Постанова № 58039255, 31.05.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року м.Житомир справа № 806/626/16

час прийняття: 12 год. 50 хв. категорія 3.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Матвєєва В.К.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новоград-Волинському району реєстраційної служби Новоград-Волинського міжрайонного управління юстиції про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірною відмову Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новоград-Волинському району реєстраційної служби Новоград-Волинського міжрайонного управління юстиції у внесенні змін до актового запису про шлюб ОСОБА_3 і ОСОБА_4 № 1 від 14 січня 1957 року, а також зобов'язати відповідача вчинити дії, спрямовані на внесення змін до вказаного актового запису, шляхом виправлення національності ОСОБА_2 з "українка" на "полька".

В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що зверталася до відповідача із заявою, у якій просила внести зміни до актового запису про шлюб № 1 від 14 січня 1957 року шляхом виправлення її національності з "українка" на "полька". У задоволенні вказаної заяви Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новоград-Волинському району реєстраційної служби Новоград-Волинського міжрайонного управління юстиції відмовлено, про що складено висновок від 17 липня 2015 року. З таким висновком суб'єкта владних повноважень позивачка не погоджується, оскільки у книзі реєстрації актових записів про народження по Тальківській сільській раді за 1937 рік зазначено, що ОСОБА_4 народилася 16 жовтня 1937 року, її батько, ОСОБА_5, за національністю поляк. На думку позивачки, саме цей документ підтверджує той факт, що вона має право на відновлення національності своїх предків і внесення змін до правовстановлюючих документів із зазначенням національності "полька".

Крім того, позивачка просила зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новоград-Волинському району реєстраційної служби Новоград-Волинського міжрайонного управління юстиції подати звіт про виконання судового рішення по даній справі.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не прибув. Надіслав клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності, а також щодо задоволення позовних вимог не заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 зверталася до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новоград-Волинському району реєстраційної служби Новоград-Волинського міжрайонного управління юстиції із заявою, у якій просила виправити в актовому записі про шлюб ОСОБА_3 і ОСОБА_4 № 1, складеному 14 січня 1957 року виконавчим комітетом Тальківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, її національність з "українка" на "полька".

17 липня 2015 року відповідачем надано висновок про відмову у задоволенні заяви позивачки. Як зазначено у цій відмові, у пред'явлених ОСОБА_2 документах відсутня інформація про те, що вона за національністю "полька".

Проте, до зазначених висновків відповідача суд ставиться критично з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органі місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 6 КАС України, до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з пунктом 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01 липня 2010 року № 2398-VІ (далі - Закон), органами державної реєстрації актів цивільного стану є:

1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану);

3) виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону, відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за N 55/18793 (надалі - Правила), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Отже, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1.5. Правил, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.

Згідно з пунктом 2.5 Правил, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається, зокрема, особою, щодо якої складено актовий запис.

Пунктом 2.6 вказаних Правил встановлено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України, додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому (пункт 2.7 Правил).

В той же час, згідно з пунктом 2.11 Правил, факти, зазначені у заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Відповідно до пункту 2.12 Правил, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Як вбачається із посвідки про народження ОСОБА_6 № 2638731, записи про національність батьків відсутні.

В архівній довідці № Д/1302 від 27 травня 2015 року, виданій Державним архівом Житомирської області, зазначено, що у книзі реєстрації актових записів про народження по Тальківській сільраді Новоград-Волинського району за 1937 рік вказано, що ОСОБА_4 народилася 16 жовтня 1937 року, запис реєстрації - № 47 від 24 жовтня 1937 року, батько: ОСОБА_5 - поляк, мати: ОСОБА_7 - українка.

Разом з тим, у свідоцтві про народження рідної сестри позивачки, ОСОБА_8, зазначено, що їх батько, ОСОБА_5, за національністю поляк.

Відповідно до частини 2 статті 300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із статтею 11 Закону України "Про національні меншини в Україні", громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За таких обставин, позивачка має право ідентифікувати себе в актовому записі про шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 № 1, складений 14 січня 1957 року виконавчим комітетом Тальківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, адже її батько ОСОБА_5 був поляком і ОСОБА_2 вважає себе особою цієї національності, що є її правом.

Відповідно до пункту 2.13 Правил, однією з підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Відповідно до пункту 2.18 Правил, зміни до актового запису цивільного стану проводяться за місцем зберігання відповідного запису.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень про відмову ОСОБА_2 у внесенні змін до актового запису цивільного стану є необґрунтованим та невмотивованим, її батько за національністю - поляк, наявність у позивачки права вільно обирати та відновлювати національність є достатньою підставою для внесення змін до такого запису, а отже рішення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новоград-Волинському району реєстраційної служби Новоград-Волинського міжрайонного управління юстиції, викладене у висновку про відмову у внесенні змін до актового запису від 17 липня 2015 року, є протиправним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вимога про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду і має застосовуватися у виключних випадках.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новоград-Волинському району реєстраційної служби Новоград-Волинського міжрайонного управління юстиції подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки ОСОБА_2 не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новоград-Волинському району реєстраційної служби Новоград-Волинського міжрайонного управління юстиції, викладене у висновку про відмову ОСОБА_2 у внесенні змін до актового запису про шлюб № 1 від 14 січня 1957 року.

Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новоград-Волинському району реєстраційної служби Новоград-Волинського міжрайонного управління юстиції внести зміни до актового запису про шлюб № 1 від 14 січня 1957 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а саме: виправити національність нареченої з "українка" на "полька".

Стягнути з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новоград-Волинському району реєстраційної служби Новоград-Волинського міжрайонного управління юстиції на користь Державного бюджету (рахунок отримувача 31213206784002, отримувач коштів УДКСУ у м.Житомирі, код отримувача 38035726, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код класифікації доходів бюджету 22030101) 1102, 40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 01 червня 2016 р.