривні 14 копійок, за листопад 2014 року 6015 (шість тисяч п'ятнадцять) гривень 48 копійок, за грудень 2014 року 6534 (шість тисяч пятсот тридцять чотири) гривні 39 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_2
Судове рішення № 58039511, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 31.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/453/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: